Головна / Архів публікацій в ЗМІ

 

ПУБЛІКАЦІЇ В ЗМІ  

 

 

 

Гроші потрібно заробляти, а не просити

– таким був лейтмотив виїзного пленарного засідання колегії райдержадміністрації, яке пройшло під головуванням керівника району Андрія Кулика 29 липня на базі Іванівської сільської ради.

Неординарний підхід до підготовки та власне проведення саме виїзних колегій вже давно став традиційним для стилю керівництва нової команди,  сформованої А.Є. Куликом. Ось і цього разу, зранку, задовго до самого засідання, члени колегії об’їхали села, оглянули підприємства, школи, клуби, ФАПи, поспілкувалися з людьми. Останнім таким «проміжним» пунктом перед пленарною частиною колегії стала Іванівська загальноосвітня школа, і її керівництву вкупі з сільським головою та керівництвом районного відділу освіти довелося «перед усім чесним людом» пояснювати, чому окремі шкільні приміщення у занедбаному стані, коли буде перекрито дах, чому не здаються на металобрухт іржавіючі на вулиці демонтовані опалювальні котли, яким чином налагоджуватиметься водозабезпечення, коли будуть встановлені нові вікна,  чи планує сільська ради збудувати новий навчально-виховний комплекс тощо.

Після цієї доволі плідної «розминки» у актовій залі іванівського клубу розпочалася пленарна частина виїзного засідання. Першим питанням порядку денного був аналіз стану здійснення виконавчим комітетом Іванівської сільської ради делегованих повноважень органів виконавчої влади, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Після звіту Іванівського сільського голови Б.А. Захарчука та виступів з даного питання керівника апарату райдержадміністрації А.Б. Ковальчук, начальника районного фінуправління К.П. Тарасенка та головного санітарного лікаря району І.С. Нечипорука, окреслення ними певних здобутків та низки проблем у діяльності виконкому сільської ради узяв слово голова райдержадміністрації А.Є. Кулик. І висловив своє нерозуміння та неприйняття ситуації, коли у видатковій частині сільського бюджету не  вистачає грошей, наприклад, на той же ремонт школи, а місцева влада наче не помічає потужних невикористаних резервів наповнення своєї «казни». І навів відповідні цифри.

Так, укладення договорів оренди без грошової оцінки спричинило заниження ставки орендної плати, що призвело до втрат бюджету Іванівської сільської ради на суму 7790 грн. А встановлення заниженого розміру орендної плати за землю та несвоєчасна сплата  по наявних договорах спричинили втрату 3101 грн.

Також по платежах до сільського бюджету рахується недоїмка по платі за землю з фізичних осіб у сумі 7476 грн.

Дивним і незрозумілим назвав Андрій Кулик той факт, що на рахунках спеціального фонду сільської ради  наявні залишки коштів у сумі 179,0 тис. грн., та кошти загального фонду в сумі 322,3 тис. грн. Сільська рада не розмістила ці гроші на депозитних рахунках державних банків, і можливі втрати будуть становити 34,0 тис. грн.

У той же час згідно розпорядження сільського голови деяким спеціалістам ради виплачується премія в розмірі місячної заробітної плати без обгрунтування причин такого збільшення. Протягом січня-червня поточного року на преміювання працівників сільської ради витрачено 36,2 тис. грн.

Тож голова райдержадміністрації ще раз закцентував увагу сільських голів, керівників інших установ, перш ніж «клянчити» кошти з держбюджету, спробувати вишукати їх у себе, бо гроші іноді лежать просто під ногами, а нагнутися – ліньки…

Також під час виїзного засідання колегія райдержадміністрації  дала оцінку стану виконання райуправлінням Пенсійного фонду України плану по власних надходженнях за І півріччя 2011 року та погашення недоїмки по страхових і єдиному внесках. Голова райдержадміністрації відзначив ефективність роботи у цьому напрямку  начальника управління Фонду Л.І. Голубович. І запропонував відповідним службам, зокрема, суворо спитати з керівників підприємств, які мають заборгованість з виплати заробітної плати (на 01.07.2011 р. її розмір - 811,6 тис. грн., а це понад 250 тис. грн. не сплачених до Пенсійного фонду страхових внесків). Також, на переконання керівництва району, необхідно зробити рішучі кроки для викорінення «тіньової» заробітної плати та нелегального працевлаштування (в районі працюють без оформлення трудових відносин 30% від загальної чисельності громадян).

Під час розгляду третього питання колегії - про результати проведеного аудиту використання коштів держбюджету, спрямованих на розвиток хмелярства - начальник районного управління агропромислового розвитку В.М. Оржехівський з болем повідомив присутнім, що на складах уже кілька років поспіль лежить понад 120 тонн сухого хмелю, і реалізувати його практично неможливо.  Найпотужніші в Україні пивзаводи з певних економічних причин закуповують сировину за межами держави. У відповідь на це А.Є. Кулик повідомив, що звернеться особисто до міністра АПК М.В. Присяжнюка для втручання та допомоги в збуті високоякісного поліського хмелю.

Далі заступник голови райдержадміністрації Л.В. Долганова доповіла зібранню про хід виконання районних програм паспортизації об’єктів культурної спадщини та їх використання. Після обговорення цього питання колегія райдержадміністрації вирішила, зокрема, відновити роботу народного музею історії с.Кодня, та рекомендувати виконкомам селищної та сільських рад до кінця поточного року виготовити та встановити охоронні дошки (знаки) на пам’ятки та об’єкти культурної спадщини, які знаходяться на їх балансі.

Підводячи підсумки колегії, голова райдержадміністрації Андрій Кулик закликав присутніх не чекати, як кажуть, милостині від Бога, а засукати рукави і почати реально працювати – кожен на своїй ділянці роботи, кожен – з усвідомленням своєї персональної відповідальності перед людьми і перед державою.

 

 

Великодній кошик

На світлому тижні Христового Воскресіння працівники Високопічського будинку культури та бібліотеки, директор школи мистецтв вже вкотре радо зустріли гостей у святковій залі.

Цього разу із задоволенням подивилися присутні святковий Великодній концерт з театралізованою композицією «Великодній кошик» у виконанні колективу художньої самодіяльності БК. А у виконанні дуету «Жіноча доля» працівників БК - директора Ю. Міхніцької та художнього керівника О. Гуменюк прозвучали пісні «Перше кохання» та «Ой у полі криниченька».

Тривалими аплодисментами відзначили присутні виступ вокальної групи «Калинонька», яка виконала пісню «Заспівай, родино».

Дуже зворушливо прозвучала пісня «Ангел» у виконанні родинного дуету бібліотекаря БК К. Ковальковської та її чотирьохрічної донечки Олександри.

Емоційно, артистично виконали гуморески П. Глазового 6-ти річний Ярослав Фоміненко та 9-ти річна Олена Кукулевська.

Наприкінці святкового Великоднього концерту всі учасники виконали пісню «Квітуча Україна» і побажали своїм глядачам душевного і тілесного здоров’я, щастя, Божого благословення та гарного весняного настрою.

Оксана Гуменюк,

художній керівник БК

с. Висока Піч

Встановлено знаки

Напередодні Дня Перемоги відділом культури та туризму Житомирської РДА на чолі з його начальником Сергієм Дейнекою зроблено добру справу – на Новоград-Волинській трасі встановлено дорожні знаки, що вказують на пам’ятні місця масових захоронень розстріляних у роки війни фашистами мирних громадян, військовополонених та підпільників.

Так, на виїзді з Житомира поблизу готелю «Ялинка» встановлено дорожній знак з надписом «Група братських могил радянських військовополонених та мирних громадян». Стрілка на знаку вказує напрям руху до трагічних місць, де у 1941-43 роках під час окупації фашисти масово розстрілювали військовополонених, яких щоденно приганяли з концтабору, а приречених мирних громадян і дітей привозили на вантажівках з Житомира.

Другий знак з надписом «Братська могила підпільників, партизан, жертв фашизму» встановлено біля села Довжик, двома кілометрами південніше від якого на території Богунського лісництва поховано 10 тисяч комуністів, партизан, які були розстріляні німецько-фашистськими окупантами. Серед похованих і два Герої Радянського Союзу – Г.Шелушков та О.Бородій.

При під’їзді до села Іванівка тепер встановлено знак: «Пам’ятне місце страти та братські могили жертв фашизму». Там, у лісі поблизу дороги, у шести могилах поховано 9 623 розстріляних мирних жителів, переважно єврейської національності. У роки окупації їх розстрілювали з гвинтівок і автоматів у потиличну частину голови, багатьох жінок і дітей було закопано у землю живими  і вони померли від задухи.

З встановленням цих дорожніх знаків відтепер коло людей, які зможуть віддати дань пам’яті загиблим значно збільшиться. За це слід дякувати і відділу культури РДА, і керівнику каменеобробного підприємства «Темп» Табаченку, який виділив кошти, і працівникам Березівського ДРП, які встановлювали знаки.    

Він здійснив 118 бойових вилетів...

Невимовно тяжких втрат зазнав наш народ у тій страшній воєнній круговерті 1941-1945 років, що розметала, понівечила і розтоптала мільйони людських доль. Це справді була трагедія. Її принесли з собою тевтонські орди, які топтали нашу землю, палили міста і села, грабували надра, гнали в німецьке рабство дівчат і хлопців, вбиваючи на своєму шляху кожного, хто не хотів скорятися загарбникам

Серед тих, хто протистояв фашистській навалі був і Петро Єфимович Шепунов – льотчик орденоносець, гвардії старший лейтенант, командир 1-ї авіаційної  ескадрильної 22-го Гвардійського нічних бомбардувальників авіаційного полку.

Народився він 18 листопада 1917 року в селищі Слов’яносербськ Луганської області. Не дивлячись на важке дитинство ( батька відправили на громадянську війну, а мати померла, коли йому було 9 років), він успішно закінчив семирічну школу , а згодом і Успенський зооветеринарний технікум. Та все ж йому так і не вдалося попрацювати ветеринаром: назрівала Велика Вітчизняна війна, і він вступив до військової школи пілотів у Ворошиловграді. 

 З першого дня війни молодий льотчик був на фронті. За час бойової служби на фронті екіпаж Шепунова здійснив 118 бойових вилетів, і лише чотири з них удень, а решту – в нічний час! 18 квітня 1944 року Шепунов Петро Єфимович загинув на 26 році життя. Спочатку він та його екіпаж були поховані у братській могилі у військовому авіаційному містечку Скоморохи, а після війни був перепохований у братську могилу села Піски.

 Учні Пісківської загальноосвітньої школи доглядають за братськими могилами воїнів, які загинули в боях під Житомиром. А на Батьківщині Петра Шепунова його ім’я значиться на мармуровій плиті, яку встановили односельчани у знак пам’яті та шани загиблих у роки війни.

За бойові подвиги Петра Єфимовича нагороджено орденом Червоного Прапора, медалями. Його ім’я також увіковічнене в Музеї бойової слави Пісківської школи, у «Книзі Памяті України» та в серцях і душах рідних.

 

Не дратуйте журналіста...

 Редакція газети «Сільське життя» завжди з повагою ставиться до життя освітян та діяльності органів місцевого самоврядування. І у своїх публікаціях ми намагаємося висвітлювати саме позитивні моменти, а якщо звертаємо увагу на проблеми, то робимо це толерантно і з повагою до керівників та працівників цих установ. І коли ми зустрічаємо взаємну повагу і розуміння ролі районної газети в житті району, то ніяких непорозумінь у наших відносинах не буває. Але іноді трапляються випадки, коли варто публічно підтвердити силу та авторитет преси – не задля задоволення власного самолюбства, а заради нашої спільної справи.

Виїхати на територію Березівської сільської ради кортіло давно, оскільки її очільниця останнім часом  не лише не здоровається з редактором газети (не зрозуміло з яких причин), а й прилюдно відмовляється сприяти в організації передплати на «Сільське життя». Це єдиний випадок в районі такого ставлення до газети, і тому ми мали б давно на це відреагувати. Але все «не доходили руки», та й цей поодинокий факт «погоди не строїв», оскільки за приростом передплати на перше півріччя 2011 року серед «районок» наша газета спільними зусиллями зайняла перше місце.

Виїхати у Березівську сільську раду з «виховною метою» спонукав телефонний дзвінок директора Черемошненської школи З. Броницької. Зателефонувала (ні світ, ні зоря), коли я ще спав. І почала розмову таким тоном, наче говорить зі шкільним кочегаром: чому не вийшла наша публікація?! Я буду скаржитися голові адміністрації! (наче у нього немає більше проблем). Ми відмовимося від передплати на газету!!!

Довелося пані директорці нагадати про необхідність дотримання норм телефонної та службової етики та припинити розмову. Але менторний тон вже задів журналістське самолюбство, і в обід, після вирішення безлічі творчих та інших питань, особисто виїхав на Березівку.

Враження від діяльності березівської вдали складається відразу зі з’їзду з міжнародної траси. Контраст вражає. Ями - наче після бомбардування у Лівії. І це при тому, що поруч два великих щебеневих заводи. Подолавши на першій швидкості ці перешкоди, подався спочатку до Черемошного. По дорозі до села ледь встигав випередити куряву, що здіймалася з-під коліс автомобіля.

«Візитною карткою» на центральній розвилці Черемошного є розбитий паркан, узбіччя вулиць захаращені зрізаними гілками. Ось і школа. Зовні досить пристойний вигляд. Але ж розмова з директором привела мене сюди не за позитивом, а за «жучками». Тому їх і вишукую. Зліва досить гарні тематичні стенди, але я їх «не бачу». Але от на прострочену документацію з правил протипожежної безпеки увагу звернув. У коридорі стоїть відро з водою, а на підлозі ганчірка. Зрозуміло, що прибиральниця десь відволіклася і зараз прийде. Але й це фіксуємо: навіщо залишати їх у коридорі – раптом хтось підсковзнеться чи спіткнеться  і отримає травму. Йду далі. На дверях туалетів висять  замки - це теж негатив. На стенді пообсипалися букви, і не зрозуміло, що там написано. У роздягальні раковина умивальника вкрита іржею, а світильник на стелі напіввідкритий. Непорядок. Біля  запасного виходу, під східцями, захаращена територія. Цього досить. Відчувається, що тут назріла кадрова зміна.

Розмова з директором школи З. Броницькою, яка давно вже отримує пенсію і працює директором, наче у нас у районі склався дефіцит молодших та енергічнічніших кадрів,  була короткою. Вказавши їй на виявлені недоліки та  непобілені збоку школи бордюри, оглянув пришкільну земельну ділянку, про що вже повідомлялося у минулому номері.

Побував і у Будинку культури, що знаходиться поруч. Там мав приємну розмову з ученицями Анастасією Лісіцькою та Ольгою Микитенко, які очікували бібліотекаря, щоб обміняти книгу, директором БК Зінаїдою Храпчук, завдяки багаторічним старанням якої та підтримці районної влади, цей заклад знаходиться в хорошому стані. Разом ми відвідали пам’ятник загиблим воїнам, що теж доглянутий, а от територія навколо нього заросла кущами, засмічена. Кого у цьому більша провина – керівника місцевого господарства чи сільського голови, треба розібратися?

Дитячий садок теж поруч, хоч і у старому приміщенні, але враження викликає позитивне, лише стіл на подвір’ї потребує термінового ремонту.

У Дубовці слідів всеукраїнської толоки теж не видно. Крім побіленого паркана школи (місцями поламаного) слідів благоустрою не знайшов. Не благоустроєна і територія перед Будинком культури, що знаходиться зачиненим під охороною лелеки, що звив гніздо на даху, оскільки завідувачка у відпустці – згідно з оголошенням. Навпроти – чудовий сучасний магазин. Поруч – кафе, на бордюрі біля якого сиділо чотири чоловіки, які вирішували чи «вже досить», чи ще «ні в одному оці».

І от знову Березівка. Фотознімок засміченої криниці з поваленим «грибком» наша газета у минулому номері друкувала. А тепер – про стан території самої сільради.

 Паркан – розбитий, купа сміття, туалет у антисанітарійному стані, саджанці дерев обламані, будинок сільради з тильної сторони у непристойному вигляді, отвір до підвалу прикритий матрацом.  А яка влада на місці – така і територія населених пунктів. У Березівці на центральній вулиці  - похилені та поламані паркани, слідів прибирання не видно. Лише біля пошти побілений паркан та клумба. Навколо пам’ятника загиблим воїнам – занедбане кладовище у страшному стані.

Ось таке гнітюче враження залишилося  від поїздки територією Березівської сільської ради. Гадаю, що за два місяці вищевказані недоліки можна усунути. Тож, на початку липня потрібно буде повторити поїздку тим же маршрутом. Тоді вже будуть відомі і результати передплати на друге півріччя поточного року. І гасло наших передплатних кампаній «Наше ставлення про вас, ви формуєте самі», як бачите, діє.

Сергій Юрченко

Що робити з Кам’янською школою?

 Сільська школа  завжди була і є особливою. І як би не змінювалося наше життя, які б нові пріоритети не з’являлися в ньому, проте саме на селі вчитель завжди був і залишається у великій повазі як серед дітей, так і серед дорослих. Нині, за умов обмеженого фінансування, сільській школі доводиться особливо непросто.

Село Кам’янка є одним із тих населених пунктів Житомирського району, що межує з обласним центром. Багато заможних людей збудували собі помешкання саме на території Кам’янської сільської ради, адже тут і вигідне місцерозташування, гарна природа і спокійна, затишна атмосфера – всі умови для прекрасного життя. От тільки одне – школа. Вона, для такого населеного пункту, абсолютно не відповідає: застаріле приміщення, яке немає ні спортивного залу, ні актової зали, ні санвузлів і навіть немає окремого кабінету директора. Тому багато людей змушені возити своїх дітей до міських шкіл, що теж створює певні незручності.

