Головна / Євроатлантична інтеграція

Україна вибудовує нові підходи до забезпечення національної безпеки, виходячи з довгострокової цілі приєднання до загальноєвропейської системи колективної безпеки, основою якої є НАТО. З цією метою держава здійснюватиме інтеграцію до європейського політичного, економічного, правового простору з метою набуття членства в Європейському Союзі, а також поглиблюватиме співробітництво з Північноатлантичним альянсом з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації. Йдеться про дальше поглиблення співробітництва України з Альянсом у впровадженні глибинних демократичних реформ, використанні потенціалу та практичної допомоги держав – членів НАТО у підвищенні обороноздатності нашої держави для протидії агресії Російської Федерації, а також у сфері реформування сектору безпеки і оборони та оборонно-промислового комплексу за стандартами НАТО.

 Затверджена Главою держави Концепція спрямована на підвищення рівня підтримки громадськістю державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції та рівня довіри громадян України до НАТО як ключової інституції у зміцненні міжнародної безпеки. 

 

Державні програми та плани співробітництва

Річна національна програма під егідою Комісії Україна-НАТО на 2018 рік

План заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2018 рік

План заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017 рік

Концепція вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017 - 2020 роки

Річна національна програма під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік

Річна національна програма співробітництва Україна - НАТО на 2016 рік

Річна національна програма співробітництва Україна - НАТО на 2015 рік

Річна національна програма співробітництва Україна - НАТО на 2013 рік

План заходів з виконання Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2012 рік

Річна національна програма співробітництва Україна - НАТО на 2012 рік

План заходів з виконання Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2011 рік 

Річна національна програма співробітництва Україна - НАТО на 2011 рік

План заходів щодо виконання Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2010 рік

Річна національна програма на 2010 рік з підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору

Річна національна програма на 2009 рік з підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору

Цільовий план Україна-НАТО на 2009 рік у рамках Плану дій Україна–НАТО

Цільовий план Україна-НАТО на 2008 рік у рамках Плану дій Україна–НАТО

Цільовий план Україна-НАТО на 2007 рік у рамках Плану дій Україна–НАТО

Цільовий план Україна-НАТО на 2006 рік у рамках Плану дій Україна–НАТО

План дій Україна-НАТО

Державна цільова програма інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки

Концепція Державної цільової програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008 - 2011 роки

Державна програма підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки

Державна програма інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2004 - 2007 роки

Концепція Державної цільової програми формування позитивного міжнародного іміджу України

Державна програма співробітництва України з Організацією Північноатлантичного Договору (НАТО) на 2001-2004 роки

***

Співробітництво Україна – НАТО у військовій сфері

Співробітництво Україна – НАТО у військовій сфері здійснюється на виконання завдань Річної національної програми співробітництва Україна – НАТО у рамках Робочого плану Військового комітету Україна – НАТО та Індивідуальної програми партнерства.

Зазначеними документами передбачається реалізація широкого спектру завдань на короткострокову перспективу. Основними  з яких є:

·         посилення обороноздатності та нарощення оперативних спроможностей Збройних Сил України у сучасних безпекових умовах;

·         досягнення взаємосумісності Збройних Сил України зі збройними силами країн Альянсу;

·         сприяння реформуванню та професіоналізації Збройних Сил України, впровадження у їх діяльність кращих військових стандартів;

·         забезпечення участі Збройних Сил України у операціях з підтримання миру та безпеки під проводом Альянсу, залучення до Сил реагування НАТО.

У рамках військового співробітництва з НАТО Збройні Сили України також приймають участь низці проектів та ініціатив Альянсу, що спрямовані на підвищення їх оперативних спроможностей та обороноздатності держави.

З 2004 року Збройні Сили України беруть участь у Концепції оперативних можливостей (Operational Capability Concept). Ця Концепція створена з метою підвищення рівня взаємосумісності між підрозділами держав-партнерів, що беруть участь у програмі НАТО “Партнерство заради миру”, та держав-членів НАТО, посилення їх оперативних спроможностей за рахунок використання в навчально-бойовій роботі стандартів армій провідних країн.

До участі у зазначеному проекті задекларовано низку підрозділів Збройних Сил України, які проходять підготовку за стандартами Альянсу та складають відповідну оцінку. Зазначене дозволяє таким підрозділам брати участь у навчаннях та операціях під проводом НАТО, а також залучатися до оперативного чергування у складі багатонаціональних військових формувань високої готовності (під проводом НАТО, ЄС, ООН).

Починаючи з 2008 року, Збройні Сили України беруть участь у Програмі НАТО обміну даними про повітряну обстановку (Air Situation Data Exchange Program). Програма була започаткована у 2001 році з метою співробітництва у галузі боротьби з проявами повітряного тероризму.

Участь у програмі дозволяє здійснювати  обмін даними про повітряну обстановку в західному та південному районах над територіями Польщі, Румунії, Словаччини, Туреччини, Угорщини та України, а також над акваторією Чорного моря. Обмін даними здійснюється в автоматизованому режимі  через контактні пункти прийому-передачі інформації у містах Львів та Одеса (Україна), а також Веспрем (Угорщина) та Ерзурум (Туреччина).

У 2012 році Збройні Сили України приєднались до Ініціативи поєднаних сил (Connected Forces Initiative).

Головною метою зазначеної ініціативи є покращання взаємосумісності та підвищення здатності збройних сил Альянсу і партнерів діяти разом при виконанні завдань в багатонаціональних операціях.

Основні елементи Ініціативи поєднаних сил:

·                     посилена підготовка військ (сил) та індивідуальна підготовка особового складу з максимально ефективним використанням тренувальних інституцій НАТО та центрів досконалості;

·                     збільшення кількості військових навчань, особливо за участю СРН;

·                     більш ефективне використання сучасних технологій задля полегшення досягнення взаємосумісності та інтеграції необхідних спроможностей.

У 2014 році Збройні Сили України приєднались до Ініціативи взаємосумісності партнерів (Partnership Interoperability Initiative). Ініціатива була започаткована з метою збереження та подальшого розвитку операційної взаємосумісності держав-членів та партнерів НАТО після завершення операції Альянсу в Афганістані.