Ззовні на перший погляд Кам’янська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

 нагадує звичайну сільську хату. А це і не дивно, тому що ця будівля була побудована ще у 1915 році і слугувала вона звичайним помешканням для людей. Під час колективізації держава забрала хату, визнавши її куркульською. Спочатку тут розміщався шинок, а потім дитячі ясла. У 30-х роках ця будівля вперше стала школою. До цього в селі школа існувала і, оскільки була церковно-приходською, вона знаходилася у місцевій церкві.

З часом до нинішнього приміщення було добудовано дві класні кімнати, тому тепер у школі наявні дев’ять кімнат для навчання дітей.

Це питання почало розглядатися ще наприкінці 80-х років. При колгоспі  імені Мічуріна для будівництва нової школи була виготовлена проектна документація, виділена ділянка землі. Проте після ліквідації колгоспу все зупинилося на початковому етапі.

Ось, що з цього приводу говорить директор Кам’янської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Марія Вижак:

- Приміщення старе, немає належних умов. Це питання гостро стоїть вже не один рік. З того моменту, коли колгосп планував збудувати нову школу, нічого не змінилося, лишилися тільки плани і надії. Та земля, яка була виділена ще при Радянському Союзі, вже давно продана. Хочу звернутися до керівництва району та області, щоб вони звернули увагу на нашу проблему. 

На відміну від адміністративних питань, навчально-виховний процес тут відбувається на належному рівні. Директором вже 29 років поспіль працюэ педагог з 35-річним стажем, вчитель математики  Марія Вижак. Під її керівництвом у школі працює 14 чоловік. Найкращих можна відмітити: вчитель української мови та літератури Марія Супрункова, вчитель англійської мови Тетяна Бурячок, вчителі початкових класів Неля Бєльська і Ганна Затолюк, вчитель математики та фізики Ганна Дорош, вчитель хімії та біології Марія Ямкова, педагог-організатор Наталія Черниш.

У школі навчається 59 учнів. Як вже зазначалося, велика частина дітей відвідують міські школи, адже ця школа немає належних умов для навчально-виховного процесу. У зв’язку з маленькою кількістю школярів, рівень знань в учнів є достатньо високим. Адже в кожному класі перебуває біля 6-8 дітей, тому вчителі кожному з них приділяють належну увагу. Через це в цьому освітньому закладі є шість відмінників, якими школа пишається: семикласник Дмитро Коваленко, чотирикласними Мирослав Кар пінський, Надія Карпчук та Марія Свінціцька, третьокласники Максим Рябчик та Юлія Фом’юк.

До того ж, серед учнів виділяється Олександр Халімовський, учень 8-го класу, який є головою учкому, добре навчається, веде активний спосіб життя, учасник художньої самодіяльності.

При школі функціонує чотири гуртки: «Умілі руки», «Шануймо рідне слово», «Хоровий» «Спортивні секції», які діти відвідують залюбки.

Улітку функціонує пришкільний табір відпочинку «Віночок». У цьому році його планує відвідати 33 дитини.

Сьогодні зрозуміло стає всім: де є школа, там функціонує і розвивається село. Її головною метою є формування людини, всебічний розвиток особистості. Тому з Кам’янською школою необхідно визначатися: будувати нову (що через брак коштів малоймовірно), закривати і підвозити дітей до іншого села чи обласного центру, або переселяти її у інше приміщення у Кам’янці.  І приймати це рішення необхідно терміново. Бо ж скільки не укріпляй там балки, це добром не кінчиться.

Світлана ЯРЕМЕНКО

Акція «Милосердя»

                        РОБОТА ТРИВАЄ

 

У районі продовжуються заходи в рамках Всеукраїнської благодійної акції «Милосердя»

            Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) громадян Житомирського району висловлює щиру подяку тим, хто з розумінням поставився до проблем одиноких громадян та надали фінансову підтримку, а саме:

Обласний благодійний фонд «Хлібний дім» (керівник Моргуліс Аркадій Нухимович)

ТОВ «Украгрозакупівля» (директор Кошелєв Олександр Анатолійович, с. Піски);

ТОВ «Новогуйвинськбуд» (Яковлєв Ю.Т.,  смт Новогуйвинське);

ПП Прібиш І.В. (смт Озерне);

ПП Жуковець М.Ф. (с. Глибочиця);

ПП Самчик В.С. (С.Піски);

ПП Макаревич А.В. (с.Сінгури);

ПП Бучинська П.А. (с. Березина);

ПП Жуковець Д.М. (с. Глибочиця);

ПП Бучинський В.Ю. (с. Березина);

ПП Гуменюк З.Б. (с. Глибочиця);

ПП Германович П.В. (с. Глибочиця);

ПП Скрипунова І.Ю. (смт Новогуйвинське);

ПП Філінський О.П. (смт Озерне);

ПП Карпик Б.М. (смт Новогуйвинське);

Новіцька Т.С.

Козачук О.В.

Така увага і турбота керівників говорить про їхні високі людські якості, коли йде мова про людей похилого віку, інвалідів, малозабезпечених, одиноких непрацездатних громадян.

О.П. Мельник

директор територіального

центру соціального обслуговування

(надання соціальних послуг)

громадян Житомирського району

 

ЗВЕРНЕННЯ

територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) громадян Житомирського району

Старість, як і хвороба – підступна. Здається, ніби зовсім недавно ти зустрічав ранкові зорі поруч з коханою людиною, намотував пішки кілометри доріг, а нині гне тебе до землі важка життєва ноша.

            Та найболючіше коли повз тебе проходять молоді люди, від яких віє прохолодою, байдужістю. Але нікому не оминути старість.

            І приходить на думка стара, як світ, народна мудрість: «Старість – не радість». Та одна справа, коли вона зігріта теплом рідних і близьких людей, зовсім інша – коли залишається наодинці зі своїми тілесними і душевними муками.

            Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) громадян Житомирського району став для багатьох таких людей  надією на краще.

            На обліку в територіальному центрі знаходиться 1432 осіб підопічних, із них 269 інвалідів. Серед них є 73 довгожителі, яким виповнилось 90 і більше років, яких територіальний центр постійно вітає з днем народження, надає матеріальну допомогу.

            Майже всі підопічні територіального центру знаходяться у складних життєвих умовах сьогодення.

            Ми звертаємось до всіх не байдужих до чужого горя: хто може допомогти та надати благодійну допомогу грошима та продуктами.

            Розрахунковий рахунок територіального центру №35428004001767 в УДК Житомирської області. МФО 811039; ЄДРПОУ 03192827.

            Це буде Ваш благодійний внесок у добру справу. Бог Вам віддячить за це сторицею.

Просимо звертатись

за адресою: м. Житомир,

вул. Б.Тена,16 (каб. 2, 9, 10)

а також за тел: 37-28-14, 37-30-89

 З повагою О.П.Мельник, директор територіального центру.

 

У районі сталося 4 ДТП

В період з 2 по 9 травня на території з обслуговування ВДАІ Житомирського району сталося 4 ДТП, в яких двоє  осіб травмовано.
 7 травня  опівдні на 20-му км автодороги Житомир-Сквира поблизу с. Ліщин, керуючи автомобілем марки Шевроле Авео 27-річний водій, виконуючи маневр обгону, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки ЗАЗ 110308 під керуванням 50-річного мешканця Київської області. В результаті зіткнення водій автомобіля марки ЗАЗ і  пасажирка отримали тілесні ушкодження різних ступенів тяжкості, та були госпіталізовані до обласної лікарні.
Шановні водії, будьте прикладом дорожньої дисципліни та культури, чітко дотримуйтесь Правил дорожнього руху! Пам’ятайте: від вас залежить порядок і спокій на дорогах.
Сергій Бакуменко,

 інспектор з дізнання ВДАІ Житомирського району
ст. лейтенант міліції

Свято зі сльозами на очах...

День  Перемоги – одне з найулюбленіших свят нашого народу. Навіть час, що стрімко віддаляє нас від  тих травневих подій 1945 року не зменшує величі здобутої солдатами та офіцерами Червоної Армії Перемоги над фашистською Німеччиною, що до того підкорила всю Європу, насадивши в ній людиноненависницький режим, що й досі пам’ятається під назвою «коричнева чума».

На жаль, з кожним роком рідшають ряди ветеранів, які на своїх плечах винесли всі труднощі Великої Вітчизняної війни – хто на фронті, хто в тилу, хто в партизанах, хто під німецькою окупацією. Особлива подяка тим,  хто загинув, захищаючи свою Батьківщину чи звільняючи Європу від гітлерівського порядку. Приємно, що розуміння вшанування загиблих і ветеранів, зароджується у душах і у думах молодого покоління нашого народу, який так само міцно тримає в руках естафету Пам’яті про ту війну, яку передали їм їх батьки, отримавши її від своїх пращурів.

На найвищому організаційному та емоційному рівні завжди святкується День Перемоги і в нашому районі. За традицією всі  передбачені у цей день заходи і цього разу розпочалися о восьмій годині у селищі Новогуйвинському.

Ще до початку урочистостей учасники бойових дій та ветерани війни колоною від селищної ради у супроводі військового оркестру прибули до пам’ятника воїнам-танкістам, де вже вишикувалася рота почесної варти та особовий склад Гуйвинського гарнізону.

Мітинг відкрив Новогуйвинський селищний голова Валерій Гарбуз. Після виконання гімну України та підйому державного прапора слово було надане депутату обласної ради, голові Житомирської райдержадміністрації Андрію Кулику. Він відзначив велич Перемоги у 1945 році, розповів про діяльність районної та місцевої влад щодо увіковічення загиблих воїнів, надання допомоги ветеранам на місцях, подякував їм за особистий внесок у перемогу над фашизмом і побажав їм міцного здоров’я та довгих років життя.

Емоційним був виступ депутата обласної ради, директора ДП «Житомирський ремонтно-механічний завод» Сергія Бутенка.

- Нам повинно бути соромно за те, що за двадцять років незалежності в Україні так і не створено належних умов для нормального життя ветеранів тієї страшної війни, - сказав Сергій Григорович. – Все це тому, що зараз пріоритетом у громадській свідомості стало власне збагачення, а не інтереси держави та народу. Втрачено той дух колективізму, який допоміг перемогти у Великій Вітчизняній війні.

Директор заводу висловив невдоволення діями тих політичних сил, які принижують роль бійців Червоної Армії у перемозі над фашизмом та намагаються возвеличити значимість УПА.

- Нам має бути соромно, - сказав полковник С. Бутенко, - за те, що зараз, через 66 років Перемоги, у нас виникло питання вивішувати Прапор Перемоги чи ні? Він має бути вивішеним у кожному населеному пункті.

Ніби на підтримку слів Сергія Бутенка на танку №321, що стоїть на постаменті, гордо майорів на сонці червоний прапор з надписом: «За Родину!»

На мітингу у Новогуйвинському з привітальним словом до ветеранів та мешканців селища також виступили: колишній заступник міністра оборони України генерал-полковник Іван Олійник, голова місцевої ветеранської організації підполковник у відставці Микола Родичев, командир 8-го Армійського Корпусу швидкого реагування генерал-майор Віктор Муженко. Привітали ветеранів і учні Новогуйвинської гімназії. Було покладено квіти до пам’ятника воїнам-танкістам.

Після закриття мітингу рота почесної варти та військовослужбовці пройшли урочистим маршем, присутні були запрошені до Будинку культури на концерт, а ветерани війни – на святковий обід із «наркомівськими 100 грамами» та солдатською кашею.

С. Юрченко

 

Чемпіонат стартував!

8 травня, чудового сонячного весняного дня, з першим запізнілим теплом, у нашому районі стартував чемпіонат з футболу. У Ліщин, де, крім офіційного відкриття змагань, мали ще відбутися три матчі, прибули поважні гості: заступник голови Житомирської облради, член НОК України Михайло Чигир, голова Житомирської райдержадміністрації, депутат облради Андрій Кулик, заступник голови районної ради, голова районної федерації футболу Русла Павлюк, головний редактор газети «Сільське життя» Валерій Івановський.

У своєму виступі на урочистому відкритті чемпіонату Михайло Чигир відзначив велику роль облдержадміністрації та обласної ради, їх керівників С. Рижука та Й. Запаловського, у відродженні футболу на Житомирщині, яка виростила таких відомих майстрів шкіряного м’яча, як Круликівський, Пузач та Банніков. Приємно, що протягом останнього року в області на 30% збільшилася кількість футбольних полів, відновлюється професійних футбол, житомирська команда майстрів має виступати у другій лізі чемпіонату України.

М. Чигир відзначив і Житомирський район, з приходом до керівництва яким Андрія Кулика розвиток спорту став пріоритетним напрямком діяльності районної влади.

Сам голова РДА А. Кулик назвав неприпустимою ситуацію, коли в районі роками не проводилися чемпіонати з популярних видів спорту. Відродження футболу в нашому районі розпочалося з проведення чемпіонату минулого року, у якому взяло участь 18 команд. Приємно, що цього року ця кількість зросла до 22-х. Вдало у 2010 році у чемпіонаті виступили і дві команди Житомирського району, у яких, як переконаний Андрій Євтухович, повинні грати не «легіонери», а футболісти саме району. І чемпіонат допоможе виявити таких кандидатів. Керівник району відзначив місцеву владу у Станишівці, Сінгурах, Глибочиці, Василівці, де розвиток спорту отримав найбільший імпульс.

«Де спорт – там здоров’я, там здоровий дух, - сказав А. Кулик. – І ми з головою районної ради М. Степаненком робитимемо все, щоб масовий спорт постійно розвивався. Вітаю всіх з Днем Перемоги, бажаю успіхів у змаганнях».

Голова районної федерації футболу Руслан Павлюк  відзначив той факт, що вже стати гравцем сільської команди стає престижним. Він подякував райдержадміністрації, районній раді, сільським головам за підтримку футболу, побажав гравцям відпочивати та насолоджуватись футболом.

Ліщинський сільський голова Галина Бочковська також зазначила, що молодь хоче грати у футбол і її необхідно підтримувати у цьому бажанні. Вона привітала гостей та побажала успіхів у турнірі.

Затим почався футбольний матч між командами «Ліщин-Лука» та «Кодня». Перший символічний удар по м’ячеві зробили Михайло Чигир та Андрій Кулик.

Невдовзі був забитий і перший м’яч чемпіонату: гол-красень забив Денис Майструк з команди  «Ліщин-Лука».

 

Турнір юних футболістів

8-9 травня у Тетерівці вирували футбольні пристрасті: на спортивному майданчику за школою дзвеніли м’ячі та свистки суддів, кричали, свистіли, стрибали глядачі, демонстрували жагу до перемоги юні спортсмени. Проїзд був забитий десятками автомобілів. Так проходив Всесоюзний турнір юних футболістів (2002 та 2003 років народження) за Кубок Фенікса.

Як розповів нашому кореспонденту  Президент клубу «Фенікс» (Тетерівка) Анатолій Волинець у цьому турнірі бере участь 12 команд з різних місць України. Серед найвідоміших можна назвати «Динамо», «Арсенал», ЦСКА – з Києва, «Нива» (Вінниця), «Спартак» та «Полісся» - з Житомира, «Фенікс» (Тетерівка).

У результаті впертої дводенної боротьби в обох вікових групах перемогли юні тетерівські футболісти:

2003 р.н., фінал: «Фенікс» (Тетерівка) – «Полісся» (Житомир) 2:1;

 Матч за 3-4 місця: «Динамо» (Київ) – «Нива» (Вінниця) – 1:1 (пен. – 2:1).

2002 р.н., фінал : «Фенікс» (Тетерівка) - «Арсенал» (Київ) – 2:1.

 Матч за 3-4 місця: «Спартак» (Житомир) - «Нива» (Вінниця) 1:1 (пен. – 2:1).

 

Тиждень дитячої книги

Вже традиційним  стало  в Україні проведення навесні  Всеукраїнського тижня  дитячої та юнацької книги, в рамках якого в Озерненській гімназії, як і в інших навчальних закладах району, було проведено ряд заходів щодо активізації читацького інтересу, повернення дітей обличчям до книги, а не інтернету, що заполонив дитячі голови й серця. Цікаво й змістовно лідерами учнівського самоврядування було організовано та проведено конкурс малюнків на тему: «Книга – друг і порадник». Надзвичайно емоційним було театралізоване свято для молодших школярів: «Поведи нас, казко, у далекі мандри!»

Головною ж подією тижня став обласний семінар шкільних бібліотекарів на тему «Оптимізація роботи бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу», на який завітали представники навіть найвіддаленіших районів нашої області. Під час семінару обговорювались важливі питання, які постають перед шкільним бібліотекарем  у наш складний час. На основні шляхи  оптимізації роботи бібліотекаря вказала Раїса Кирилюк  – методист Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, а методист районного відділу освіти Тетяна Кропивницька  ознайомила учасників семінару з інноваційними технологіями, що використовують у своїй роботі шкільні бібліотекарі нашого району.

Директор гімназії, депутат районної ради  Анатолій Власюк із задоволенням представив  Озерненську гімназію як сучасний навчально-виховний заклад, діяльність якого спрямована на виховання молодих громадян, що усвідомлюють своє місце в суспільстві, свої права і обов’язки, мають широкий світогляд, власні погляди і переконання. Свідченням цього є активна участь гімназистів  у громадському житті гімназії та селища, високий рівень учнівського самоврядування, волонтерський рух, активна участь у екологічній толоці та інших громадських справах, розуміння того, що тільки всебічний розвиток дає можливість реалізуватися людині як повноцінній особистості.