Ініціатива передбачає надання допомоги з розвитку, диверсифікації, а також збільшення переліку партнерських сил та засобів, що сертифіковані та готові брати участь у операціях під проводом Альянсу та СРН. Досягнення партнерами взаємосумісності з НАТО у рамках зазначеної ініціативи здійснюється у трьох вимірах: технічна, операційна та доктринальна взаємосумісність.

***

Співробітництво у сфері реформування сектору безпеки

Мета співробітництва Україна – НАТО з реформування сектору безпеки і оборони:

·         сприяння  трансформації та розвитку сектору безпеки і оборони України для виконання властивих йому завдань як в інтересах держави, так і в інтересах забезпечення регіональної і глобальної стабільності і безпеки;      

·         сприяння  розвитку Збройних Сил України для реалізації завдань оборони України та участі у міжнародних операціях і навчаннях;

·         досягнення взаємосумісності Збройних Сил України, інших складових сектору оборони та безпеки;

·         використання можливостей оборонно-технічного співробітництва в інтересах розвитку ОВТ Збройних Сил України та підвищення конкурентоспроможності вітчизняного ОПК на міжнародному ринку.

Основні напрями співробітництва:

І.       Політичний (здійснюється Президентом України, МЗС, РНБОУ).

ІІ.      Воєнно-політичний (організується Міноборони, Апаратом РНБОУ та іншими причетними органами державної влади України).

ІІІ.       Військовий (ГШ ЗСУ, визначені структури сектору безпеки України).

ІV.       Оборонно-технічний (МОУ, суб’єкти державного сектору економіки, які беруть участь в реалізації оборонно-технічної політики).

Механізми співробітництва:

·                     Стосовно воєнно-політичного співробітництва

1. Засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів оборони. Відбуваються, як правило, щорічно під головуванням Генсекретаря НАТО з актуального для Альянсу та України порядку денного. 

2. Спільна група Україна–НАТО з питань воєнної реформи (СРГ ВР) – робочий орган Комісії Україна-НАТО (КУН) для підтримання воєнно-політичного діалогу та забезпечення практичного співробітництва України з Альянсом у сфері безпеки і оборони. Останнє засідання відбулося 4 грудня 2015 року в Брюсселі, на якому було підведено підсумки співробітництва в галузі військової реформи за 2015 рік.

Основні зусилля діяльності СРГ ВР зосереджуються на визначенні пріоритетів співробітництва та практичної підтримки з боку Альянсу їх реалізаціїзабезпеченні підготовки і проведення засідань Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів оборони, неформальних консультацій Україна-НАТО за участю міністрів оборони.

Основні напрями діяльності СРГ ВР на 2015 рік:

 - сприяння активізації воєнно-політичного діалогу України з НАТО, у тому числі забезпечення підготовки засідань Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів оборони та діяльності консультативного кризового механізму у рамках Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО;

 - збереження досягнутої у 2014 році динаміки практичної співпраці з НАТО та залучення консультативно-дорадчої та матеріально-технічної допомоги Альянсу та країн-членів НАТО щодо подальшого реформування сектору безпеки і оборони України за рахунок реалізації існуючих практичних проектів, у тому числі завершення проведення Комплексного огляду сектору безпеки і оборони;

 - нарощування бойових спроможностей Збройних Сил України та інших військових формувань для відбиття збройної агресії проти України, у тому числі шляхом забезпечення імплементації нових трастових фондів НАТО.

З метою розширення можливостей консультативно-дорадчої допомоги Україні Альянсом було направлено радників в оборонній сфері.

Спільні проекти та заходи, що реалізуються під егідою СРГ ВР:

заходи Альянсу на підтримання реформування сектору оборони і безпеки;

Програма професійного розвитку цивільного персоналу сектору оборони і безпеки;

Мережа партнерства Україна-НАТО з підвищення обізнаності громадянського суспільства;

Програма з удосконалення військової освіти;

Ініціатива НАТО з розбудови доброчесності та прозорості оборонних інституцій;

співробітництво України з НАТО в сфері кібернетичного захисту.

3. Участь у Процесі планування та оцінки сил (ППОС) міжнародної програми “Партнерство заради миру” 

Основна мета: адаптація національної системи оборонного планування до норм і процедур, прийнятих в Альянсі; забезпечення її прозорості для інших країн-учасниць ППОС, розвиток військових спроможностей відповідно до спільно погоджених з Альянсом вимог.

ППОС є основним дієвим механізмом оцінки готовності сил до виконання завдань в міжнародних операціях, досягнення взаємосумісності і підвищення бойових можливостей виділених сил і засобів України до участі в міжнародних миротворчих операціях під егідою НАТО, ЄС та ООН. Це найбільший спільний міжнародний проект НАТО, що реалізується на постійній основі і в якому беруть участь структури Міноборони, Збройних Сил, ДСНС, МВС, СБУ, Держприкордонслужби, Мінфіну.

Планування здійснюється за дворічними циклами. Ступінь досягнення цілей партнерства оцінюється щорічно сертифікованими експертами НАТО під час оцінки виконання завдань ІІ розділу “Оборонні та військові питання” Річної національної програми партнерства Україна-НАТО.

 4. Впровадження стандартів НАТО у Міністерстві оборони та Збройних Силах України

Система стандартизації НАТО охоплює всі напрями діяльності у сфері оборони: від процедур військового управління до логістики, управління життєвим циклом озброєння та ВТ (визначення технічних вимог, розробка, виробництво, технічне обслуговування, ремонт і модернізація, утилізація). Це – основа для подальшого розвитку спроможностей та досягнення взаємосумісності. Впровадження стандартів НАТО в Україні відбувається відповідно до керівних документів оборонного відомства та Дорожньої карти співробітництва з Агенцією НАТО зі стандартизації.

·                      Стосовно військового  співробітництва

Військова співпраця з Альянсом регламентується і здійснюється відповідно до вимог Річних національних програм співробітництва Україна–НАТО, дворічних Робочих планів Військового комітету Україна-НАТО та його щорічних Імплементаційних програм, а також Індивідуальної програми партнерства між Україною і НАТО (з кінця 2011 року – “Меню партнерства”) у рамках Програми "Партнерство заради миру" та інших ініціатив Альянсу.

·                      Стосовно оборонно-технічного співробітництва (ОТС)

Мета: використання можливостей НАТО в інтересах розвитку ОВТ ЗС України з урахуванням кращих світових стандартів.

Основними формами ОТС є: 

участь представників України у

засіданні Конференції національних директорів з озброєння із залученням країн-партнерів НАТО;

роботі груп Конференції національних директорів з озброєння (КНДО);

дослідженнях Промислово-дорадчої групи (NIAG) та Організації НАТО з науки та технологій (STO);

спільне виконання проектів у рамках

найбільшого у світі Трастового фонду НАТО/ПзМ з утилізації звичайних боєприпасів, легкого озброєння та стрілецької зброї, протипіхотних мін типу ПФМ-1. У 2006-2011 роках виконано роботи І етапу проекту, в рамках якого було знищено 400 тис.од. ЛОСЗ, 15 тис. тон звичайних боєприпасів, 1 000 од. переносних зенітно-ракетних комплексів. У травні 2012 року в містах Шостка, Гречани та Кам’янець-Подільський розпочалася практична реалізація ІІ етапу цього проекту. Дев'ятий періодичний звіт з реалізації ІІ етапу проекту Трастового фонду НАТО/ПзМ з утилізації звичайних боєприпасів, легкого озброєння та стрілецької зброї, протипіхотних мін типу ПФМ-1 в Україні доступний для скачування (файл у форматі pdf, 656 kb). 

багатонаціональних проектів Концепції “Розумна оборона”.

партнерських груп Агенції НАТО з забезпечення (NSPA).

Перспективними напрямами ОТС є:

·         відновлення співробітництва у рамках Організації НАТО з питань науки та технологій (STO);

·         участь представників підприємств оборонно-промислового комплексу України у дослідженнях Промислово-дорадчої групи (NIAG), які відкриті для країн-партнерів;

·         участь ЗС України у заходах НАТО з питань протидії саморобним вибуховим пристроям (СВП) за напрямами: придушення каналів управління радіокерованими СВП та підготовка інструкторів і спеціалістів з протидії СВП (за пропозиціями Міноборони згадані напрями включено до Каталогу можливостей НАТО у сфері протидії СВП/C-IED Clearing House);

·         участь у роботі Групи з озброєнь повітряних сил (NAFAG).

З 2000 року НАТО надає підтримку Україні в реалізації Програми перепідготовки колишніх військових, які прагнуть підвищити свої шанси на працевлаштування у цивільній сфері. З цього часу в 65 різних місцях на території України перепідготовку пройшла 9 781 особа.

Учасниками курсів можуть стати:

·         військовослужбовці (крім строкової служби) Збройних Сил, інших складових сектору безпеки і оборони (які мають у своєму складі військові формування) які:

·         заплановані до звільнення з лав Збройних Сил, інших складових сектору безпеки і оборони (які мають у своєму складі військові формування) протягом року від дати початку курсу;

·         звільнились з лав Збройних Сил, інших складових сектору безпеки і оборони (які мають у своєму складі військові формування) протягом трьох попередніх років від дати початку курсу;

·         звільнились з лав Збройних Сил, інших складових сектору безпеки і оборони (які мають у своєму складі військові формування) протягом попередніх 10 років від дати початку курсу, у період з 2014 по 2017 роки стали учасниками АТО та на момент початку курсу заплановані до звільнення протягом року від дати початку курсу або вже звільнились з лав Збройних Сил/відомств з військовими формуваннями.

Усі вищезгадані категорії осіб повинні бути такими, які раніше не брали участь у Програмі НАТО – Україна з перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців, або у будь-якій іншій Програмі з перепідготовки та соціальної адаптації. Військовослужбовці, які бажають пройти перепідготовку, мають право на один безкоштовний курс з мовної або економічної дисципліни.

Навчання з мови – це 400-годинні інтенсивні курси з англійської мови.

Навчання з економічних дисциплін здійснюється на 2-х та 3-х місячних курсах за наступними напрямами та спеціальностями (перелік курсів на 2018-2020 рр):

- маркетинг;

- маркетинговий менеджмент;

- організація малого бізнесу;

- основи підприємництва;

- менеджмент;

 -менеджмент малого бізнесу;

- менеджмент та ділове адміністрування;

- облік і оподаткування;

- бізнес-курс: Менеджер з продажу;

- менеджмент безпеки;

- менеджмент перевезень та логістика;

- судноводій маломірних суден;

- дизайн;

- комп’ютерна інженерія;

- телекомунікації та радіоелектроніка;

- комунікаційні та інформаційні технології;

- комп’ютерна графіка та Веб-дизайн;

- інформаційний менеджмент;

- інформаційні технології;

- управління персоналом.

Зазначені курси спрямовані на полегшення процесу переходу колишніх військовослужбовців з військової кар’єри на професійну цивільну, підвищення рівня конкурентних можливостей військовослужбовців при працевлаштуванні у цивільному секторі, отримання професійних знань, вмінь та навичок з обраної спеціальності та напрямку підготовки. Протягом 2018 року заплановано провести перепідготовку близько 800 осіб.

Контактними установами у сфері професійної соціальної адаптації в рамках НАТО є:

З боку Альянсу: Представництво НАТО в Україні;

З боку України: Міністерство соціальної політики України.

Партнери Програми перепідготовки колишніх військових, які прагнуть підвищити свої шанси на працевлаштування у цивільній сфері у 2018-2020 роках, перелік можливих напрямів перепідготовки та населених пунктів проведення курсів:

 

 Назва організації:  Громадська організація «Ліга офіцерів»

 

Перелік курсів:

Судноводій маломірних суден;

Інформаційний менеджмент;

Менеджмент перевезень та логістика.

 

Перелік населених пунктів, в яких потенційно можуть проводитись курси у 2018 році: Черкаси, Миколаїв, Херсон, Чернігів, Одеса, Маріуполь, Донецька обл., Бердянськ, Запорізька обл.

 

Назва організації: Громадська організація «Об’єднання військовослужбовців «Лідер»

 

Перелік курсів:

Маркетинг;

Організація малого бізнесу.

 

Перелік населених пунктів, в яких потенційно можуть проводитись курси у 2018 році: Запоріжжя, Мелітополь

 

Назва організації: Науковий парк Київського національного економічного університету

 

Перелік курсів:

Інформаційні технології;

Маркетинговий менеджмент;

Основи підприємництва.