Ольга Ткаченко

Спільну біду долали разом

До відзначення 25-ї річниці від часу аварії на Чорнобильській атомній електростанції ми продовжуємо друкувати цикл спогадів наших сучасників, тих, хто, працюючи на різних посадах у Житомирському районі, брав безпосередню участь у особливо напруженій, особливо відповідальній роботі, пов’язаній з наслідками цієї страшної техногенної катастрофи.

Микола Григорович Вергун протягом 20 років, з 1978 по 1998-й, працював у складі керівництва району, починаючи від другого секретаря райкому, до голови райдержадміністрації. У 1986 році наш співбесідник був головою Житомирського райвиконкому. Пам’ять чітко вихоплює хронологію подій після трагічного 26 квітня:

– Після першотравневої демонстрації, яка пройшла, як і завжди, за участі підприємств Житомирського району, я був відкликаний за трибуну першим заступником голови облвиконкому А. С. Малиновським, – розповідає Микола Григорович. – Він поставив мені завдання – організувати два пункти для знезаражування ВРХ і транспортних засобів, які перевозили на забій тварин до Житомирського м’ясокомбінату. Я просив дозволу на спорудження одного об’єкту. Отримавши згоду, поїхав до голови Глибочицького колгоспу «Будівник комунізму» Віктора Степановича Ткачука. Він одразу ж доручив інженеру-будівельнику Миколі Леонтійовичу Окрушку терміново виконати будівельно-монтажні роботи. За добу на околиці села Нова Березина об’єкт вступив у дію.

Ще один мобільний пост, який називається «Дезинфікаційна установка Комарова», був задіяний на околиці села Оліївки. Він відносився до районної ветслужби (головний лікар П. А. Присяжний). Там цілодобово проходили ветсанобробку сотні автомобілів, які доставляли із забрудненої зони десятки тисяч голів ВРХ.

– Миколо Григоровичу, розкажіть, будь ласка, про підготовчий період масового переселення людей з постраждалих районів, адже він був, – і виправдано – досить тривалим…

– Від тодішнього голови облвиконкому В. М. Ямчинського я отримав розпорядження виїхати до сіл забрудненої зони Народицького району для агітаційної роботи з сім’ями, у яких були маленькі діти, з метою негайного переселення у вільне житло. Я запросив у екіпаж директора радгоспу «Вертокиївка» В. П. Осецького, голову профкому М. С. Кабалюка, директора радгоспу «Вереси» В. І. Герасимчука. У ці, та деякі інші господарства, що мали вільне житло, одразу ж переселилося 26 сімей.

Потім у будівництві житла в північних районах області були задіяні організації нашого МУКБ (начальник В. В. Підгородецький).

Протягом наступних 5-6 років велося будівництво житла для компактного переселення людей з постраждалих територій у Житомирський район.

– Як визначилися населені пункти, які прийняли переселенців?

– Це був тривалий процес. Неодноразово я зі своїми заступниками В. К. Нестеруком та В. А. Філіповим, заступником начальника райуправління сільського господарства В. І. Макаренком виїжджали  у забруднені райони для переконання переселенців. Сюди, до нас, приїжджали дивитися пропоновані місцевості жителі з забруднених сіл. Відмовилися селитися в районі Руднє-Городища, Улянівки, Туровця… До поїздок підключалися керівники різних районних структур, сільські голови, наприклад, головний ветлікар А. В. Базилевський, Василівський голова П. В. Андросович.

Взагалі, була проведена колосальна робота. Ще ж існувала проблема – як переселяти? Партійне керівництво та деякі керівники господарств району не хотіли приймати, наприклад, все село, а погоджувалися на переселення тільки молодої робочої сили, збудувати тільки окремі вулиці на 20-30 сімей, в основному для механізаторів, тваринників, будівельників.

Але державною політикою було передбачене інше, і я особисто дотримувався іншої думки. Тоді мене принципово підтримав депутат Верховної Ради УРСР по нашому округу, директор Інституту економіки АН України І. І. Лукінов. Його участь у розв’язанні чорнобильських проблем була неоціненною. Ми однозначно вважали: переселення слід організувати компактно, щоб зберегти родинні, сімейні, виробничі стосунки. І люди самі повинні вибирати, куди хочуть переїхати, зрозуміло ж, в межах області.

– Кого ви можете ще назвати, хто брав найактивнішу участь у організованому переселенні?

– Це, як і вже казав, мій заступник В. К. Нестерук, архітектор Л. Ф. Савченко, землевпорядник В. М. Гудюк, керуюча справами Н. В. Тимошенко, завідуюча оргвідділом А. Б. Ковальчук, завідуюча загальним відділом Л. В. П’ятницька.

Також з вдячністю згадую керівників господарств та голів сільрад: М. А. Шевчука, В. Є. Козаченка, О. М. Власенка, М. І. Білеуша, П. В. Андросовича, А. С. Щипанського, В. М. Антюшка, О. Г. Клугена.

По суті, всі служби району сприяли створенню нормального соціально-психологічного клімату для переселенців. Ми проводили сходи сіл, з виїздом на місця регулярно вели прийоми громадян, працевлаштовували переселенців, документально підтверджували їхній статус, видавали посвідчення, оздоровлювали дітей, оформляли пенсії. Ще ми запровадили  традицію у чергові роковини катастрофи проводити мітинги-реквієми у населених пунктах, де компактно проживають переселенці. Значний внесок тоді був у цьому й освітян (зав. райвно В. А. Вітківський).

– Які були переваги для нашого району в тому, що ми приймали переселенців?

– Район, як велика територіальна громада, отримав більші можливості для розвитку своєї соціальної інфраструктури. Ми врятували людей від біди, й водночас у району з’явилося більше можливостей для розвитку й розбудови. Були проведені газовідводи високого тиску (55 атмосфер) Голубин-В.Піч-Василівка протяжністю 42 км, також Стара Котельня-Лука, Троянів-Головенка, що дало можливість газифікувати навколишні села, санаторій «Дениші», військові містечка у Високій Печі та Березівці за рахунок бюджетних коштів Чорнобильської програми. За такі кошти збудовані нові школи у Головенці, Василівці та Садках, споруджено сотні кілометрів електромереж, доріг, водогонів та інших комунікацій.

Це об’єктивно можуть підтвердити неупереджені люди – пересічні громадяни, спеціалісти та керівники господарств і районної ланки, всі, хто працював у той період для забезпечення життєдіяльності як переселенців, так і корінного населення приміського району. За це все моя щира вдячність їм та доземний уклін.

– Дякуємо вам, Миколо Григоровичу, за змістовну розповідь.

Інтерв’ю взяла Е. Сень

Подакіній – 85

Анастасія Олександрівна Подакіна народилася у Троянові у 1926 році. Нелегкою була її доля: у дванадцять років пішла працювати, а у п’ятнадцять вже була ланковою у місцевому колгоспі «Світанок». У 1950 році її ланці було доручено вирощувати нову культуру – коксабиз, з сировини якої виробляли каучук, а з нього – гуму для коліс літаків. Причому ланці Анастасії Подакіної була доручена найважча робота – вирощування насіння цієї культури. Ланка досягла таких високих здобутків, що у 1953 році Анастасії Олександрівні у 1953 році було присвоєно звання Героя Соціалістичної праці. Затим знову було вирощування буряків, за високі врожаї якого героїня була нагороджена і орденом «Знак Пошани».

Земляки, районна влада, редакція газети вітають ювілярку з 85-річчям і бажають їй міцного здоров’я

 

Очільниця «Поліської Швейцарії»

Мабуть не існує в Україні жодного скелелаза, який би не знав про село Дениші. Природа створила тут дивовижні скелі прямо в лісі та на березі річки Тетерів. Саме сюди на відпочинок приїжджають не тільки мешканці району, а і люди з інших областей України. Змішаний ліс цих країв дарує кисень та свої щедрі дари у вигляді ягід та грибів, красива річка Тетерів бавить око своїми скелястими берегами. Не марно ж цю місцевість здавна називають «Поліською Швейцарією».

Тому днями і наш кореспондент побував на цій прекрасні Денишівській землі, зустрівся із новообраним сільським головою Валентиною Ільницькою, з якою відбулася розмова.

- Валентино Францівно, яка структура Денишівської сільської ради?

- До складу Денишівської сільської ради входить три населених пункти – це село Дениші, Улянівка та Михайлівка. Загальна кількість населення складає 1712 чоловік, які проживають і зареєстровані у 673 дворах, де вирощуються 193 голів худоби з них 174 корів, 65 голів коней.

На території сільської ради  розташовані наступні об’єкти соціальної інфраструктури. У селі Денисі – амбулаторія загальної практики сімейної медицини, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дитячий садочок, дитячий будинок, санаторій «Дениші», бібліотека; в Улянівці – фельдшерський пункт, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека; в Мхайлівці – клуб.

Крім гарної мальовничої природи, Дениші славляться своєю історико-архітектурною пам’яткою – замком-маєтком Терещенка, який  був побудований в кінці ХІХ століття за проектом архітектора П.Голландського. Зараз, на жаль, від цього помешкання залишилися лише руїни. А колись це була власність одного з найбагатійших і знатних родів в Україні - цукрових магнатів, щедрих меценатів Терещенків. Коли червоноармійці займалися розкуркуленням та конфіскацією майна, що не оминуло і родину Терещенків, то опис їх майна був уміщений на 37 сторінках.

А також наша земля славиться тим, що саме у селі Дениші народився відомий український геолог, академік АН УРСР Володимир Гаврилович Бондарчук.

- Що ви можете сказати про колектив сільської ради?

- Чимало часу займає робота з усними та письмовими зверненнями громадян. Проблеми, з якими приходять люди, носять різноплановий характер: надання матеріальної допомоги, виділення земельних ділянок, приватизація землі, її продаж, реєстрація договорів купівлі-продажу та інші, посвідчення права на майно і багато інших питань. Адже сільська рада – це єдиний і законодавчий, і виконавчий орган на селі. І кому, як не йому, люди мають довіряти свої проблеми.

Тому тут працює злагоджений колектив, відповідальні працівники: секретар – Лариса Козел, головний бухгалтер – Світлана Світельська, касир на пів ставки та бібліотекар – Олеся Хильченко, технічний працівник – Наталія Луценко. Це саме ті люди, на яких можна розраховувати та покладатися у будь-яку хвилину.

- Які підприємці та підприємства допомагають вам покращити благоустрій території, надають спонсорську допомогу?

- Вирішувати проблеми села, пов’язані з матеріальними затратами, допомагають приватні підприємці, організації, яких у нас на території зареєстровано 85. Найактивнішу позицію у наданні спонсорської допомоги займають  такі приватні підприємства, як ПП Цімахович, ПП Радкевич, ПП Гульчук, керівники цих підприємств являються депутатами сільської ради, ПП Гетьман, «Агроліс», керівник Петро Капустінський,  приватний підприємець Юрій Мельничук, який є власником торговельного закладу «Магазинчик».

Не без участі спонсорів ми провели новорічні свята та придбали новорічні подарунки для дітей. За рахунок підприємців до Дня партизанської, Дня Перемоги  слави, Дня людей похилого віку, Дня інваліда ветеранам, інвалідам, пенсіонерам була також надана матеріальна допомога.

- Пані голово, як працює виконком сільської ради та депутатський корпус?

Своїм головним завданням і успіхом у роботі вважаю злагоджену роботу між сільською громадою, сільськими депутатами і виконкомом. Я думаю, що мені вдалося знайти порозуміння з депутатами. Всі депутати нинішнього скликання, а їх 16 обрані вперше, 60 відсотків членів нинішнього виконкому вже мають досвід роботи. Це люди різні за характером, зі своїм баченням проблем села і шляхів їх вирішення, але всіх нас об’єднує одна мета: зробити життя нашої громади кращим. На це спрямовані наші спільні дії. Найактивнішими депутатами є Анатолій Цімахович, Петро Гетьман, В’ячеслав Світельський.

За цей час ми провели дві сесії, на яких розглянули та прийняли 16 рішень. На порядок денний виносились важливі для жителів села питання. Серед них – про бюджет та хід його виконання, про соціально-економічний розвиток села та цілий ряд інших нагальних питань. Крім того, під час засідань ми вирішили всі організаційні питання, які необхідні будуть нам для роботи протягом всього скликання. Створено дві депутатських комісії: з питань бюджету, голова Ігор Радкевич, та комунальної власності, голова Олег Мельник. Члени постійних комісій виробили певну систему роботи, яка особливо результативна в період підготовки питань на сесію та під час контролю за прийнятими рішеннями. Депутати розуміють, що кожне з них має прийматися в інтересах виборців, тому підходять зважено, розсудливо.

- Як виконується бюджет сільської ради?

- За минулий рік по доходах він виконаний на 105%, при плані 895759 гривень, фактично надійшло майже 941 тисяча грн., з них: по спеціальному фонду 23820 грн., по загальному – 917 тисяч грн. Основним джерелом поповнення бюджету є орендна плата, земельний податок, прибутковий податок з громадян.

- Чи змінюється  демографічна ситуація протягом останніх років?

- За 2010 рік  на території нашої сільської ради народилася 21 дитина, зареєстровано 14 шлюбів та  зареєстровано 22 акти про смерть. Порівняно з 2009 роком, де народжень було 17, актових записів про смерть – 21, шлюбів 12, то ситуація трішки покращилася.

- На сьогодні важливим питанням в усьому Житомирському районі і не тільки є забруднені сміттям узбіччя доріг, лісосмуги, прибережні зони і загалом сільська місцевість. Що ви робите в цьому напрямку задля покращення такої ситуації?

- Головною нашою метою є покращення екологічного стану і здоров’я людей нашої громади. Тому на сході села було прийняте рішення щодо проведення місячника з благоустрою сіл.

Однією з проблем є забруднення навколишнього середовища побутовим сміттям. В грудні 2010 року ми заключили договір з приватним підприємцем із вивозу сміття на сміттєзвалище  у місті Житомирі та окремо заключені договори з кожним господарським двором на оплату цієї послуги. Результат такої роботи хотілося б мати кращий, оскільки не всі жителі села Дениші нас підтримали. Всього укладено 180 договорів із загальної кількості 387, що складає 40%.

З настанням весни всі наші вулиці вкриті сміттям, тому дуже велике прохання до кожного проживаючого на цій території взяти найактивнішу участь у прибиранні сміття, починаючи з свого подвір’я і прилеглою до нього територією вулиці.

Я дуже хочу бачити територію сільської ради чистою, з по-господарськи об лаштованими дворами, асфальтованими вулицями. На жаль, останнє не під силу нашому сільському бюджету.

- Попри таку чудову природу, приємну атмосферу Денишівської сільської ради, проблеми також не оминули цю місцевість. Що найбільше турбує сільраду?

- Головна проблема  незадовільний стан доріг. Через село Дениші проходять дороги районного значення,  які потребують ркмонту. Місцеві дороги теж у незадовільному стані. Зокрема, центральна вулиця Денишів Михайлівська та паралельна до неї Академіка Бондарчука, потребують капітального ремонту. Друга проблема - приміщення дитячого садка «Сонечко». Зараз цей виховний заклад розміщений у старому приміщенні. Ми хочемо, щоб районна влада передала на баланс нашої сільради невикористане приміщення початкових класів загальноосвітньої школи, де ми і розмістимо наш виховний заклад. На все це потрібно кошти, щоб довести до належного стану і до пуття.

- Валентино Францівно, поділіться своїми планами на майбутнє.

- Протягом цього року ми запланували виконання таких робоіт: ліквідація стихійних сміттєзвалищ; проведення суботників із впорядкування вулиць; інвентаризація землі; організація роботи з відкриття і облаштування кладовища; проведення робіт з ремонту клубу в селі Михайлівка; проведення робіт з відновлення художньої самодіяльності, залучення молоді до активної участі в культурно-масових заходах, зокрема, влаштування концерту, присвяченого Дню Перемоги; вирішення питання дитячого садка та багато інших.

- Пані Валентино, щоб ви хотіли сказати на завершення нашої розмови?

- Перш за все, хочу щиро подякувати за довіру, яку висловили мені мешканці Денишівської сільської ради, обравши сільським головою. У свою чергу, я прикладу всі зусилля, щоб виправдати цю високу довіру. Маю тверде переконання, що разом з депутатами, членами виконкому, з допомогою сільської громади ми зможемо і будемо робити все для того, щоб покращити наше життя.

На завершення хочу висловити щиру подяку за розуміння, підтримку та допомогу райдержадміністрації та райради, головному лікарю санаторія «Дениші» Павлу Волошину, підприємцям, та всім тим, хто, як кажуть, підставляє плече, а не заважає в роботі.

-Вдячна Вам за розмову.

 

 Відбулося засідання колегії

19 квітні 2011 року відбулося засідання колегії Житомирської райдержадміністрації, яке очолив та провів її голова Андрій Кулик. У роботі колегії взяли участь голова районної ради Микола Степаненко, перший заступник голови РДА Петро Кур’ята, заступники голови райдержадміністрації Петро Волотовський та Лариса Долгунова, заступник голови райради Руслан Павлюк, члени колегії райдержадміністрації, керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів РДА, служб району, представник дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор», перший заступник начальника ДПІ у Житомирському районі Олександр Капустін, начальник ВДАІ з обслуговування адміністративної території Житомирського району Сергій Андросович, прокурор району, селищний, сільські голови та інші запрошені.