 

Перелік населених пунктів, в яких потенційно можуть проводитись курси у 2018 році: Київ, Полтава, Конотоп, Сумська область, Шепетівка, Хмельницька обл.

 

Назва організації: Товариство з обмеженою відповідальністю  «Гермес-Юг»

 

Перелік курсів:

Mенеджмент безпеки: охоронник 3-го розряду, начальник охорони;

Менеджмент безпеки: охоронник 1-го розряду, інкасатор; начальник охорони.

 

Перелік населених пунктів, в яких потенційно можуть проводитись курси у 2018 році: Миколаїв, та населені пункти Миколаївської обл., а саме: Очаків, Первомайськ, Нова-Одеса, Вознесенськ, Южноукраїнськ, с. Костянтинівка, с. Галицинівка, с. Улянівка, с. Старо-Богданівка, с. Мартинівка.

 

Назва організації:  Хмельницький центр перепідготовки та соціальної адаптації, Хмельницький національний університет

 

Перелік курсів:

Облік і оподаткування;

Менеджмент;

Дизайн;

Комп’ютерна інженерія;

Телекомунікації та радіоелектроніка

 

Перелік населених пунктів, в яких потенційно можуть проводитись курси у 2018 році: Хмельницький, Старокостянтинів, Хмельницька обл., Шепетівка, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Житомир, cмт. Озерне, Житомирська обл., cмт. Гуйва, Житомирська обл., Новоград-Волинський, Житомирська обл., Тернопіль, Чернівці, Гайсин, Вінницька обл.,Володимир-Волинський

 

Назва організації: Міжгалузевий інститут післядипломної освіти Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

 

Перелік курсів:

Комунікаційні та інформаційні технології;

Менеджмент та ділове адміністрування

 

Перелік населених пунктів, в яких потенційно можуть проводитись курси у 2018 році: Харків, Полтава

 

Назва організації: НЗ «Британська Рада (Україна)»

 

Перелік курсів:

Курс англійської мови

 

Перелік населених пунктів, в яких потенційно можуть проводитись курси у 2018 році: Київ,  Харків

 

 

Назва організації: «Українсько-Баварський Менеджмент Трейнінг-центр»

 

Перелік курсів:

Бізнес-курс: Менеджер з продажу;

Курс англійської мови.

 

Перелік населених пунктів, в яких потенційно можуть проводитись курси у 2018 році: Одеса

 

Назва організації: ГО «Західний регіональний центр сприяння перепідготовці та соціальній адаптації військовослужбовців», Львівський інститут МАУП

 

Перелік курсів:

Менеджмент безпеки бізнесу;

Комп’ютерна графіка та Веб-дизайн;

Управління персоналом;

Менеджмент малого бізнесу.

 

Перелік населених пунктів, в яких потенційно можуть проводитись курси у 2018 році: Львів, Рівне, Чернівці, Володимир-Волинський, Дрогобич, Луцьк, Івано-Франківськ, Самбір, Стрий, Мукачево, Броди, Золочів, Червоноград, Львівська обл.

 ***

 

 Співробітництво Україна-НАТО у сфері економіки

Основою економічної співпраці країн-членів НАТО є стаття 2 Північноатлантичного договору, в якій зазначається, що держави Альянсу “намагаються усувати суперечності у своїй зовнішній економічній політиці та сприяють економічній співпраці між окремими або між усіма учасниками Договору”.

Оскільки основою діяльності НАТО є забезпечення безпеки та оборони, її робота у сфері економіки зосереджена на специфічних економічних аспектах безпеки і оборони, в яких вона може бути корисною. Крім того, Альянс завжди підтримує співпрацю між своїми членами, якщо мова йде про економічні питання, які мають безпосередній вплив на безпеку і оборону.

Невід’ємним елементом економічної діяльності НАТО є співпраця з країнами-партнерами та іншими державами, з якими Альянс встановив співробітництво.

Так, співпраця в рамках Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП) реалізується шляхом конференцій, семінарів і засідань експертів. Спільно розробляються схеми співпраці за допомогою Центру досліджень безпеки імені Джорджа Маршалла та інших установ. Ці механізми дають країнам –членам Альянсу можливість поділитися своїм досвідом з країнами-партнерами в низці сфер. Останніми прикладами такої співпраці є економічні аспекти розбудови оборонних інституцій, економічні та фінансові аспекти боротьби проти тероризму, нові методики керування оборонними ресурсами в країнах Альянсу і партнерах. Економічними структурами НАТО також здійснюється моніторинг економічних питань оборони і безпеки, включених в індивідуальні плани партнерства.

Співпраця України з НАТО у сфері економічних аспектів оборони та безпеки здійснюється на двох напрямах: інституційних діалог, який зосереджується на економічних питаннях оборони і безпеки та економічних аспектах перебудови оборонної промисловості, та діяльність з перепідготовки військовослужбовців, звільнених у запас.

Особливо важливою сферою співпраці з Альянсом є допомога в  ліквідації негативних економічних та соціальних наслідків оборонної реформи в Україні.

За угодою з Українським національним координаційним центром, який відповідає за соціальну адаптацію звільнених у запас військовослужбовців, НАТО з 1999 р. фінансує в Україні курси іноземних мов і менеджменту, на яких щороку навчаються майже 100 колишніх українських офіцерів. Після початку Інтенсифікованого діалогу з Україною НАТО подвоїла ресурси, що виділяються на співпрацю в цій сфері. Ця програма приносить відчутні результати, допомагаючи звільненим у запас військовослужбовцям інтегруватись у цивільне життя.

У квітні 2005 року держави-члени НАТО та Україна домовилися щодо розширення допомоги у вирішенні проблем, пов’язаних із соціально-економічними наслідками воєнної реформи.

У вересні 2005 року Альянс взяв на себе ініціативу щодо фінансування Трастового Фонду НАТО – Програми “Партнерство заради миру”. Цей проект гарантує продовження в Україні програми, започаткованої Великою Британією у 2002 році та дає можливість перепідготувати  180 військових щорічно у Хмельницькому центрі перепідготовки та соціальної адаптації при Хмельницькому Національному університеті. Перепідготовка здійснюється на 3-місячних курсах, що проводяться за 500 годинною програмою. У 2007 році збільшено фінансування Проекту “Україна – НАТО з перепідготовки військовослужбовців”.