Перед початком роботи керівництво району та всі присутні у залі привітали Троянівського сільського голову Миколу Білеуша з 55-річним ювілеєм, побажали йому міцного здоров’я,  сімейного благополуччя та успіхів у трудовій діяльності.

Після цього перейшли до розгляду наступних питань.

Першим розглядалося таке важливе питання, як  будівництво, ремонт та

утримання автомобільних доріг та заходи щодо поліпшення їх стану. З доповіддю виступив перший заступник голови РДА Петро Кур’ята.

На автодорозі загальнодержавного значення М-06 Київ-Чоп в 2010 році збудовано дві дорожні розв’язки біля села Глибочиця та села Іванівка, завершуються проектні роботи по реконструкції об’їзної дороги  м. Житомир.

На підвищення безпеки дорожнього руху у минулому році спрямовано 951,5 тисяч гривень, в небезпечному місці в с. Тетерівка встановлено світлофор, розроблено проект освітлення цієї дороги. Цей проект буде реалізовано разом з надходженням коштів.

На будівництво та ремонт комунальних доріг в 2010 році використано 1445 тисяч гривень. У незадовільному стані знаходяться комунальні дороги протяжністю 308 кілометрів. Більша частина доріг районного значення потребують капітального ремонту.

Крім того, з даного питання виступили начальник фінуправління Житомирської райдержадміністрації Костянтин Тарасенко, Високопічський сільський голова Тетяна Бондарчук, начальник ВДАІ з обслуговування адміністративної території Житомирського району Сергій Андросович.

З метою поліпшення стану доріг району колегія районної державної адміністрації вирішила визнати роботу філій ДП «Житомирський облавтодор» по будівництву, ремонту та утриманню доріг в районі недостатньою, а також селищному, сільським головам сприяти філіям ДП «Житомирський облавтодор» у проведенні реконструкції, капітального та поточного ремонту комунальних доріг та передбачити на ці цілі кошти 2 кошика, наявні залишки коштів від транспортного податку та залучення коштів СПД.

Заслухавши та обговоривши інформацію начальника відділу у справах сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації Кравчук О.В. «Про хід виконання районних програм «Про протидію торгівлі людьми на 2009-2010 рр.» та «Родина Житомирщини на 2010 рік», засідання колегії відмічає, що в районі з даних питань проведена певна робота.

У ході виконання Програми «Родина Житомирщини на 2010 рік» створений банк багатодітних сімей та сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах. Ведеться облік дітей, які виховуються в неблагополучних, кризових сім’ях.

За 2010 рік відділ у справах сім’ї, молоді та спорту спільно з центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, представниками сільських, селищної рад, службою у справах дітей, відділом освіти проінспектовано 195 сімей (кризових, кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі). Під соціальним супроводом, з метою виведення з кризового стану, знаходиться 26 сімей та 3 особи даної категорії, яким надано 720 індивідуальних послуг.

На обліку служби у справах дітей райдержадміністрації перебуває 465 дітей, з них 68 дітей-сиріт, 186 дітей, позбавлених батьківського піклування, 211 дітей, які виховуються в сім’ях, що потрапили в складні життєві обставини.

У сімейних формах влаштування перебуває 185 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. З них: 34 - в дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, 151 дитина виховується в сім’ях опікунів, піклувальників.

У 2010 році за призначенням державної соціальної допомоги сім’ям з дітьми звернулись 4284 сім’ї. Відділом у справах сім’ї, молоді та спорту підготовлено документи для присвоєння Почесного звання «Мати-героїня» 186 жінкам району. Видано 213 посвідчення батьків та 475 посвідчень дітей з багатодітних сімей.

З метою подальшого запобігання протидії торгівлі людьми, вирішення соціальних проблем населення району, багатодітних сімей, а також сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, колегія райдержадміністрації вирішила інформацію начальника відділу у справах сім’ї, молоді та спорту райадміністрації Олени Кравчук взяти до відома.

Про умови утримання, навчання та виховання дітей у сім’ях опікунів, піклувальників у прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу та сім’ях, які опинилися у складних життєвих обставинах доповіла начальник відділу у справах дітей Антоніна Черняк.

У ході перевірки встановлено, що на території Житомирського району у сім’ях опікунів та піклувальників проживає 130 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; у  двох дитячих будинках сімейного типу виховується 13 дітей; у чотирьох прийомних сім’ях – 6 дітей; 193 дитини, які опинились у складних життєвих обставинах, виховуються у 91 сім’ї.

З числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування 106 отримують пенсію по втраті годувальника; на утримання 126 підопічних дітей виплачується  державна соціальна допомога.

Враховуючи вище викладене, колегія районної державної адміністрації прийняла ряд рішень, зокрема, виконкомам селищної, сільських рад здійснювати постійний контроль за умовами утримання дітей у сім’ях опікунів, піклувальників в прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу та в сім’ях, які  опинилися у складних життєвих обставинах та вжити дієвих заходів щодо соціального захисту дітей у таких сім’ях.

Четверте питання про стан додержання підприємствами, установами та організаціями району фінансово - бюджетної дисципліни озвучив начальник контрольно-ревізійного відділу в Житомирському районі Володимир Кобилянський.

Унаслідок проведених протягом 2010 року та І кварталу поточного року контрольних заходів встановлено фінансових порушень на загальну суму 3381,53 тисяч гривень. Вжитими контрольно-ревізійним відділом заходами у звітному періоді усунуто фінансових порушень на загальну суму 1667,72 тисяч гривень.

За наслідками контрольних заходів на посадових осіб, що допустили порушення фінансової дисципліни та порядку ведення бухгалтерського обліку, працівниками відділу складено 30 протоколів про адміністративне правопорушення, 4 протоколи про адміністративне правопорушення за порушення бюджетної дисципліни та 5 протоколів про адміністративне правопорушення за порушення бюджетної дисципліни, які передано на розгляд до Житомирського районного суду.

З цього питання колегія вирішила інформацію начальника контрольно-ревізійного відділу в Житомирському районі Володимира Кобилинського взяти до відома.

Заслухавши та обговоривши інформацію заступника голови райдержадміністрації Петра Волотовського «Про стан договорів оренди земель, які знаходяться в межах та за межами населених пунктів», засідання колегії відмічає, що в районі з даних питань проведена певна робота.

У Житомирському районі в оренді перебуває 580,911 га земель водного фонду. На території району  укладено та зареєстровано в ДЗК 46 договорів оренди земель водного фонду юридичними та фізичними особами для риборозведення  за межами населених пунктів. Переважно в договорах оренди було встановлено 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Загальна сума коштів, яка надійшла впродовж 2010 року за користуванням землями водного фонду становить 43 тисяч 932 грн. Вартість 1 га землі водного фонду становить 17 грн.

Для перегляду нормативно грошової оцінки землі з метою підвищення орендної плати  за погодженням з орендарями головою райдержадміністрації були видані розпорядження  на розроблення нормативно грошової оцінки землі водного фонду орендарям: Лосю Валерію Олександровичу  (Глибочанська сільська рада), ТОВ «АвтоІнтернешнл» (Луківська сільська рада), Крутію Ігорю Петровичу (Сінгурівська сільська рада), Костюку Павлу Петровичу (Туровецька сільська рада), а також врегульовується питання оформлення договору оренди землі на території Василівської сільської ради.

З даного питання прийняті певні рішення.

Останнє питання про активізацію роботи органів місцевого самоврядуванняпо благоустрою населених пунктів району розглядалося учасниками колегії на виїзді у селі Ліщин. Там було обговорено проведену роботу з благоустрою населених пунктів району. Так, Ліщинський сільський голова Галина Бочковська подлилася досвід з присутніми яким чином їй вдалося привести до належного стану свою територію, у чому учасники колегії змогли переконатися на власні очі.

 

Відбулася толока

16 квітня у День довкілля в рамках проведення у нашому районі толоки та Всеукраїнської акції «Майбутнє лісу в твоїх руках» на території Богунського лісництва було висаджено саджанці сосни звичайної та модрини європейської на площі 0,7 га.

До справи лісовідновлення були залучені працівники ДП «Житомирський лісгосп», відділу освіту райдержадміністрації, учні та вчителі Іванівської та Барашівської шкіл.

Відкрили цей захід і взяли участь у посадці дерев голова Житомирської РДА Андрій Кулик, голова районної ради Микола Степаненко та головний лісничий Житомирського лісгоспу Руслан Карчевський. 


Юрій Гагарін - гордість людства!

12 квітня    на відзначення 50-ї річниці першого польоту  людини  в космос у Високопічській ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 відбулося  ряд заходів.

У святкуванні взяли участь учні 5-11 класів, батьки, вчителі, адміністрація школи. Відповідальним за захід був вчитель фізики, директор школи Фоміненко Леонід Романович.

Класні керівники 1-11 класів повели виховні години,  учні писали диктанти і перекази, розгадували кросворди, ребуси, малювали малюнки  присвячені даній події. У шкільний музей «Україна космічна» було проведено екскурсії з учнями  шкіл,  батьками, гостями, відбувся перегляд відеофільму про політ Ю.О.Гагаріна.

Завершилось  вшанування історичної події  шкільним святом. У святково прибраному залі на зоряній сцені з числом «50»  портрет Ю.Гагаріна,  його  слова про рідну Землю, слова американського астронавта  Н.Армстронга «Він першим покликав».

У першій половині свята прозвучали вірші  учнів про Космос, про місце людини в Космосі. У другій половині свята ведучі ознайомили учнів з  життєвим шляхом Ю.О.Гагаріна. Розповідь  перепліталася з  піснями «Марш Гагаріна», «Знаете каким он парнем был?»,  «Милая мама»,   «Трава у дома», «14 минут перед стартом».

Свято викликало у учнів велику цікавість і гордість  за нашу Батьківщину за наш  народ.

О. Даніловська,

заступник з виховної роботи

 

Відбулася чергова сесія Житомирської районної ради

8 квітня у великій залі приміщення Житомирської районної ради відбулося засідання 6 сесії районної ради 6 скликання. На сесію прибули 54 депутати з 62. Присутніми були голова райдержадміністрації, депутат обласної ради А. Є. Кулик, депутати обласної ради О. К. Толстанов та О. М. Білецький, заступники голови РДА, начальники управлінь, керівники комунальних установ, організацій та підприємств, сільські та селищний голови.

Раніше заявлений порядок денний доповнився кількома питаннями, здебільшого за пропозиціями постійних комісій районної ради.

Першим пунктом порядку денного сесії її учасники заслухали звіт голови районної державної адміністрації А. Є. Кулика про виконання Програми економічного та соціального розвитку району за 2010 рік та делегованих радою повноважень.

Упродовж 2010 року основні зусилля органів виконавчої влади району були спрямовані на протидію негативному впливу фінансово-економічної кризи та пов’язаних з нею наслідків на роботу господарського комплексу, що сприяло покращенню ситуації в окремих галузях економіки. У 2010 район займає передові позиції серед районів та міст області в окремих сферах діяльності. Промисловість  працювала з нарощуванням обсягів реалізації продукції. Обсяг її на 1 особу становив 8164 грн. проти 5193 грн. у 2009 році. В цілому галузь – прибуткова.

В агропромисловому комплексі зріс урожай на зерно на 97,7%, виробництво цукрового буряка зросло у 2,2 раза, картоплі на 2,4%. Реалізовано худоби на забій у живій вазі 317,7 т, що на 14,7% більше від 2009 р. Виробництво молока зросло у 1,9 раза.

За 2010 рік до загального фонду районного бюджету надійшло 24,4 млн. грн. власних та закріплених загальнодержавних податків та зборів, що на 1 млн. 93,5 тис. грн., або на 4,7% більше запланованого.

В порівнянні з позаминулим роком надходження зросли на 4 млн. 956 тис. грн., або на 25,5%.

На об’єкти освіти інвестовано 4 млн. 088,0 тис. грн.. проти 1 млн. 592 тис. грн. відповідного періоду 2009 року. З держбюджету – 2 млн. грн. на продовження будівництва школи в с. Кодня; з місцевого бюджету 2 млн. 88 тис. грн. використали на об’єктах реконструкції дитсадків у Вересах, Глибочиці, Левкові, Луці, Пісках, Садках, Сінгурах, Тетерівці та капремонтах ЗОШ району.

На об’єкти культури використано 1 млн. 17 тис. грн. проти 785 тис. грн. Установлене опалення БК с. Станишівка, ремонтні роботи в БК с. Тетерівка, капітальний ремонт дахів Новогуйвинської та Високопічської музичних шкіл.

Відремонтовано медамбулаторії в с. Вертокиївка, Глибочиця, Лука, фельдшерські пункти в с. Бистри, Піщанка, Руднє-Городище та проводився капітальний та поточний ремонт приміщень ЦРЛ.

На заходи у комунальному господарстві використано 3 млн. 616 тис. грн. проти 945 тис. грн. у 2009 році.

Прямі іноземні інвестиції в економіку району на 1 січня 2011 р. склали 2 млн. 579 тис. дол. США, що у 2 рази більше показника 2009 року. У районі зареєстровано 4631 суб’єкт підприємницької діяльності, що на 189 більше показника 2009 року.

Середньомісячний рівень заробітної плати одного штатного працівника в 2010 році становив 1782 грн. і збільшився в порівнянні з 2009 роком на 21,6%. Легалізована 191 особа, які працювали без належного оформлення, що в 2 рази більше показника 2009 року.

Проблемним питанням у сфері пенсійного забезпечення залишається наявність заборгованості по страхових внесках з врахуванням фінансових санкцій та пені в сумі 1716,5 тис. грн.

У районі систематично проводяться спортивні змагання, свята. Після тривалої перерви у 2010 році проводилася першість району з футболу.

З питань зміцнення законності і правопорядку, захисту прав і свобод громадян впродовж 2010 року проводилася щоденна та активна робота.

Наголошено було й на проблемних питаннях, які потребують вирішення і над якими потрібно працювати, а саме – питання збору та утилізації твердих побутових відходів; соціальна сфера в розрізі виконання Програм Президента України В. Януковича «Україна для людей», «Будуємо нову країну» та інші.

Голова РДА наголосив на тому, що зосередитися зараз потрібно на проблемах, які, попри позитивні зрушення в розвиткові району, залишаються, і їх немало. Є сільські ради, де не проводяться сходи сіл, не присутні на сходах депутати сільських рад. У сходах повинні брати участь і районні служби.

Заслухавши звіт голови районної державної адміністрації, районна рада вирішила взяти його до відома, та відзначити, що зусилля райдержадміністрації та органів місцевого самоврядування спрямовувалися на забезпечення стабілізації економічного і соціального розвитку району, закріплення позитивних тенденцій у галузях виробничої сфери та створення умов для підвищення добробуту населення.

Далі начальник Житомирського РВ УМВС України у Житомирській області Л. В. Левчишин ознайомив депутатів з основними напрямками Комплексної програми профілактики злочинності у районі на 2011-2015 роки. Такі Програми приймаються у кожному районі області задля підвищення правової культури населення. За минулий рік кількість зареєстрованих злочинів збільшилася на 22%, в основному, за рахунок зниження суми, яка визначена мінімумом для притягнення до кримінальної відповідальності. За 1-й квартал 2011 р. порушено 222 кримінальні справи, 80% з яких становлять крадіжки, найчастіше, у дачних масивах.

Заходами Програми передбачено постійно аналізувати стан правопорядку в кожному населеному пункті району; забезпечити фінансування витрат, пов’язаних для зміцнення матеріально-технічної бази, в т.ч. придбання службового транспорту, спецтехніки (затверджені на сьогодні обсяги фінансування – 300тис. грн. на період дії програми). Серед очікуваних результатів виконання Програми – підвищення довіри населення до міліції, забезпечення принципу невідворотності покарання за злочин, ліквідація діяльності на території області організованих злочинних груп, у тому числі транснаціонального характеру, зменшення кримінального впливу на діяльність підприємств, задіяних у сфері надрокористування; попередження та викриття фактів хабарництва при видачі дозволів у будівельний галузі; здійснення скоординованих дій щодо попередження злочинів і правопорушень з боку дітей та стосовно них; своєчасне реагування на ускладнення кримінальної ситуації, покращання умов праці дільничних інспекторів міліції, підвищення їхнього професіоналізму, та багато іншого, що відображене у 10 розділах Програми.

Сесія районної ради затвердила одноголосно Комплексну програму профілактики злочинності, та доручила районній державній адміністрації забезпечити виконання Програми та щороку до 1 квітня звітувати про хід її виконання. Рекомендувати виконавчим комітетам селищної, сільських рад розробити та винести на розгляд ради відповідні програми, у процесі виконання місцевих бюджетів передбачати у межах можливостей кошти для виконання заходів Програми.

Контроль за виконанням даного рішення сесії покласти на постійну комісію районної ради з питань законності, правопорядку і прав людини.

Наступне питання – про внесення змін до районного бюджету на 2011 рік – розглядалося на бюджетній комісії та на президії районної ради, а отже, заслухавши інформацію начальника фінансового управління К. П. Тарасенка, сесія районної ради проголосувала за внесення змін до рішення районної ради від 30.10.2010 № 47 «Про районний бюджет на 2011 рік» із змінами і доповненнями, внесеними рішенням районної ради від 25.02.2011 № 58.

Начальник фіну правління торкнувся питання інвентаризації земель в межах та поза межами населених пунктів. Вона проведена у Корчаку, Денишах, Руднє-Городищі, Тетерівці по всіх, крім останньої, складені кошториси. Питання про виділення коштів будуть розглядатися на одній з чергових сесій.

Ряд наступних питань Порядку денного депутати прийняли одноголосно, зокрема – для роботи депутатів в одномандатних мажоритарних виборчих округах та у єдиному багатомандатному виборчому окрузі, встановити Єдиний день депутата – третій четвер кожного місяця. Рекомендовано: депутатам – інформувати виконавчий апарат районної ради про проведення зустрічей з виборцями у селищній та сільських радах району у тижневий термін; селищній та сільським радам – сприяти депутатам у проведенні цього дня, встановити його у 3-й четвер кожного місяця.

Також з метою підвищення ефективності діяльності депутатів районної ради по соціально-економічному і культурному розвитку територіальних громад сіл, селищ району, враховуючи пропозиції депутатських фракція, окремих депутатів та постійної комісії з питань депутатської етики, забезпечення діяльності депутатів та місцевого самоврядування, районна рада вирішила закріпити депутатів Житомирської районної ради шостого скликання за селищною, сільськими радами району (за затвердженим списком).

Сесія надала ряд погоджень на затвердження технічної документації по визначенню нормативної грошової оцінки земельних ділянок на територіях деяких сільських рад. Спірне питання – на території Високопічської сільської ради, оскільки проти надання в оренду фізичній особі земельної ділянки водного фонду виступає місцева громада, депутатами не прийняте.

На засіданні сесії призначений з 14 квітня 2011 року новий директор комунальної установи «Новогуйвинська ДЮСШ «Дельфін» А. Б. Кравчук.

По закінченні сесійного засідання слово взяв голова районної ради ветеранів депутат О. Г. Ковальчук. Він звернувся до голів сільських рад з проханням допомогти у проведенні звітно-виборних зборів у первинних ветеранських організаціях, які мають відбутися нинішнього року. Без допомоги з боку органів місцевого самоврядування зробити це буде важко, особливо у Високій Печі, Тетерівці, Іванівці, Заможному, де потрібно обрати голів первинних організацій. Також у Зарічанах голова ветеранської організації за станом здоров’я не в змозі продовжувати виконувати свої обов’язки, потрібна нова кандидатура.

Прозвучала занепокоєність голови постійної комісії районної ради з питань розвитку АПК В. В. Козела про проблеми з відвідуваністю депутатами засідань постійних комісій, та пропозиція у разі відсутності протягом 2 засідань без поважних причин – виключати депутатів зі складу комісій.

На закінчення депутат обласної ради А. Є. Кулик з приємністю констатував, що на сьогодні існує узгодженість в роботі депутатів районної та обласної рад від нашого району, готуються депутатські запити до керівника області з ряду важливих питань для розвитку району.

Е. Сень

 

Новий головний ветеринар району

7 квітня 2011 року на посаду начальника управління ветеринарної медицини в Житомирському районі, головного ветеринарного інспектора району призначений Борис Борисович Гущин.

Народився 9 жовтня 1958 року у с. Кропивна Хмельникського району Вінницької області. З 1966 року проживав у Бердичівському районі, у селі Гришківцях. У 1976 р. закінчив Бердичівську середню школу № 15.

З 1976 по 1978 рік – служба у Збройних Силах, після демобілізації 2 роки працював водієм у колгоспі ім. Жданова в Бердичівському районі.

Закінчив у 1986 р. Українську сільськогосподарську  академію в Києві за фахом «Ветеринарія» та спеціальністю – ветлікар.

Працював на Житомирському м’ясокомбінаті спочатку ветлікарем-радіологом, ветлікарем м’ясожирового цеху, потім старшим ветлікарем бази передубійного утримання тварин. З 2001 року і до призначення начальником управління Житомирського району – офіційний лікар міського підприємства ветмедицини – здійснював державний ветнагляд за підприємством «Житомирський м’ясокомбінат».

Нагороджений професійними та державними відзнаками – подяки від Житомирської міської ради, обласного та міського управлінь держветмедицини, «Знаком Пошани» від міністерства Аграрної політики України у 2008 році.

 Має двох дорослих дітей, двох онуків.

 

 

Праця на землі триває цілий рік

Сільськогосподарський рік безперервний: один врожай в коморі, а наступний вже чекає сонця, вологи, людського догляду. Нелегко даються гарні врожаї, і справжню їхню ціну знають ті, хто від засіву до жнив живе сподіваннями і турботами праці на землі. Ті, хто обрав професію аграрника, взяли на себе найважчу і найважливішу місію – працювати на цій землі і годувати країну, тому що з маленького хлібного зернятка починається добробут та потужність держави.

Наш співрозмовник – керівник приватного підприємства «Миролюбівське», яке з року в рік є одним з тих в нашому районі, де досягають найкращі врожаї сільськогосподарської продукції – Володимир Іванович Швець. Народився на Рівненщині, закінчив сільськогосподарський технікум в Полтаві, починав трудову діяльність головним зоотехніком радгоспу «Томашгородський» Рокитнівського району Рівненської області. З 1988 року пов’язав своє життя з Житомирщиною.

– Володимире Івановичу, ви, мабуть, як і більшість господарників району, навчалися у Житомирському тоді ще сільськогосподарському інституті?

– Так, працюючи начальником зміни на м’ясокомбінаті у Житомирі, заочно навчався і у 1989 році закінчив сільськогосподарський інститут. Але досить тривалий час потім моя робота була пов’язана з іншими напрямками. У 1991 році створив підприємство «СП «Стройсервіс», яке займалося прокладанням підвідних газових мереж на території всієї Житомирської області. Це і райони, постраждалі від Чорнобильської катастрофи, Овруцький, Ємільчинський, Андрушівський, Житомирський… Майже у кожному районі нашої області є підвідні та розвідні газопроводи, прокладені за 15 років силами нашої фірми. Маємо не одну відзнаку обласного та державного рівнів за працю у цій галузі.

– А коли ви створили сільськогосподарське підприємство?

– У 2002 році тодішній голова РДА В. Довбиш та начальник районного управління АПР В. І. Івчук запропонували очолити Коднянське сільськогосподарське підприємство, яке на той час мало великі борги. Вже за два роки, у 2004-му, результати нашої праці були відзначені Почесною грамотою Кабінету міністрів України за особливі досягнення у розвитку сільського господарства.

2007-й рік був невдалим для господарства, потерпіли збитки від продажу цукру за нижчими цінами, також мали збитки на соняшнику, з продажу молока. На базі збанкрутілого господарства у 2009 році було створене ПП «Миролюбівське». На 75 відсотків завершився процес виплати за майновий комплекс у Миролюбівці, на 90% - у Кодні. В цьому році має завершитися процес викупу сертифікатів у громадян. Зараз наше підприємство орендує землі у Миролюбівці, Кодні та у селі Глинівцях Андрушівського району обробляємо 100 га землі.

– Яка основна направленість вашого підприємства?

– Ми вирішили зберегти ферми – і у Кодні, і в Миролюбівці, хоч останнім часом це збитково, але вони існують ще з часів колгоспів, і розвалити цю сферу господарювання – неприпустимо. Навпаки, є думки об’єднати обидві ферми. Тваринництво – основна направленість нашого господарства, на сьогодні утримується 340 голів великої рогатої худоби

Також вирощуємо злакові, овочеві культури. Для цьогорічного врожаю засіяно 750 гектарів озимого клину (який зараз підживлюється селітрою по 1 центнеру на гектар; 300 га цукрового буряка, 400 га соняшника, 200 га кукурудзи на зерно та 80 га гречки (до речі, гречку сіємо кожен рік, незалежно від кон’юнктури та ціни на неї). Дещо пізніше буде посіяно 300 гектарів ячменю. Будемо сіяти також просо, горох, кормові культури для годівлі своєї худоби.

– Наскільки ваше господарство забезпечене технікою?

– В цілому вся необхідна техніка є, окрім зернових комбайнів, які плануємо придбати за лізинговою формою, у Німеччині. Їх нам потрібно декілька, але до цьогорічних жнив було б добре придбати хоча б один.

– Неабияку роль для успішного підприємництва відіграє людський фактор. Хто ваші головні, надійні партнери, співробітники, без яких важко уявити підприємство?

– Посаду виконавчого директора обіймає Олександр Анатолійович Петелюк, агроном за освітою, минулого року був відзначений Знаком Пошани міністерства аграрної політики України. Хочеться ще виділити керуючого Миролюбівським відділком господарства Володимира Вікторовича Білоуса, бригадира рільничої бригади з Кодні Тетяну Володимирівну Трембіцьку, головного агронома Павла Миколайовича Ястребу.

– А скільки взагалі у вас працює людей?

– На постійній основі 68 чоловік, але у зимовий період трохи більше половини з них працюють на половину ставки. Ніхто поки що не виявляв бажання звільнятися через це, адже робота офіційна, рахується стаж, і працівники згодні на таку оплату. Також ми залучаємо людей на сезонні роботи, і у жнива приїжджають допомагати нам з південних областей зі своєю технікою.

– Чи задовольняє зараз аграрників політика уряду стосовно сільського господарства?

– Ви знаєте, я вже неодноразово говорив про це і повторюся ще раз: минулий сільськогосподарський рік, дійсно, задовольнив тим, що закупівельні ціни на нашу продукцію піднялися до належного рівня. З Аграрним фондом взаємовигідні стосунки. На поточний момент ми заключили договір на 1000 тонн законтрактованого зерна. 50 відсотків ми отримуємо зараз, 30 у травні, та 20 після того, як здамо зерно. Це більш спрощена система на вигідних для нас умовах, коли АФ надає аванс.

Що стосується тваринництва, я переконаний, що закупівельну політику потрібно дещо змінювати, закуповувати за кордоном не нетелів, а молодих теличок, щоб вони адаптувалися до наших умов. Вже впливає на їхню продуктивність: годівля, кліматичні умови та багато іншого.

Я з 2004 року у Партії регіонів, і зараз очевидно, навіть на рівні району, області, що у владу прийшли люди, які мають досвід – і життєвий, і професійний. Мені багато доводиться спілкуватися з М. П Дейсаном, заступником голови ОДА, начальником обласного управління агропромислового розвитку М. П. Дідківським, з керівництвом нашого району. Усі з розумінням ставляться до нашої праці, до проблем, які в будь-якому разі виникатимуть, і які потрібно вирішувати, створювати сприятливу політику для розвитку аграрного сектора. Наприклад, для нашого господарства є всі передумови для розвитку, ми відчуваємо допомогу.

Взагалі-то, і поскаржитися є на що. Багато створено зайвих організацій, різних посередницьких структур, від яких користі майже немає. Податки подекуди направляються нецілеспрямовано. Кожен контролюючий орган вважає, що він найнеобхідніший для держави. А для підприємців іноді якісь репресивні міри стають згубними.

Наша галузь, мабуть, найбільше залежить від об’єктивних факторів. – з погодою ми не можемо «домовитися». Від цього залежать і врожаї, які суттєво впливають на цінову політику. Ось гречка – примхлива культура, не кожен рік стабільний врожай, у нас середня врожайність 10-15 цнт з гектара.

– Як у вашого підприємства складаються стосунки з місцевими сільськими радами?

– Ми допомагаємо сільським радам, школам, ветеранам. До нас звертаються, і ми розуміємо їхні потреби та намагаємося йти назустріч. За роки існування підприємства не було такого, щоб не виплачена була зарплата, чи не відшкодовані кошти за земельний пай.

– Володимире Івановичу, ми знаємо, що вже цього року ви увійшли до переліку 145 номінантів на звання «Кращий працівник сільського господарства України», і 6 в тому числі – з нашої області, та були відзначені Дипломом, підтверджуючим вашу майстерність, як справжнього професіонала, господаря на землі. Бажаємо, щоб і надалі рясно колосилася нива щедрими врожаями, та втілювалися у життя плани і задуми.

– Дякую.

Е. Сень


ЗА ПОВІДОМЛЕННЯМ 101

               З початку  цього року, на території Житомирського району виникло 52 пожежі, загальний матеріальний збиток від яких  складає близько 2,5 млн. гривень,  у вогні загинуло три особи.

     Так 30.03.2011 року  близько 12 год. виникла пожежа на відкритій території поблизу                           с. Зарічани. Під час гасіння пожежі вогнем було охоплено близько 1 га сухої трави. За ймовірною причиною, пожежа сталася в наслідок необережного поводження з вогнем.

        30.03.2011 року близько 16 год. до оперативно-координаційного центру МНС надійшло повідомлення про пожежу в господарчій будівлі, що у  с. Туровець. Нащастя підрозділам вогнеборців вдалось врятувати будівлю, але на жаль пожежа встигла пошкодити будівлю та знищити домашнє майно яке було у будівлі. Як з’ясувалось в ході проведення дізнання, пожежу спричинило необережне поводження з вогнем. Сума збитків встановлюється.

         Аналогічна ситуація сталася 30.03.2011 року у с. Левків, де пожежа пошкодила господарчу будівлю. По прибуттю до місця пожежі встановлено, пожежу вдалось ліквідувати. В ході перевірки вияснилось, що пожежа виникла через необережне поводження з вогнем. Сума збитків встановлюється.

          01.04.2011 року близько 18 год. до оперативно-координаційного центру МНС надійшло повідомлення про пожежу в господарчій будівлі, що у  с. Іванівка. Нащастя вогнеборцям вдалось врятувати будівлю, але пожежа встигла пошкодити домашнє майно яке було у будівлі. Як з’ясувалось в ході проведення дізнання, пожежу спричинило необережне поводження з вогнем. Сума збитків встановлюється.

          01.04.2011 року близько 19 год. до оперативно-координаційного центру МНС надійшло повідомлення про пожежу в житловому будинку, що у  с. Сінгури. Нащастя підрозділам вогнеборців вдалось врятувати будівлю, але пожежа встигла пошкодити будівлю та знищити домашнє майно яке було у будівлі. За попередньою версією пожежу спричинило коротке замикання. Сума збитків встановлюється.

           03.04.2011 року пожежа сталася близько 15 год. У житловому будинку у с. Вереси. По прибутті до місця  пожежі вогнем було охоплено житловий будинок, завдяки злагодженим діям рятувальників житловий будинок вдалось врятувати. Сума збитків та причина пожежі встановлюються.

        Тож, в черговий раз нагадуємо про основні правила пожежної безпеки які допоможуть зберегти Ваше здоров′я та життя, врятує від значних матеріальних втрат:

 - Не допускайте використання для обігріву приміщень, несертифікованих, саморобних нагрівальних приладів та газових кухонних плит;

- Відстань від приладів електроопалення до горючих матеріалів і конструкцій має становити не менше 0,25 м;

- Дотримуєтесь правил пожежної безпеки при використанні індивідуальних систем опалення та систем пічного опалення в будинках;

- Не залишайте без нагляду у разі виходу з приміщень увімкненні в електромережу нагрівальні прилади, телевізори, праски тощо;

- Намагайтеся уникати перевантаження електричних мереж, не вмикайте одночасно побутові електроспоживачі значної потужності;

- Тримайте запальнички та сірники поза полем зору дітей та у недосяжних для них місцях. Діти віком від двох років здатні самостійно їх запалити. Ніколи не заохочуйте та не дозволяйте дітям бавитися зі сірниками і запальничками та вважати їх іграшками;

- Не паліть у ліжку!  Паління у ліжку – одна з головних причин смертельних випадків при пожежах в оселях!

Головний державний інспектор з пожежного нагляду Житомирського району

                                                                                       Андрій Велігурський


 

Наш район пропонував житло переселенцям

Наближається сумна дата в історії не лише народу України, а й всього людства - 26 квітня виповнюється чверть віку з дня катастрофи на Чорнобильській АЕС. Наша газета продовжує друкувати серію матеріалів про ті той чорний у нашій історії період. Сьогодні читачі мають можливість ознайомитися зі спогадами колишнього заступника голови Житомирської РДА Володимира Васильовича  Підгородецького.

– Будучи у кінці 80-х років на посаді заступника голови районного агропромислового об’єднання, я разом з керівниками «Райміжколгоспбуду» А. А. Чехуном та «Райсількомунгоспу» М. О. Онищуком займався організацією будівництва двох житлових будинків у селі Невгоди Овруцького району та 4-х у Народичах – для переселення сімей із зони відчуження. То була умовно чиста зона, і у Невгодах я особливо активно займався будівництвом – був і за виконроба, і за постачальника, а у Народичах тільки вирішував питання здачі та прийому в експлуатацію будинків. Це було невдовзі після аварії – у липні-жовтні 1986 року. У короткі терміни будинки були здані, на прийомку в експлуатацію приїжджав і тодішній перший секретар Житомирського обкому Компартії України В. М. Кавун. Похвалив за гарну роботу, за оперативність.

Всього у тій місцевості було різними будівельними організаціями майже з усіх областей України побудовано не менше 100 будинків – ціле містечко. Люди заселилися – принаймні, ці будинки потрібні були саме для швидкого переселення з забрудненої зони. Хоча і сільськогосподарський аеродром, на якому будували у Народичах, не можна було вважати чистою місцевістю – багато років там працювали з отрутохімікатами. Не знаю, чи живуть там, у тих будинках, дотепер, але для тимчасового переселення вони були якраз до часу – попервах люди не хотіли відселятися далеко.