Наразі в Україні здійснюється Програма “Україна-НАТО з перепідготовки військовослужбовців”, яка включає два проекти у цій сфері: Програма Україна — НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони та Проект Трастового фонду НАТО – Хмельницький центр перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців (http://retrain.km.ua). Крім цього, надається допомога в реалізації економічних курсів.

Спільна робоча група Україна-НАТО з питань економічної безпеки (NATO-Ukraine Joint Working Group on economic security). У ході засідань СРГ з питань економічної безпеки обговорювалися теоретичні та практичні питання економічної безпеки, розглядалися концепції забезпечення цієї важливої складової загальної безпеки держави.

Починаючи з 2007 року до порядку денного засідань СРГ з питань економічної безпеки включено проблематику енергетичної безпеки та безпеки енергетичної інфраструктури. З 2008 року в рамках СРГ Україна-НАТО було розпочато співробітництво у боротьбі з фінансуванням тероризму та запобіганні відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України спільно з Місією України при НАТО та Офісом зв’язку НАТО в Україні є організатором засідань Спільних робочих груп, до участі у яких, зазвичай, залучаються представники Міністерства оборони України, Міністерства закордонних справ України, Національного інституту стратегічних досліджень, а також Міжнародного секретаріату НАТО та ряду неурядових організацій.

Дати проведення Спільних робочих груп Україна-НАТО з питань економічної безпеки: 22.11.1999 р. (установче засідання Спільної робочої групи з питань економічної безпеки); 14.10.2000 р., 07.11.2001 р.; 12.11.2002 р.; 20.05.2003 р.; 11.11.2004 р.; 20.09.2005 р.; 13.12.2005 р. (workshop); 05.10.2006 р.; 16.10.2007 р.; 05.11.2008 р.; 14.05.2009 (workshop); 27.10.2009 р.; 06.07.2010 (workshop); 18.09.2012 р.
***

 

Співробітництво на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру

З урахуванням обсягів соціальної та фінансово-економічної шкоди, що завдається цивільному населенню держав світу внаслідок техногенних катастроф, стихійних лих, терористичних актів та пост-військових криз, в НАТО приділяється постійна увага удосконаленню системи планування та спільного реагування на надзвичайні ситуації. 

Основну роль у цій діяльності відіграє Комітет НАТО з планування на випадок надзвичайних ситуацій (КПНС) – вищий дорадчий орган з відповідних питань при Північноатлантичній Раді, який функціонує, переважно, в форматі РЄАП. До повноважень КПНС входить проведення заходів, спрямованих на підвищення рівня готовності держав-членів РЄАП до ліквідації наслідків техногенних катастроф та стихійних лих. До цієї роботи активно залучені представники національних органів у сфері цивільного захисту, реагування на катастрофи, цивільного транспорту, зв’язку, промислової безпеки, охорони здоров’я та ресурсів для життєдіяльності цивільного населення.

У підпорядкуванні КПНС перебувають 4 робочих органа – т.зв. планувальних груп за 8 напрямками діяльності у сфері планування на випадок надзвичайних ситуацій:

-           Група цивільного захисту:

1) цивільний захист та реагування на катастрофи.

-           Транспортна Група, яка включає 3 підгрупи з планування за напрямками:

2) цивільна авіація;

3) морські перевезення;

4) внутрішній наземний транспорт.

-           Об’єднана група з охорони здоров’я, сільського господарства та планування продовольчих ресурсів, яка включає 2 підгрупи за напрямками:

5) охорона здоров’я;

6) планування продовольчих ресурсів та сільського господарства.

-           Група з промислового та комунікаційного планування на випадок надзвичайних ситуацій:

7) промислові ресурси;

8) цивільний зв'язок.   

Працюючи на рівні представників національних міністерств і відомств, а також експертів з числа провідних установ та неурядових організацій, зазначені групи та підгрупи надають КПНС консультативну допомогу згідно з їх компетенцією.

Україна представлена у КПНС керівництвом Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), а також – на робочому рівні - співробітником Місії України при НАТО який також забезпечує координацію роботи українських фахівців ДСНС, Мінтрансзв’язку, Мінагрополітики, Мінпромполітики, МОЗ та Державіаслужби у засіданнях планувальних груп та підгруп КПНС.

У 1998 р. в структурі КПНС був створений Євроатлантичний координаційний центр реагування на катастрофи (ЄАКЦРК), до основних завдань якого входить обмін інформацією та координація співробітництва держав-членів РЄАП у питаннях реагування на катастрофи. Для більш оперативного реагування в державах РЄАП запроваджено мережу контактних пунктів ЄАКЦРК. Спеціалісти у галузі реагування на надзвичайні ситуації працюють в ЄАКЦРК як на штатних посадах, так і на основі добровільних внесків з боку держав-учасниць (направлення та утримання фахівців власними силами країни, що направляє). ЄАКЦРК координує свою діяльність з відповідними структурами ООН, зокрема Офісом ООН з координації гуманітарних справ (UN-OCHA), Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), а також інших міжнародних організацій. Періодично ЄАКЦРК організовує міжнародні навчання, під час яких відпрацьовуються практичні навички персоналу щодо реагування на надзвичайні ситуації. У разі виникнення надзвичайної ситуації в одній з держав-членів РЄАП, ЄАКЦРК у терміновому порядку поширює відповідну інформацію серед інших держав-учасниць з переліком нагальних потреб та здійснює інші заходи, спрямовані на надання допомоги потерпілій країні. Для надання допомоги потерпілій державі, що не є учасницею РЄАП, потребується окреме рішення ПАР та РЄАП (наприклад, як у випадку із землетрусом в Пакистані восени 2005 р.).