Взагалі, переселення з забруднених після Чорнобильської аварії зон тривало не один рік. Крім організованого, у шість визначених у нашому районі сіл, переселялися сім’ї й індивідуально. Близько 90 сімей знайшли нове житло у Левкові, Барашівці, Кам’янці, Глиббочиці, Зарічанах, Пісках, Миролюбівці. Поодинокі переселенці є також у Іванівці та Ліщині. Приїжджали, самі шукали житлові будинки, які продавалися. Державна адміністрація Житомирського району займалася цими питаннями: я був тоді заступником голови РДА, доводилося виїздити на місця, вивчати стан житлового фонду, який міг бути запропонований бажаючим переселятися. Потрібно було зібрати усі довідки про технічні характеристики цих будинків у сільських радах, адже відповідно нормам, обмежена кількість площі на одного члена сім’ї оплачувалася державою, а та, що перевищувала цей розмір – купувалася за власні кошти. Було й навпаки – люди придивлялися собі будинок, зверталися у адміністрацію для оформлення документів. Багато переїздили ближче до родичів, які мешкали у нашому районі.

Добровільне відселення тривало довгий час – і після 2000-го року. Втім, усе повільніше йшло відшкодування державою коштів за житло, і тепер ще є багато порожніх будинків на території нашого району.

Записала Е. Сень


 Амбулаторії та ФАПи знову перепідпорядковано

У нашій газеті вже не раз з’являлася інформація про те, що у 2011 році мають бути виконані розпорядження Житомирської РДА «Про структурну перебудову охорони здоров’я району» та рішення сесії районної ради «Про надання згоди на прийняття до спільної власності територіальних громад сіл та селищ району закладів охорони здоров’я».

Протягом першого кварталу практично всі об’єкти закладів первинної медико-санітарної допомоги, а це будівлі, обладнання, транспорт – передані на баланс та до сфери управління комунальної установи «Центральна районна лікарня» Житомирської районної ради. Документація оформлена, проводиться обробка інформації.

Для здійснення наступних кроків цього процесу прийнятий план з покращення матеріально-технічних умов тих закладів, які цього потребують першочергово. У квітні з фонду розвитку райдержадміністрацією будуть виділені кошти для заміни 7 холодильників у ряді фельдшерських пунктів. У подальшому мають бути здійснені за необхідністю заміна обладнання, ремонти у приміщеннях медичних закладів. Транспортні засоби передані на баланс згідно з документацією окрім автомобілів у Троянові і Березівці, які орендуються медзакладами. Подекуди один автомобіль закріплений за кількома дільницями.

– Адже це вже не перший процес передачі медичних закладів по селах, так би мовити, «з рук в руки»? – поцікавилися ми у Центральній районній лікарні.

– Так, востаннє у 2002 році заклади первинної меддопомоги передавалися, навпаки, Центральною лікарнею Житомирського району на баланс сільських рад, – відповіла заступник головного лікаря Є. Д. Бурлаченко. – Деякі сільради, як-от Вересівська, Троянівська, Сінгурівська, Тетерівська, Луківська, Станишівська, Глибочицька, Березівська, Високопічська, Василівська – за ці майже 10 років дійсно, багато зробили для своєї сільської медицини у плані зміцнення її матеріальної бази. Ті ж сільські ради, бюджет яких був більш дотаційним, на жаль, не в змозі були в повній мірі забезпечувати потреби місцевих медиків для обслуговування населення. Кошти доводилося економити, частково перерозподіляти на інші сфери, які їх потребували не менше. Досвід показав, що режим забезпечення медичних закладів централізовано, з бюджету району, більш сприятливий для розвитку сільської медицини. Тобто минуле реформування місцевої медицини не досягло поставленої мети, можливо цього разу станеться навпаки.

В усякому разі зараз йде процес вивчення матеріально-технічних умов ФАПів, ФП, амбулаторій на місцях, визначається можливість додаткового фінансування першочергових потреб. Житомирська РДА та районна рада забезпечують усіляке сприяння у вирішення питань, пов’язаних з покращенням стану медичного обслуговування населення району.

Е. Сень


 Гуманітарна допомога – в дії

Що таке справжня благодійність? Це, як тлумачать словники, безкорислива допомога, підтримка, добра справа, добрий вчинок. А ще – це вияв гуманності – дієвий та щирий, здатність робити добро.

Благодійність завжди є реальною справою – добровільною, безкорисливою матеріальною чи організаційною допомогою однієї людини або групи людей іншим людям, які такої допомоги потребують.

У наш час дедалі частіше державні органи влади налагоджують зв’язки з різними приватними та громадськими організаціями чи фондами. Так і Житомирська районна рада в особі її голови М. Степаненка, окремих депутатів плідно співпрацює з благодійницькими організаціями, зокрема, у соціальній, та сфері охорони здоров’я.

– Медицина завжди була і залишається пріоритетною сферою у фінансуванні, – розповідає Микола Андрійович, – з передбачених на минулий рік коштів з місцевих бюджетів на об’єкти охорони здоров’я в сумі 27764,4 використано 26090,9. У 2001 році на Центральну районну лікарню передбачено на рік 18898,5 тис. грн.., використано за 2 місяці 2824,5, на Троянівську дільничну лікарню з виділених 872,5 тис. грн.. використано вже 113,6, на амбулаторії та ФАПи – відповідно 7570,7 передбачено, використано 1001,3 тис. грн. Загальна сума передбачена на 2011 рік для лікувальних закладів – 27341,7 тис. грн., за два місяці року вже використано 3939,4 тисяч.

Крім коштів з місцевих бюджетів, до підтримки районної медицини активно залучається й благодійницька допомога. Так, на минулому тижні Центральну районну лікарню відвідали голова районної ради М. Степаненко, його заступник Р. Павлюк, депутат районної ради, директор обласного благодійного фонду «Турбота та милосердя» С. Рибицький, помічник народного депутата України М. Камінський та віце-президент американського фонду «Freedom Willage» В. Самарський. Власне, він і був головною дійовою особою у здійсненні благодійної акції для Центральної районної лікарні. Фонд «Турбота і милосердя» вже тривалий час є представником американського благодійного фонду. Спільно з Житомирською районною радою американський та наш фонди розробили Програму гуманітарної допомоги Житомирському району. На сьогодні цей фонд США є одним з найбільших донорів гуманітарної допомоги на території нашої області, дякуючи розробленим спільним програмам. Віце-президент Володимир Самарський – наш колишній співвітчизник, народився у Запоріжжі, і ще за часів Радянського Союзу емігрував у Сполучені Штати. Тоді й організували з групою однодумців благодійну місію спочатку для допомоги СРСР. Але після розпаду Союзу діяльність місії значно активізувалася. Об’єдналися з американською організацією, яка займалася важкими підлітками. З 1996 року створена та діє програма «Операція «Милосердя». За ці роки в Україну поставлено на багатомільйонні суми продуктів харчування, одягу, медичного обладнання. Кабінет міністрів України надає сприяння, зокрема, зі спрощення процедури розмитнення гуманітарних вантажів. У Київській та Житомирській областях Фонд співпрацює з дитячими будинками-інтернатами – у Путивлі, Новій Боровій, Радомишлі, Згур’ївці, Пугачівці, з Тетерівським будинком-інтернатом у нашому районі. Крім того, вже кілька дітей з ДЦП були відправлені на операції у Сполучені Штати.

Володимир Самарський відзначив, що у державних владних структурах, міській та районній адміністраціях, представники фонду відчувають велику зацікавленість у налагодженні стабільних контактів.

Вже поставлене медичне обладнання для обласної дитячої та дорослої лікарень, палати укомплектовані сучаснішою технікою, у міську лікарню надійшли, крім зручних багатофункціональних ліжок, інкубатори для реанімації новонароджених, крім того, інша гуманітарна допомога у вигляді постільної білизни, розхідних матеріалів, медичних халатів, рукавичок високої якості.

Для Житомирської районної лікарні благодійна організація надала 10 зручних, регульованих ліжок для хірургічного відділення, перев’язочний стіл.

Гостей зустрічали головний лікар ЦРЛ О. Литвинець, завідуючий хірургічним відділенням Я. Міняйло. Всі разом вони пройшлися по палатах, поспілкувалися з пацієнтами, почули слова подяки за свою благородну місію. Представники благодійного фонду запевнили, що програма співпраці розрахована на довгі роки, і це далеко не останній гуманітарний вантаж, який надійшов до Центральної районної лікарні.

Коли доводиться брати участь у подібних подіях, все більше утверджуєшся в думці, що благодійність недарма завжди вважалася однією з найвищих людських чеснот. Саме здатність безкорисливо робити добро іншим – найвищий вияв людськості, а ще – найбільший вияв гуманності та моральний обов’язок кожного заможного громадянина. Тому що не збідніє рука, що дає, і ніколи не зникне у нашому світі Добро.

Еліна Сень


Від землевпорядних робіт до земельних аукціонів

Питання земельних відносин, які включають в себе землевпорядні та землеоцінювальні роботи топографо-геодезичні роботи, інвентаризація земель, проведення земельних аукціонів є дуже актуальними і для Житомирського району. Вирішенням цих питань активно займається Житомирська регіональна філія Державного підприємства «Укрспецзем». З її директором Володимиром Колесником днями зустрівся кореспондент «СЖ».

Наша довідка. Колесник Володимир Сергійович народився 25 грудня 1979 року у м. Житомирі. У 1996 році закінчив Житомирський технікум землевпорядкування, у 2005 році – Житомирський інженерно-технологічний університет, зараз навчається у Львівському агроуніверситеті за спеціальністю землевпорядкування. У 2009-2010 р. р. працював заступником директора ДП «Поліськгеодезкартографія», з липня 2010 року – директор Житомирської регіональної філії ДП «Укрспецзем». Президент ФК «Авангард» (Житомир), меценат футбольної команди села Вереси.

- Володимире Сергійовичу, що собою являє ваше підприємство?  

-Житомирська регіональна філія ДП «Укрспецзем» займає провідні позиції серед найбільших державних підприємств Житомирщини у сфері землевпорядних та геодезичних робіт. Сьогодні сферою діяльності підприємства є не тільки надання послуг із землевпорядкування, але й проведення аналізу динаміки розвитку земельних відносин, практики ведення землевпорядного виробництва, і чинної законодавчої бази за період проведення нинішньої земельної реформи, визначення основних рис функціональних особливостей сучасного землеустрою та вирішення ряд проблем, для розв’язання яких необхідно розробити і здійснити відповідні заходи.

Наше підприємство спеціалізується на виконанні усього комплексу робіт із підготовки та проведення земельних торгів (аукціонів), розрахунок та визначення ринкової та експертної оцінки земель, виготовлення документація із землеустрою відповідно до вимог чинного законодавства України.

Індивідуальний підхід та комплексне вирішення поставлених завдань дозволяє впевнено займати провідні позиції на ринку, якісно виконувати всі види робіт, починаючи від збору вихідної інформації, проектування та закінчуючи встановлення проекту в натурі (на місцевості) з дотриманням термінів виконання робіт.

Наша філія здійснює свою діяльність згідно чинного законодавства України та має відповідні дозволи та ліцензії на проведення землевпорядних, топографо-геодезичних робіт та організацію земельних аукціонів.

- Які землевпорядні роботи та земле оцінювальні роботи виконує ваше підприємство? І взагалі, що це таке?

- Мета землевпорядних робіт – створення документації по землеустрою (технічної документації, проектів відводу), що містить сукупність нормативно-правових, економічних і технічних документів, необхідних при вирішенні питань надання, передачі, викупу, відчуження, поділу або об’єднання земельних ділянок і зміни їхнього цільового призначення.

До переліку землевпорядних послуг, що надає підприємство, входять:

- Розроблення проектів землеустрою, зміна межі населених пунктів, зміна цільового призначення земельних ділянок, відведення нових та існуючих об’єктів та інші землевпорядні роботи;

- Розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, в тому числі при поділі чи об’єднанні земельних ділянок державного акта на землю після укладанні договорів купівлі-продажу, дарування, міни, спадщини та інших цивільно-правових угод;

- Розроблення документації із землеустрою в галузі охорони земель;

- Розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок;

- Проведення грунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою;

- Експертна грошова оцінка земельних ділянок;

- Виготовлення кадастрових планів земельних ділянок та різних планово-картографічного матеріалу стосовно місця розташування земельних ділянок на місцевості;

- Проведення інвентаризації земель при здійсненні землеустрою;

- Інші послуги, що не суперечать чинному законодавству України, які визначаються нормативно-правовими актами або визначається договором.

Вартість наданих послуг розраховуються згідно збірника укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні роботи та згідно розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг.

- Володимире Сергійовичу, які топографо-геодезичні роботи виконує філія?

- Житомирська регіональна філія ДП «Укрспецзем» добре відома на ринку Житомирщини, має безліч постійних клієнтів у різних районах і незмінно забезпечує найвищий результат. Професіоналізм наших робіт неодноразово доведено часом і практикою. Одним із основних напрямків роботи підприємства є:

- Геодезичні й топографічні роботи в сферах містобудування і будівництва житлових, промислових, громадських і комерційних площ;

- Топографічні зйомки необхідного масштабу різного призначення (у проектних цілях, для кадастру, при ландшафтному проектуванні);

- Виконуємо висотну і планову прив’язку геологічних виробок;

Всі роботи виконуються у суворій відповідності до діючих стандартів, організація має повний пакет ліцензійної документації.

- Як відомо, в діяльності місцевих рад все більше використовується проведення земельних аукціонів. Але це дуже копітка робота. Чим ви можете їм допомогти у цьому питанні?

-  Земельних аукціон (ліцітація) – спосіб продажу землі, при якому покупцем стає особа, яка запропонувала найвищу ціну.

Земельні торги мають багато переваг, і тому використання їх слід вважати необхідним у повсякденній практиці. Серед переваг торгів наступні:

1) аукціон дозволяє залучити значні додаткові кошти;

2) на аукціон виставляється земельна ділянка з уже готовою землевпорядною документацією, тобто набувач не витрачає час на самостійне проходження складних та тривалих процедур відведення та погодження;

3) продаж ділянок на аукціоні є способом планування забудови території населеного пункту, адже ділянки продаються з певним цільовим призначенням, тобто місто чи село здійснює реалізацію генерального плану та отримує додаткові кошти;

4) аукціон є відкритим та прозорим способом відчуження земельних ресурсів територіальної громади, тобто можливість корупційних діянь значно зменшується.

Проведення аукціонів є дуже привабливим з точки зору наповнення місцевого бюджету, продаж землі має свої переваги, а саме швидкі та значні надходження.

Житомирська регіональна філія Державного підприємства «Укрспецзем» є спеціалізованим підприємством по організації та проведенню земельних торгів (аукціонів) на території Житомирської області. При цьому наші клієнти отримують ряд переваг:

1. Ми здійснюємо підготовку та саме проведення земельних торгів (аукціонів) з продажу земельних ділянок;

2. Ми державне спеціалізоване підприємство, яке має найбільшу розгалужену систему надання послуг із землевпорядкування в Україні.

3. Ми гарантуємо повний юридичний супровід угод, пов’язаних із переходом права власності чи користування землею від однієї особи до іншої.

4. Клієнт отримує безкоштовну консультацію з питань земельних відносин.

- Наскільки мені відомо, ви займаєтеся й інвентаризацією земель. Що це таке?

- Інвентаризація земель – це визначення кількісного і якісного складу земель, що знаходяться на території сільської ради. Вона необхідна для визначення точних площ землекористувачів та виявлення земель, які використовуються не за цільовим призначенням без правовстановчих документів.

- Що ж, Володимире Сергійовичу все, про що Ви розповіли дійсно може стати в нагоді нашим землякам, юридичним особам та органам державної влади і місцевого самоврядування. Куди ж їм звертатися при нагоді?

- Житомирська регіональна філія ДП «Укрспецзем» знаходиться за адресою: вул. Путятинська, 4. Тел. (факс) 0412 44-53-36. Можна скористатися Інтернет ресурсом надіславши повідомлення: iterra@i.ua, або зайти на наш сайт WWW.UKRSPETSZEM.DO.AM


Під час особистого прийому громадян Сергій Рижук закцентував увагу на необхідності негайного вирішення питання щодо вирубки лісу на території Сінгурівської сільської ради

1 квітня голова обласної державної адміністрації С. Рижук провів особистий прийом громадян. Під час прийому, на який записалось 52 чоловіки, розглянуто 40 звернень з питань працевлаштування, вирішення житлових та земельних проблем, пенсійного забезпечення, комунального господарства та соціального захисту населення тощо.

Особливу увагу закцентовано на листі групи жителів села Пряжів Житомирського району, які звернулися до очільника області з проханням зупинити незаконну, на їх переконання, вирубку лісу, що знаходиться на території Сінгурівської сільської ради. Як повідомили мешканці села Пряжів у колективному листі на ім’я голови облдержадміністрації, таким чином, з дозволу депутатів сільської ради минулого скликання, з порушенням чинного законодавства, вивільняється земля під індивідуальну забудову.

Сергій Рижук вже дав відповідні доручення для вивчення проблеми та вжиття необхідних заходів.

Управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації 


 Розпочинається весняний місячник оборонно-масової роботи

 З 4 квітня по 9 травня 2011 року пройде традиційний місячник оборонно-масової роботи (ОМР), присвячений річниці Перемоги нашого народу у Великій Вітчизняній війні. Як розповіли нам у Житомирській районній організації  товариства сприяння обороні України (ТСОУ) (голова організації Р. А. Паянов),  мета цього тривалого заходу – вшанувати пам’ять загиблих наших земляків у тій війні, привернути увагу громадськості до значення Великої Перемоги, ролі та місця України і її народу у перемозі над фашистськими загарбниками.

У рамках місячника будуть проведені наступні заходи:

- 9 квітня на базі Новогуйвинської гімназії о 10.00 відбудеться відкриття місячника ОМР, присвяченого 66-й річниці Перемоги. Цього ж дня відбудуться змагання зі стрільби з пневматичної  гвинтівки серед допризовної молоді.