Новим елементом діяльності Альянсу з допомоги у ліквідації наслідків стихійних лих стали окремі авіатранспортні операції на виконання відповідних рішень Північноатлантичної Ради. Зазначені операції проводились Альянсом у 2005-2006 рр. у зв’язку з ліквідацією наслідків урагану “Катріна” в США та землетрусу в Пакистані з використанням, серед іншого, засобів транспортної авіації Сил реагування НАТО. Особливістю надання допомоги Пакистану стало розгортання у цій країні, за погодженням з національним урядом, інженерних та медичних підрозділів Сил реагування НАТО. В зони стихійного лиха направлялись офіцери зв’язку ЄАКЦРК, до реалізації операцій активно залучались експерти планувальних груп і підгруп, підпорядкованих КПНС. Україна також зробила вагомий внесок у міжнародні зусилля з ліквідації наслідків урагану “Катріна” в США та землетрусу в Пакистані. Українською стороною надано допомогу у транспортуванні до зон стихійних лих (літаками Ан-225 “Мрія” та Ан-124 “Руслан”) інженерного обладнання, медикаментів, продуктів харчування, наметів; у Пакистані був розгорнутий рятувальний загін та мобільний шпиталь ДСНС України.

Окрім допомоги США та Пакистану, ЄАКЦРК з часу створення також був задіяний у зв’язку з ліквідацією наслідків повеней в Румунії, Угорщині, Албанії, Чехії, Болгарії, Грузії, Киргизстані, Словаччині, снігопадів 2006 р. в Киргизстані, землетрусу 1999 р. в Туреччині, боротьбою з лісовими пожежами у Грузії, Македонії та Португалії у 2006 році, Албанії, Боснії і Герцеговині, Македонії та Сербії у 2007, 2012 роках, а також у контексті мінімізації гуманітарної кризи, пов’язаної з сирійськими біженцями у 2012-2013 роках. Значний внесок ЄАКЦРК зробив у надання гуманітарної допомоги населенню Косово у 1998-1999 рр.

Україні допомога держав-членів РЄАП надавалася через ЄАКЦРК та інші структури Альянсу у зв’язку із аваріями, спричиненими повенями річок Уда та Донець у східній Україні, повенями в Закарпатті та у західних областях України у 1998, 2001, 2010 рр., аварією українського військового літаку у 2002 р., пандемією грипу H1N1 в Україні у 2009 році

З метою покращення спроможностей України та НАТО у галузі готовності до катастроф у 1997 р. було укладено Меморандум про взаєморозуміння щодо планування при надзвичайних ситуаціях та готовності до катастроф, яким визначено основні сфери взаємного інтересу у плані розвитку подальшої співпраці. До числа таких сфер входять оцінка ризиків, планування, аналіз наслідків, запобіжні заходи, взаємосумісність підрозділів з ліквідації наслідків катастроф; транспортна підтримка операцій; реагування на ядерні та радіаційні аварії, пошуково-рятувальні операції, захист об’єктів критичної інфраструктури тощо. Значна увага також приділяється також дослідженню щодо досвіду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

На виконання положень Меморандуму створено Спільну робочу групу (СРГ) Україна-НАТО з питань планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру, основними завданнями якої є планування та координація спільних заходів згідно зі сферами взаємного інтересу. Діяльність СРГ розглядається як невід’ємна частина роботи КПНС та підпорядкованих йому підрозділів у форматі РЄАП. СРГ засідає щорічно, по черзі у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі та Києві. Останнє засідання відбулося в листопаді 2015 року.

Україна бере активну участь у міжнародних навчаннях з реагування на катастрофи, що проводяться НАТО. Так у 2000 р. Україна спільно з Альянсом провела на своїй території міжнародні навчання з ліквідації наслідків повеней “Trans-Carpathia 2000”; у 2005 р. – спільно з Організацією із заборони хімічної зброї та НАТО – міжнародні навчання з протидії та ліквідації наслідків застосування терористами небезпечних хімічних речовин “Joint Assistance 2005” (Яворів).

Крім того, у травні 2007 року під час навчань з питань захисту критичної інфраструктури “Ідасса 2007” (Хорватія) Україна була представлена силами МНС України і працювала спільно з казахською командою у групі з виявлення і деконтемінації хімічних та радіо бактеріологічних речовин.

Важливим заходом у контексті зміцнення практичного співробітництва Україна-НАТО у сфері планування на випадок надзвичайних ситуацій стало проведення у Львівській області спільних командно-штабних польових навчань з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій цивільного характеру «Україна-2015» (21-25.09.2015 р.). Участь у навчаннях взяли близько 1100 представників з 28 країн-членів та партнерів НАТО. Навчання «Україна-2015» були відкриті Президентом України П.О.Порошенком та Генеральним секретарем НАТО Є.Столтенбергом. Одним з основних результатів проведених навчань стало значне підвищення іміджу України серед представників євроатлантичної спільноти. Голова Комітету НАТО з планування на випадок надзвичайних ситуацій – заступник Помічника Генерального секретаря НАТО з питань операцій Ф.Тардіолі, за результатами навчань відзначила, що під час підготовки та проведення навчань Україна зарекомендувала себе як надійний партнер, готовий виконувати свої зобов’язання та вносити свій вклад в розвиток євроатлантичної системи цивільного захисту.

Однією із важливих складових співробітництва з НАТО є освіта та професійна підготовка. Протягом останніх років представники ДСНС мали змогу пройти навчання (безкоштовно) на курсах з надзвичайного цивільного планування та військово-цивільного співробітництва, з проведення операцій з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання гуманітарної допомоги, навчальних курсах з підвищення кваліфікації фахівців у сфері РХБЯ захисту, а також курсах з мовної підготовки, зокрема:

У рамках виконання щорічних цільових планів Україна-НАТО у сфері ПНС передбачено виконання низки заходів, зокрема, пов’язаних із реалізацією завдань щодо удосконалення і розвитку системи реагування на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру, участі у заходах Програми “Партнерство заради миру” відповідно до Індивідуальної програми партнерства України з НАТО; планування разом з комітетами та управліннями НАТО заходів щодо вдосконалення взаємосумісності під час надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру; удосконалення інформаційно-телекомунікаційної систему ДСНС тощо.

У 2010 році, за сприяння Євроатлантичного координаційного центру з реагування на катастрофи, Україна отримала допомогу від Словаччини (липень) для ліквідації наслідків сильних злив у Чернівецькій області, надавши, зі свого боку, допомогу для ліквідації наслідків повеней у Польщі і Таджикистані (травень), Угорщині (червень) та Молдові (вересень). У 2011-2012 рр., крім іншого, Україна та НАТО провели низку навчально-тренувальних заходів у контексті підготовки до проведення Євро-2012. Було проведено низку семінарів щодо забезпечення безпеки під час підготовки та проведення масштабних публічних заходів міжнародного рівня за участю цивільних експертів країн-членів НАТО та відповідних органів влади України.

Сфера планування на випадок надзвичайних ситуацій є, безумовно, специфічною. Водночас, не є політизованою і зорієнтована переважно на практичних напрямках співробітництва, серед яких, варто назвати організацію авіатранспортних, морських та внутрішніх континентальних перевезень, цивільний захист та цивільних зв’язок, медичну допомогу постраждалим внаслідок стихійних лих, промислових аварії, військових конфліктів тощо.

Протягом 2013 р. – першої половини 2014 р. продовжувалась робота з реалізації проекту щодо створення Трастового фонду НАТО з безпечного поводження з радіоактивними відходами в Україні стосовно безпечного перезахоронення радіоактивних джерел, що утворилися на території України в результаті діяльності військових програм за часів СРСР. У 2013 р. між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з підтримки було підписано відповідну Імплементаційну угоду.

У 2014 році, на фоні нового безпекового середовища в Україні та агресивних дій РФ в Криму і у південно-східній частині України, з березня 2014 р. на регулярній основі проводяться засідання КПНС у форматі «НАТО + Україна», під час яких обговорюються питання цивільної взаємодії у контексті протидії агресії з боку Росії, залучення гуманітарної допомоги, підтримки з боку НАТО у сфері захисту цивільного населення, техногенної безпеки тощо. Під час засідань КПНС українською стороною надається консолідована, підкріплена фактами, інформація щодо поточної ситуації в проблемних регіонах України. Обговорюються шляхи залучення експертної та технічної допомоги за цивільними напрямками.

У результаті такої взаємодії активовано новий напрямок співпраці з НАТО у сфері захисту критичної інфраструктури. У березні 2014 р. на звернення Уряду України було сформовано Групу консультативної підтримки НАТО, до складу якої увійшли цивільні експерти з питань захисту об’єктів ядерної критичної інфраструктури. За результатами роботи ГКП НАТО в Україні у період з 4 по 9 квітня 2014 р. стороною НАТО було підготовлено звіт та збірку висновків і рекомендацій щодо покращення фізичного захисту ядерної критичної інфраструктури, планів надзвичайного реагування, удосконалення системи захисту персоналу та цивільного населення в умовах сучасної безпекової ситуації в Україні. Це стало першим етапом низки проектів з утворення в Україні системи захисту критичної інфраструктури відповідно до кращих світових стандартів об’єктової безпеки та захисту цивільного населення.

Крім того, у рамках взаємодії з НАТО щодо забезпечення умов життєдіяльності внутрішньо переміщених осіб на сході України, роботи Міжвідомчого координаційного штабу та координації гуманітарної допомоги та технічної підтримки з боку НАТО було активовано механізм гуманітарної підтримки з боку Альянсу.

За результатами 13-го засідання Спільної робочої групи Україна-НАТО з планування на випадок надзвичайних ситуацій, проведеного у листопаді 2015 року, зокрема, було домовлено продовжувати активну двосторонню співпрацю у сфері надання Україні гуманітарної допомоги для забезпечення життєдіяльності внутрішньо переміщених осіб в нашій державі, реалізації заходів із відновлення об’єктів критичної інфраструктури на сході держави, забезпечення лікування та медичної реабілітації поранених в зоні АТО військовослужбовців України, гуманітарного розмінування тощо. 

Наразі Україною вже отримано та здійснюється процедура щодо подальшого отримання гуманітарної допомоги для потреб цивільного внутрішньо переміщеного населення на сході України не тільки у рамках взаємодії з НАТО та партнерами Альянсу, але й від інших міжнародних організацій, зокрема Європейської Комісії, Управління ООН з гуманітарних питань, Управління Верховного Комісару ООН у справах біженців, Всесвітньої організації охорони здоров’я, Міжнародного Червоного Хреста та ін.

Близько 400 українських військовослужбовців, які були поранені у ході АТО в Донецькій та Луганській областях нашої держави, пройшли та проходять лікування у спеціальних закладах низки країн-членів НАТО. Робота на цьому напрямі продовжується.

Останні роки взаємодії України з НАТО свідчать про високу динаміку залучення українських експертів до всіх заходів, що організовуються НАТО та великий потенціал взаємодії у рамках Комітету НАТО з планування на випадок надзвичайних ситуацій. Альянсом надається всебічна фінансова та експертна підтримка українській стороні, НАТО неодноразово підтверджується готовність та бажання зберегти високу динаміку розвитку взаємовідносин у сфері планування на випадок надзвичайних ситуацій.

***

 

Співробітництво в сфері науки та охорони довкілля

Взаємодія України з НАТО в сферах науки та охорони довкілля розпочалася у 1991 р. і здійснюється з використанням механізмів програми НАТО/Партнерства заради миру «Наука заради миру та безпеки».

Україна приєдналася до Програми ПЗМ 8 лютого 1994 року після підписання відповідного рамкового документу.

Ключовим механізмом забезпечення координації та взаємодії співробітництва у сфері науки та охорони навколишнього середовища є Спільна робоча група Україна-НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля (СРГ) (утворена у 2000 р.).

Протягом 1998-2013 рр. в рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» реалізовані 27 спільні багаторічні проекти за участю українських науково-дослідних установ. Наразі на стадії виконання перебувають 13 багаторічних проектів загальним обсягом фінансування близько 3,5 млн. євро.

В 2014 р., у зв’язку з реорганізацією Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, на яке були покладені функції з питань реалізації державної політики у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, Україна припинила свою діяльність в рамках СРГ. Проте вже наступного року роботу було відновлено. У 2015 році відповідальність за взаємодію з НАТО у сфері науки перебрало на себе Міністерство освіти і науки України, Заступник Міністра якого став співголовою зазначеної СРГ.