– з 1 квітня по 11 травня ТСОУ разом з Житомирською РДА проводить конкурс учнівських творів з історико-патріотичної тематики;

– 1 травня з Миролюбівської ЗОШ І-ІІІ ст. стартує велопробіг під гаслом «Шляхами перемоги у Великій Вітчизняній війні», в якому братимуть участь 8 старшокласників та 2 вчителі. Протяжність його – 600 кілометрів територією нашої області.

– спільно з районної Радою ветеранів організовуються автопробіги місцями бойової слави нашого району, які проходитимуть з 27 квітня по 9 травня.

– 6 травня відбудеться урочисте закриття місячника ОМР, відзначене змаганням з воєнізованого кросу.

Вл. інф.


 Нарада у Кодні

1 квітня у Кодні відбулася кущова нарада щодо стану тваринництва та рослинництва, яку провів голова Житомирської РДА Андрій Кулик. У її роботі взяли участь начальник управління АПР Володимир Оржехівський, сільські голови та керівники сільгосппідприємств з Кодні, Миролюбівки, Вертокиївка, Ліщина, Луків та Сінгурів.

Відкриваючи нараду голова адміністрації нагадав стурбованість губернатора Сергія Рижука, станом справ у сільському господарстві. Дійсно, скільки можна потенційно багатющій Україні завозити картоплю з Нідерландів, часник з Туреччини, а гречку – Китаю. Тому не марно ж з 36 млн. грн. перевиконання коштів обласного бюджету 10 мільйонів направлено саме на сільське господарство. До вирішення продовольчої проблеми більш серйозно має долучитися і наш район.

Навіть – школи, де з ініціативи Андрія Євтуховича почалося відродження пришкільних земельних ділянок, щоб забезпечити шкільні їдальні овочами, ціни на які постійно зростають, а кошти на харчування дітей – ні. На думку керівника району кожна школа повинна мати – 1-1,5 га пришкільних ділянок, де за допомогою сільрад, сільгосппідприємств учнів, працівників школи, батьків необхідно збирати щорічний врожай. Як це робиться, наприклад, у Денишівській та Садківській школах.

Першим на нараді розглядалося питання про хід виконання доручення першого заступника, голови ОДА М. Олещенка щодо виконання доручення Прем’єр-міністра України М. Азарова «Про вжиття заходів для розвитку галузі тваринництва шляхом нарощування поголів’я великої рогатої худоби, зокрема, молочного напрямку».

При його обговоренні керівник ТОВ «Вертокиївка» Ю. Щирський розповів, що цим підприємством закріплено у населення 53 голови молодняка, який годується, у тому числі, й сертифікованим замінником. Господарство навіть замість 14 рекомендованих гривень за кілограм живої ваги заплатила по 20 грн., але, враховуючи компенсацію у 7 грн. закупівля обійшлася у 13 гривень. Взагалі, «Вертокиївка» планує збільшити поголів’я корів на 300 голів. Та й зараз виробництво молока у цьому господарстві найвище в районі – у березні здано близько 60 тонн.

До весняно-польових робіт господарство готове, 120 га площі має обробити за 4-5 днів.

Керівник ПСП «Лад» О. Баранюк повідомив присутніх, що поки що господарство не закупило молодняка, оскільки ще вирішується питання з приміщеннями. Він вважає ефективним вирощування у підсобних господарствах молодняка до ?00 кг.

Виконавчий директор ПП «Миролюбівське» О. Петелюк поінформував, що цього року поголів’я у господарстві зросло на 50 голів, за три місяці здано 42 тонни молока.

Директор ТОВ «Ліщинське» В. Давидчук повідомив, що на виконання доручення Прем’єр-міністра господарство закупило 53 голови молодняка.

На жаль, жодної телички не закуплено у ТОВ «Млинище», яке знову планує вирощувати технічну культуру – ріпак, не завжди враховуючи технологію сівозмін.

Є можливість наростити поголів’я у ПП «Ван Властайн Арнольд», що розміщується у Волиці, але для цього йому необхідно збільшити площу оренди земель. Це питання намагається вирішити Сінгурівська сільрада.

Завершуючи обговорення першого питання,голова райдержадміністрації звернув увагу сільських голів на необхідності облаштування випасів для худоби громадян, щоб зростало поголів’я і у приватному секторі, і зростала можливість закупівля молодняка у населення господарствами.

Другим на нарді розглядалося питання про стан роботи по укладенню договорів з населенням по вирощуванню цукрового буряка в особистих підсобних господарствах.

В обговоренні взяли активну участь сільські голови: Г. Бочковська (Ліщин), Ю. Прокопець (Сінгури), Н. Бовсунівська (Кодня), М. Дубовий (Миролюбівка), В. Кабалюк (Вертокиївка». Думка у них була одна – населення готове вирощувати цукровий буряк, але мають бути більш зрозумілими «правила гри»: від розцінок та дотацій до насіння та вивозу. Кодня та Миролюбівка, наприклад, якщо урожай прийматиме Червоненський цукрозавод. Планують нарощувати площі посіву цукрового буряка і господарства, керівники яких взяли участь у нараді. Знову ж таки – крім ТОВ «Млинище», яке віддає перевагу ріпаку.

Щодо реалізації молока, виробленого в особистих підсобних господарствах та сільгосппідприємствах було вказано сільським головам про необхідність проводити роз’яснювальну роботу серед населення щодо укладання договорів із закупівельними організаціями, щоб уникнути випадків несплати за поставлене молоко.

Підводячи підсумки наради, голова райдержадміністрації Андрій Кулик зосередив увагу присутніх на підготовці до весняно-польових робіт. Також він порадив приділити увагу якості насіння, виділення площ під насінницькі посіви, застосування, сидератизації для підвищення родючості грунтів, збільшення овочевих насінницьких посівів тощо.

Андрій Євтухович також закликав всіх долучитися до покращення благоустрою населених пунктів із залученням до цього сільрад, депутатів, сільгосппідприємств, підприємців, школярів, працівників закладів гуманітарної сфери.

 


 Андрій Кулик очолив місцевих регіоналів

25 березня 2011 року відбулася ХХ конференція Житомирської районної організації Партії регіонів.

Головною подією, яка відбулася на цій конференції, - це обрання нового очільника. Відповідно до рекомендацій Центрального Штабу Партії регіонів про те, що обласні і районні партійні організації Партії регіонів повинні очолити  голови місцевих адміністрацій, члени конференцій обрали головою Житомирської районної партійної організації голову Житомирської райдержадміністрації Андрія Євтуховича Кулика.

У своєму виступі Андрій Кулик подякував своєму попередньому очільнику парторганізації Петру Кур’яті, яки обіймав цю посаду впродовж 11 років, за проведену велику організаційну роботу, відповідальне та старанне ставлення до своїх обов’язків, та вніс пропозицію обрати Петра Володимировича першим заступником.

Разом з тим, Андрій Євтухович зупинився на ряді проблемних питань партійних осередків. Він зауважив, що головний результат нової команди – це конкретні кроки у напрямку поліпшення ситуації в усіх сферах життя району.

- Якщо ми, райдержадміністрація та районна рада, протягом 2010 року зуміли організувати заміну 450 вікон у закладах освіти, медицини і культури, в результаті чого там стало тепліше та затишніше. То це вже можна вважати  позитивним кроком. Хочу сказати, - продовжив Андрій Кулик, - якщо ми за три роки зробимо освітленими всі села району, збудуємо нові автобусні зупинки, це буде конкретний внесок нашої роботи у покращення життя наших людей.

Крім того, новообраний голова відмітив:

- Якщо сьогодні Житомирська райдержадміністрація Житомирська районна партійна організація Партії регіонів не в змозі вплинути на ціни за використання споживачами енергоносіїв, паливних матеріалів, то  виконання районних програм таких, як «Тепле вікно», «Сільська вулиця», «Спортивний майданчик», ми можемо контролювати без втручання Президента України. Приємно, що насьогодні такі сільські голови, як Сінгурівський – Юрій Про копець, Станишівський – Юрій Матвійчик, Кам’янський – Валерій Петрук, Ліщинський – Галина Борковська, Коднянський Наталія Бовсунівська, Вертокиївський – Валентина Кабалюк, приділяють велику увагу цим програмам.

Андрій Кулик закликав усіх партійців залучати якомога більше нових молодих людей до вступу в партію, активізувати роботу з більш тісного контакту з людьми нашого району, які потребують матеріальної підтримки, разом із сільськими головами більше уваги звертати на покращення благоустрою територій. Тільки таким шляхом та спільними зусиллями ми зможемо виконати вимогу Президента України Віктора Януковича та голови Житомирської облдержадміністрації Сергія Рижука, а саме – зробити зміни на краще.

До того ж, на порядку денному конференції розглядалися питання: про результати виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів на виборах 31 жовтня 2010 року; про закріплення та депутатів міських, районних рад за відповідними територіями та вирішення назрілих проблем територіальних громад; про проблемні питання територіальних громад, міст, районів, селищ, сіл, які мають бути вирішені за ініціативою та сприянням депутатів відповідних рад; про основні напрямки діяльності міської, районної організації в період підготовки до виборів депутатів Верховної Ради України; про обрання делегатів на ХХІ конференцію обласної організації Партії регіонів та інші.


 Вони вносять у наше життя свято і гарний настрій

Як відомо саме культура робить людину особистістю. Незримою силою вона формує національну спільність, робить нас неповторними, несхожими на інших. Дякуючи щоденній праці клубників, викладачів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, бібліотекарів, фахівців музейної справи невтомно доглядаються джерела духовності, правди і краси. Дякуючи творчому неспокою та громадському подвижництву майстрів культури та мистецтв народна та професійна культура рясно вродила вагомими духовними здобутками. У переддень професійного свята працівників культури і аматорів народного мистецтва, тобто всіх тих, хто присвятив себе благородній справі – зберігати, розвивати і відтворювати безцінні духовні скарби нашого народу наш кореспондент зустрівся з начальником відділом культури та туризму Житомирської райдержадміністрації Сергієм Дейнекою.

- Сергію Васильовичу, розкажіть, будь ласка, що собою  структурно являє «Духовна галузь» нашого району?

- Мережа закладів культури району налічує 55 районних та сільських клубних закладів та 57 бібліотечних закладів. У нас працює школа мистецтв у с. Висока Піч, музичні школи в смт. Новогуйвинське та у с. Сінгури, філіали музичних шкіл у   селах Кодня, Левків, Зарічани, смт  Озерне.

В районі працює 6 колективів, які мають звання: «народний» - 3, «зразковий» - 3. Це народний хор працівників культури при районному будинку культури с. Сінгури, вокально-інструментальний ансамбль «Джерела» РБК с. Сінгури - керівник Михайло Машковський, ансамбль народної музики «Музики» БК с. Черемошне – керівник Віктор Сладковський, зразковий танцювальний колектив «Юність» БК с. Троянів – керівник Валентина Дверник, зразковий танцювальний колектив «Посмішка» РБК с. Сінгури – керівник Віра Пастушенко, зразковий вокальний ансамбль «Маринонька» школи мистецтв     с. Висока Піч – керівник Віталій Левченко.

В установах і закладах культури району сьогодні працює 273 працівника, з них 205 займають посади керівників та спеціалістів. Вищу освіту мають 42 працівника, за фахом - 31 чоловік, з базовою вищою освітою -  126 чоловік, за фахом - 102 працівники. Протягом 2010 року при Державній академії керівних кадрів працівників культури і мистецтв України підвищили свою кваліфікацію 30 працівників культури.

Мережу клубних і бібліотечних закладів району у 2010 році було збережено. У клубних установах району постійно проводяться культурно-масові заходи, театралізовані народні свята, обряди, тематичні вечори, дискотеки.

Проте однією з найгостріших проблем галузі культури залишається стан матеріально-технічної бази сільських закладів культури, який далеко не задовольняє культурні та духовні потреби сільського населення, а тому райдержадміністрація, сільські ради знаходять шляхи вирішення цього питання. А саме за минулий рік було проведено поточні і капітальні ремонти по закладах культури району з бюджету району та сільських рад на загальну суму 1 млл. 187 тис. грн. Придбано інвентарю на суму більше 380 тис. грн.

Велику подяку хочу виразити керівництву району, а за розуміння у позитивному вирішенні проблем культури району особисто голові райдержадміністрації Кулику Андрію Євтуховичу.

- Звичайно, ефект виступу мистецьких колективів значно вищий, коли вони готуються та виступа       ють у нормальних умовах. Що для цього робиться?

- Якщо, наприклад, у 2008 році на проведення ремонтів закладів культури було виділено 378 тис. грн., на придбання інвентаря – 232 тис. грн., а у 2009 році відповідно 253 тис. грн. і 216 тис. грн. то у 2010 році як я уже говорив більше 1 млн. грн. і на придбання 380 тис. грн.

- Як розвивається художня самодіяльність в районі?

- Зараз у районі працює 310 колективів художньої самодіяльності, в яких приймає участь понад двох тисяч учасників, з них більше половини це діти. Серед цих колективів: оркестрових – 19, вокально-хорових – 116 колективів, з них дитячих – 74, хореографічних – 31 колектив, театральних – 74 колективи.

У клубних закладах району сьогодні діє і 414 аматорських колективів, що на 15 більше проти минулого року, в яких приймає участь понад 2600 чоловік. Важливо й те, що ця кількість зростає.

Так, наприклад, протягом минулого року створено і діє фольклорний колектив РБК с. Сінгури – керівник Любов Пастушенко, колектив «Житичі» БК с. Станишівка – керівник В’ячеслав Свириденко, тріо БК смт. Новогуйвинське – керівник Тетяна Іващенко, вокально-інструментальний ансамбль музичної школи с. Сінгури – керівник Микола Никончук та інші.

- Сергію Васильовичу, наш район завжди славився й народною творчістю...

- Ці традиції продовжуються і нині. Таких народних самородків у нас чимало, але найбільш відомі плодами своєї творчості  ті  майстри, які мають посвідчення «майстер народної творчості». Це - Антоніна Скремінська с. Іванівка (лоза), Костянтин Ільченко с. Іванівка (бондарство), Ганна Кальніченко  с. Тетерівка (вишивка ),  Лідія Добровольська  Петрівна  с. Тетерівка (лоза ),  Захарова с. Василівка (вишивка), Володимир Євенок  с. Головенка (різьба по дереву), Олександр Підгородецький  Васильович  с.Глибочиця  (художник), Лариса Івасенко смт Озерне (вишивка), Тамара Куник  с. Троянів (вишивка), Світлана Випохонюк с. Оліївка (вишивка).

Наші майстри приймають участь не тільки в районних та обласних виставках, а також у Всеукраїнських та Міжнародних.

- Сергію Васильовичу, що сьогодні робиться для пришвидшення розвитку культурної галузі району?   

- Сьогодні відділ культури і туризму працює над виконанням програм, які є основними документами, що визначають діяльність та розвиток галузі культури.

Зокрема це «Програма збереження та використання об’єктів культурної спадщини», «Програма збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів» та інші. Даними програмами передбачено збереження і розвиток існуючої мережі закладів культури, створення необхідних умов для надання підтримки у розвитку осередків традиційних народних художніх промислів, забезпечення подальшої підтримки культурного розвитку національних меншин, що проживають на території  району, здійснення комплексу заходів щодо збереження пам’яток історії культурної спадщини та інше.

- Які здобутки району на культурній ниві?

- Наші колективи приймають участь не тільки в районних конкурсах та фестивалях, а й займають призові місця в обласних фестивалях та конкурсах. Якщо назвати останні досягнення, то у фестивалі родинно-сімейних колективів в м. Житомирі сімейний колектив Піхтеревих здобув перше місце, а друге місце виборола солістка БК с. Піски Олена Мініна. Головною нагородою для учасників стала путівка на відпочинок в «Артек». На ІV обласному фестивалі-конкурсі учнівської молоді «Великодні дзвони-2010» в Житомирському училищі культури і мистецтв  перше місце в номінації «Народний танець» здобув зразковий хореографічний колектив «Юність» БК с. Троянів, а друге місце в номінації «Танці народів світу» зайняв зразковий хореографічний колектив «Посмішка». Грамотами Житомирського училища культури і мистецтв ім. І.Огієнка  нагороджені Кравчук Олесь та Гаврилюк Михайло учні Сінгурівської музичної школи ;

У міському конкурсі «Мистецькі ворота» в м. Житомирі  - перше місце одержав зразковий хореографічний колектив «Юність» БК       с. Троянів – керівник Валентина Миколаївна Дверник, а зразковий хореографічний колектив «Посмішка» був нагороджений Дипломом за найкраще виконання в номінації «Танці народів світу». На драматичному форумі, присвяченому до Дня театру, драматичний гурток БК с. Піски став лауреатом свята. В обласному фольклорному святі весільного короваю «Короваю, мій раю» в смт. Брусилів – де майстер народної творчості Кальніченко Галина Явдокимівна отримала І-ше місце в номінації «Вишивка», Куник Тамара Володимирівна – отримала Диплом, та ІІІ-є місце отримала Поплавська Оксана Миколаївна в номінації «Кращий весільний коровай». Артем Кондратюк приймав участь у Перших Всеукраїнських молодіжних Дельфійських іграх та був нагороджений Дипломом як Лауреат конкурсу «Золота медаль» в номінації «Естрадний спів».

Є чимало й інших здобутків, проте за браком площі всіх перерахувати немає можливості.

Апогеєм нашої роботи останнього часу став творчий  звіт художніх колективів та виставка кращих робіт майстрів народно-прикладного мистецтва нашого району, присвячений 20 річниці незалежності України, який відбувся 23 лютого цього року в обласному музично-драматичному театрі ім. І. Кочерги.