У вересні 2015 року, під час чергового засідання зазначеної СРГ, сторони обговорили стан реалізації спільних проектів Україна-НАТО в рамках Програми НЗМБ та окреслили перспективні сфери майбутнього взаємовигідного співробітництва з урахуванням триваючої збройної агресії РФ на сході України.

Станом на сьогодні, Україна перебуває на першому місці серед країн-партнерів Альянсу за кількістю наукових проектів та обсягом їх фінансування в рамках Програми НЗМБ.

Перелік актуальних проектів взаємодії Україна – НАТО в рамках Програми Альянсу «Наука заради миру та безпеки»:

1. Розробка передового генератора рентгенівського випромінювання на основі зворотного комптонівського розсіювання – Подовження;

2. Мікрохвильові нелінійні матеріали, композити та пристрої;

3. Новітні електрохімічні нано-сенсори для виявлення токсичних іонів;

4. Новітні макромолекулярні сполуки для швидкого виявлення небезпечних речовин;

5. Новітні нанокомпозитні матеріали на основі низько розмірних вуглецевих систем для електромагнітного екранування;

6. Очищення води від важких металів та радіонуклідів, використовуючи керамічні мембрани;

7. Розробка моделі стосовно прогнозування та попередження можливих катастрофічних наслідків токсичного забруднення в басейні річки Тиса;

8. Наноструктурні матеріали для каталітичного розкладу  хімічних отруйних речовин;

9. Термоелектричні матеріали та пристрої для  енергозаощадження та підвищення безпеки;

10. Неохолоджені терагерцові структури для візуалізації вибухівок;

11. Проведення природовідновлювальних робіт з локалізації та ліквідації нафтохімічного забруднення на території резервного парку військової частини А-3482, м. Київ;

12. Новий метод для виявлення швидких нейтронів для здійснення контролю за нелегальним перевезенням ядерних матеріалів;

13. Наноструктуровані тонкі плівки металевих напівпровідників для ефективного функціонування сонячних батарей;

14. Розробка оптичних біосенсорів для детекції біотоксинів;

15. Розробка супер-селективного абсорбенту для захисту від РХБЯ речовин;

16. Нова дозиметрія для класифікації потерпілих від іонізуючого випромінювання;

17. Ручний гамма-детектор, дія якого заснована на ксеноновому газі високого тиску;

18. Дистанційне зондування прибережної зони для покращення національної безпеки;

19. Створення металевих нанокристалів для надчуттєвого виявлення біохімічних агентів;

20. Сенсорна мережа для локалізації та ідентифікації джерел радіації;

21. Розробка новітніх наноструктур для застосування в сфері безпеки;

22. Компактні сенсорні системи для безпілотних літальних апаратів;

23. Боротьба з корозією водних суден та біологічним забрудненням за рахунок використання спеціальних іонічних сполук;ї

24. Створення ультра швидких адаптивних оптичний елементів;

25. Моделювання і пом'якшення наслідків соціальних лих, викликаних катастрофами та тероризмом;

26. Міжнародна експертна підтримка огляду сектору безпеки і оборони України;

27. Оновлена модель захисного Чорнобильського укриття – допомога Україні в боротьбі з розповсюдженням радіоактивного пилу та захисті робітників;

28. Наноматеріали для безпеки;

29. Найкращий досвід та уроки, взяті з управління конфліктами НАТО, ОБСЄ, ЄС та громадянське суспільство;

30. Дослідження пом'якшення обледенінь і технологій із застосуванням для систем безпеки;

31. Нові сенсорні матеріали та детектори для виявлення іонізованої радіації;

32. Практичний навчальний курс у галузі кіберзахисту для українських системних і мережевих адміністраторів;

33. Управління безпековими ризиками на українському кордоні, використовуючи найкращий досвід і належне керівництво – джерела і контрзаходи;

34. Радар далекої дії з можливістю нейтралізації мікрохвиль для захисту персоналу;

35. Голографічний імпульсивний поверхневий радар для виявлення мін та вибухових пристроїв;

36. Прикордонні безпекові проблеми у Східній Європі: уроки для союзників і партнерів;

37. Підтримка гуманітарного розмінування в Україні;

38. Розробка новітніх методів для недопущення виходу з ладу трубопроводів через порушення безпеки;

39. Військовий конфлікт в Україні та Резолюція Ради Безпеки ООН 1325.

***

Представництво НАТО в Україні

11 березня 2016 року набула чинності Угода між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні

Представництво НАТО в Україні складається з Офісу зв'язку НАТО та Центру інформації та документації НАТО.

Офіс зв’язку НАТО в Україні був відкритий у квітні 1999 року. Його відкриття стало підтвердженням високого рівня відносин між Україною та НАТО. Метою його діяльності є сприяння участі України у програмі «Партнерство заради миру» (ПЗМ) з максимально повним використанням можливостей, закладених у цьому механізмі, а також поглиблення співпраці між НАТО та державними структурами України в рамках Річних національних програм. З 1 вересня 2015 року Офіс зв’язку НАТО в Україні очолює пан Александер Вінніков.

Офіс зв’язку має три основних завдання. Насамперед, це підтримання контактів з різними українськими установами та відповідними структурами НАТО, які опікуються розробкою та виконанням заходів по лінії відносин між Україною та НАТО у рамках РНП, ПЗМ та відповідно до Хартії Україна – НАТО. Він також підтримує постійні контакти з посольствами країн НАТО та країн-партнерів щодо розвитку двосторонньої та багатосторонньої співпраці. По-друге, надає консультації відповідним органам України та НАТО щодо заходів та напрямів можливого поглиблення співпраці. По-третє, бере безпосередню участь у підготовці і виконанні деяких практичних заходів таких, як військові навчання або проведення курсів з питань НАТО при Національному університету оборони України ім. мені Івана Черняховського, сприяє налагодженню офіційних контактів між Україною та НАТО на усіх рівнях.

Центр інформації та документації НАТО в Україні був заснований в Києві у 1997 році, завданням якого є інформування української громадськості про НАТО та переваги партнерства між Україною та НАТО.

Представництво НАТО в Україні підтримує активні робочі стосунки з Посольством Литовської Республіки в Україні, яке нині виконує роль Контактного посольства НАТО (у кожній країні-партнері НАТО призначає на два роки Посольство однієї з держав-членів своїм Контактним посольством за принципом ротації).

 

footer-img