- Сергію Васильовичу, і все ж основним осередком культури на селі є клубні установи. Як вони нині працюють?

- У середньому однією клубною установою протягом 2010 року було проведено 136 масових заходів, які відвідали біля 7 тисяч глядачів.

Слід відзначити працівників клубних установ, у яких найкращі показники в організації роботи культурно-масових заходів: Людмила Голяк БК с. Глибочиця, Віра Глущенко БК  с. Кам’янка, Валентина Жердєва БК с. Зарічани, Юлія Міхніцька БК с. Висока Піч, Тетяна Яворська РБК с. Сінгури, але нажаль в районі є такі клуби та Будинки культури, де показники культурно-дозвіллєвої діяльності дуже низькі, такими є : клуб с. Двірець,  БК с. Станишівка, клуб с. Млинище, клуб с. Городище. Це пояснюється тим, що заклади культури не мають необхідної матеріально-технічної бази для проведення вечорів відпочинку та тематичних заходів, аби задовольнити потреби населення. В деяких випадках на заваді роботи культпрацівників стають місцеві приватні бари, кафе, які значно знижують відвідування вечорів відпочинку.

Потреба у придбанні музичної апаратури  для організації і проведення дискотек складає 20 одиниць, це практично клубні установи, в яких відсутня аудіотехніка та підсилююча апаратура, або застаріла техніка, яка потребує списання.

- Одним з елементів культурного обслуговування жителів району є мережа бібліотечних закладів. Як вона функціонує?

- На даний час в районі працюють: 1 – центральна районна бібліотека, 1 – районна бібліотека для дітей та 55 сільських бібліотек. За минулий рік бібліотеками району надано послуг більше ніж 26 тис. читачам. Загальний книжковий фонд становить більше 522 тис. примірників. На жаль, 18 бібліотек не опалювались в зимовий період.

Бібліотечні працівники зосереджують свою увагу на популяризації літератури. Широко практикується спільна робота з будинками культури, клубами і школами. Серед масових заходів набули визнання бесіди за круглим столом, літературні огляди, вікторини, дитячі ранки, вернісажі, історичні уроки, подорожі та інше.

На даний час в бібліотеках району працює 8 клубів за інтересами. Минулого року ремонт проведено в бібліотеках сіл: Барашівка, Бистри, Оліївка, Тетерівка, смт Новогуйвинське та в районній бібліотеці. Виконано робіт на загальну суму 160 781 грн., також придбано інвентар для бібліотек району на суму 38 446 грн.

Серед кращих бібліотечних працівників району слід відзначити таких як : Тамара Куник с. Троянів, Любов Вагнер с. Тетерівка, Олена Муравська с. Зарічани, Марія Коденко с. Оліївка. Саме цих людей поєднує високе покликання відповідальності щодо звання своєї професії бібліотекаря.

За нижчим рівнем роботи працюють бібліотекарі сіл: Березина, Піщанка, Світин, Садки, Туровець.

У наш складний час, коли обмежене фінансування, було б доцільно деяких бібліотечних працівників перевести на 0,5 ставки оплати праці. Це такі населені пункти з малою кількістю населення,  де бібліотеки мають замалі загрузки для роботи з читачем: Березина, Гадзинка, Гуйва, Головенка, Піщанка, Світин.

- Слід відзначити і малу кількість передплачених періодичних видань...

- Так, у порівнянні з минулим роком передплачено набагато менше періодичних видань для бібліотек, а в 11 сільських радах не передплачено жодного періодичного видання це: Буківська, Василівська, Вертокиївська, Високопічська, Глибочанська, Заможненська, Озерянківська, Р-Городищенська, Садківська, Сінгурівська, Туровецька.

- Сергію Васильовичу, що ви хочете сказати своїм колегам з приводу професійного свята?

- Шановні працівники культури і аматори народного мистецтва! Ваша місія одна з найпрекрасних в суспільстві. Ви даруєте нам незабутні хвилини радості спілкування зі світом мистецтва, зберігаєте та розвиваєте кращі народні традиції, вносите в наше життя свято і гарний настрій.

Від усієї душі зичу Вам міцного здоров’я, творчих успіхів у вашій благородній справі, добра, щастя, благополуччя, щасливого майбуття, людського тепла, невичерпного натхнення у вашій подвижницькій і самовідданій праці на благо нашої Батьківщини – України !


 Серед наших сільських голів – кандидат наук

Дуже приємно, коли державні службовці, обійнявши ту чи іншу відповідальну посаду, не зупиняються на досягнутому, а зберігають таке цінне у житті прагнення до нових здобутків, самовдосконалення, інтелектуального, суспільного та професійного зросту.

Минулого тижня, а саме 18 березня колеги, друзі, близькі та знайомі вітали сільського голову з Глибочиці Сергія Вікторовича Сокальського з неординарною подією у житті – захистом дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук.

Сергій Вікторович – один з наймолодших сільських голів у нашому районі, а тепер ще й єдиний сільський голова в області, хто за останні роки здобув вчений ступінь. Після закінчення Житомирського сільськогосподарського технікуму продовжив навчання у інженерно-технологічному інституті. Має кваліфікацію спеціаліста «Інженер-економіст». З 1997  по 2005 рік працював на посаді головного менеджера оптової фармацевтичної компанії «Валіс». З 2005-го керівник Житомирського обласного регіонального відділення компанії «Догмат-Україна». У 2006-му вперше обраний на посаду Глибочицького сільського голови. Є членом Всеукраїнського добровільного об’єднання «Асоціації міст України». «Клубу мерів» та «Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад».

З 2007 року заочно навчався у Житомирському національному агроекологічному університеті, здобув кваліфікацію магістра за спеціальністю «Менеджмент організації», та будучи аспірантом ЖНАУ, працював над дисертаційною роботою.

– Сергію Вікторовичу, розкажіть, будь ласка, коротко, якою була тема вашої наукової роботи та яке її прикладне значення?

– Тема була затверджена у жовтні 2007 року, і звучить вона так: «Підвищення економічної ефективності виробництва картоплі в регіоні». Моїм науковим керівником був професор, доктор економічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України Є. І. Ходаківський.

Дослідження проводилися протягом 3-х років на базі Андрушівського ПП «Імпак» та ТОВ «Агрофірма «Брусилів». Вони надавали необхідну інформацію, відслідковували результативність запропонованих мною методів. Моя праця містить новітні пропозиції щодо шляхів підвищення економічної ефективності виробництва картоплі в регіоні, за рахунок покращення системи насінництва та сортооновлення. Обласне управління агропромислового розвитку надало довідку щодо практичного впровадження висновків та результатів наукової праці в регіоні. Крім названих, і ряд інших підприємств області використають її висновки та рекомендації.

А головним смислом моєї професійної та наукової діяльності є поєднання роботи державного службовця та спеціаліста-практика – задля вирішення питань всебічного розвитку не тільки ввіреної мені, а й усіх інших територіальних громад нашого регіону.

Вл. інф. 


 Відбулася нарада з сільськими головами

18 березня голова Житомирської районної ради Микола Степаненко провів нараду з сільськими головами. У ній взяли участь перший заступник голови РДА Петро Кур’ята та заступник голови РДА Лариса Долганова.

Про проблеми диспансеризації населення у зв’язку із захворюваністю на туберкульоз та онкологію т виконання планових показників по донорству присутнім доповіла заступник головного лікаря ЦРЛ Євгенія Бурлаченко Питання забезпечення сільрадами надходжень та скорочення заборгованості по земельному податку та орендній платі за землю висвітлив перший заступник голови ДПІ Житомирського району Олександр Капустін.

Керівник апарату райдержадміністрації Алла Ковальчук поінформувала учасників наради про організацію роботи селищної, сільських рад з питань державної реєстрації актів цивільного стану у 2010 році, підготовки матеріалів на засідання сесій та виконкомів та підготовки відповідей на подання прокуратури району.

Наш. кор.


 У Високій Печі радилися освітяни

17 березня 2011 року на базі Високопічської загальноосвітньої школи №1 за участю заступника голови Житомирської райдержадміністрації Лариси Долганової, заступника начальника відділу освіти РДА Ганни Войтенко та директора Високопічської школи Леоніда Фоміненка відбулася нарада керівників загальноосвітніх закладів Житомирського району.

Захід складався з двох частин: навчально-виховної та господарсько-адміністративної.

Навчально-виховна частина містила у своєму підґрунті відвідування учасниками наради уроків Високопічської школи з таких дисциплін, як математика, українська мова, географія, фізкультура, хімія, французька та російська мова, на яких вчителі різних категорій показали практичні впровадження інноваційних технологій у навчальний процес. У цій же частині були заслухані доповіді методистів районного відділу освіти.

Так, з висвітленням питання «Аспекти викладання англійської мови у школах району»  виступила  методист Соболевська Л.М. Вона наголосила, що вивчення іноземної мови в початкових класах має дуже важливе значення. Адже саме на початковому етапі навчання закладаються основи комунікативної компетенції, необхідні й достатні для їх подальшого розвитку при вивченні іноземної мови у середній школі.

Цілеспрямована робота з даного питання проводилася в Озерненській та Новогуйвинських гімназіях, Тетерівській, Денишівській, Ліщинській, Садківській загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів та Пряжівській, Камянській, Зарічанській школах І-ІІ ступенів.

Про стан викладання та рівень навчальних досягнень учнів з хімії повідомила методист  РМК Господарчук Н.В.:

- Як виявилося, одним із шляхів поліпшення якості хімічної освіти, забезпечення диференціації навчання є впровадження у старшій школі профільного навчання. У 2010-2011 навчальному році запроваджено біолого-хімічний профіль навчання у Денишівській загальноосвітній школі.

У 2011 році команда учнів нашого району під керівництвом вчителя Новогуйвинської гімназії Костюка С.В. успішно виступила на обласній олімпіаді юних хіміків, виборовши дипломи ІІ і ІІІ ступенів.

Під час перевірки було проаналізовано рівень навчальних досягнень учнів за І семестр поточного навчального року та результати зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Результати ЗНО свідчать, що найкращі знання мають учні Василівської загальноосвітньої школи. У поточному навчальному році було проведено районну олімпіаду з хімії, в якій брали участь близько половини шкіл району. Перші місця вибороли учні Новогуйвинської та Озерненської гімназій, другі – Сінгурівської та Василівської шкіл.

Поряд з цим, ряд проблем у викладанні хімії залишається невирішеним. Основними з яких є незадовільний стан матеріально-технічної бази кабінетів, що обмежує можливості формування експериментальних умінь та навичок. Рідкістю стало використання на уроках технічних засобів навчання, хоча більшість шкіл району мають комп’ютерні класи та доступ до мережі Інтернет.

За результатами вивчення питань підготовлені рекомендації та відповідні накази.

У другій частині наради обговорювалися питання: про економне використання енергоносіїв, газу та твердого палива, про підготовку спортивних майданчиків, футбольних полів для використання  у навчально – виховному процесі, про підготовку шкільних ділянок до весняно – польових  робіт, про підготовку до проведення атестації педагогічних працівників, про введення Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів та різне.

Кожне з цих питань було детально проаналізовано зі сторони кожного навчального закладу Житомирського району, і, у зв’язку з цим, були розроблені заходи по впровадженню висвітлених питань у практику роботи.

- З метою економного використання енергоносіїв, розроблено заходи, які доведені до керівників навчальних закладів, і першочерговим завданням яких є підвищення рівня ефективного та раціонального використання усіх видів енергії. Адже зростання цін на газ, електроенергію, вугілля, застарілість котельного обладнання у закладах освіти, зумовлюють пошуки нових підходів до розв’язання проблеми, - сказала заступник начальника районного відділу освіти Ганна Войтенко.

При значній підтримці керівництва Житомирської райдержадміністрації протягом останнього часу було замінено котельне обладнання багатьох шкіл, що дало можливість зекономити використання газу впродовж січня-лютого 2011 року відповідно на 244 та 249 тисяч гривень.

Згідно з районною програмою «Тепле вікно» станом на 1 березня нинішнього року, в 16 загальноосвітніх навчальних закладах було замінено 261 вікно на метало пластикові, що теж дає можливість зберегти тепло в приміщеннях.

- Житомирський район входить у трійку кращих в освітній галузі серед інших районів Житомирської області, - говорить заступник голови РДА Лариса Долганова. - Я дуже сподіваюся, що незабаром він посяде перше місце і стане найкращим. На сьогоднішній день актуальними є питання економного використання бюджетних коштів, адже саме освітянська галузь недоотримала 4 млн.800 тисяч гривень на захищені статті від держави. А попереду іще весняно-літній період ремонтних робіт у навчальних закладах, вирішення нагальних питань по кожній навчальній установі.

Також у своєму виступі Лариса Вікторівна зосередила увагу на раціональному використанні енергоносіїв та на виконанні районних програм «Тепле вікно» та «Спортивний майданчик». Крім того, вона нагадала присутнім, що саме у весняно-літній період необхідно більше уваги звернути на забезпечення дітей корисним дозвіллям, а для цього потрібно надати можливість дітям займатися спортом як у будні, так і у вихідні дні. Також Лариса Вікторівна рекомендувала директорам шкіл та гімназій тісніше співпрацювати з селищним та сільськими головами для забезпечення шкіл футбольними полями та господарськими ділянками.

Наприкінці наради всі учасники мали змогу ознайомитися з експонатами двох  шкільних музеїв: краєзнавчим музеєм села Висока Піч, ініціатором та основоположником якого є спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист Петро Пухтаєвич, та музей космонавтики «Україна космічна», яки започаткував директор  Високопічської школи І-ІІІ ступенів №1 Леонід Фоміненко.

Світлана Яременко


2010 рік: наш район піднявся з 21-го на третє місце в області

18 березня 2011 року відбулося засідання колегії Житомирської райдержадміністрації, яке очолив  голова Житомирської РДА Андрій Кулик У його роботі взяли участь голова Житомирської районної ради Микола Степаненко, перший заступник голови РДА Петро Курята, заступники голови райдержадміністрації Петро Волотовський та Лариса Долгунова. На засідання прибуло 13 членів колегії. Серед запрошених були начальник Зарічанського РЕМу Олександр Бращенко, начальник Житомирського РВ Леонід Левчишин, перший заступник начальника ДПІ у Житомирському районі Олександр Капустін, селищний та сільські голови, начальники управлінь, відділів Житомирської РДА, керівники установ, промислових підприємств, агропромислового комплексу, будівельних організацій району, а також інші.

Розпочав засідання колегії голова Житомирської райдержадміністрації Андрій Євтухович. Він повідомив присутнім про хід проведення сесії Житомирської обласної ради, яка відбулася напередодні, 17 березня. Зокрема, голова ознайомив усіх з тими проблемними питаннями, що розглядалися на сесії, детальніше зупинився на тому, що найбільше турбує саме Житомирський район, а це виплата заробітної плати у конвертах. Він навів такі факти, що в загальному по Україні 90 мільярдів гривень виплачується громадянам у вигляді зарплати «в конвертах», що становить 17% від усіх задекларованих доходів громадян. Проте є і приємна новина: Житомирський район за підсумками роботи за 2010 рік зайняв третє місце серед інших районів нашої області.

 На розгляд засідання колегії  було винесено шість питань.

 Про підсумки виконання Програми економічного і соціального розвитку

району за 2010 рік повідомив заступник голови Житомирської РДА Петро Волотовський.

Завдяки вжитим заходам за рейтинговою оцінкою соціально-економічного розвитку районів і міст області, Житомирський район зайняв третє місце за 2010 рік проти 21 в 2009 році.

Промисловість працювала з нарощуванням обсягів реалізації продукції. За минулий рік споживачам реалізовано промислової продукції на суму 566,1 млн. гривень, що на 44,5% більше, ніж передбачалося Програмою економічного і соціального розвитку району, та на 57,7% більше 2009 року.

За попередніми даними всіма категоріями господарств у 2010 році одержано 37 тисяч тонн зерна  (включаючи кукурудзу), з якого продовольчого – 14 тисяч тонн (37,7%), фуражного – 23 тис. т (62,3%). Урожай на зерно зріс на 97,7%.

У будівництві за 2010 рік виконано будівельних робіт на 17,2 млн. грн. що на 10% більше попереднього року і на 15,4% більше, ніж планувалося Програмою на 2010 рік і становить 3,6% обласного обсягу.

Що стосується районного бюджету, то за 2010 рік до загального фонду надійшло 24,4 млн. грн. власних та закріплених загальнодержавних податків та зборів, що на 1 млн. 93,5 тис. грн. або 4,7% більше запланованого.

У порівнянні з минулим роком надходження зросли на 4 млн. 956 тис. грн., або на 25,5%.

На газифікацію населених пунктів освоєно 450 тис. грн. проти 326 тис. грн. у відповідному періоді 2009 року.

В житловому будівництві освоєно інвестицій в сумі 5 млн. 568 тис. грн. проти 2 млн. 164 тис. грн. відповідного періоду 2009 р.

На об’єкти освіти інвестовано 4 млн. 088 тис. грн. проти 1 млн. 592 тис. грн. відповідного періоду 2009 р. Фінансування з державного бюджету – 2 млн. грн. на продовження будівництва школи в с. Кодня; з місцевого бюджету 2 млн. 88 тис. грн. використали на об’єктах реконструкції дитячих садків в с. Вереси, Глибочиця, Левків, Лука, Піски, Садки, Сінгури, Тетерівка та капітальних ремонтах загальноосвітніх шкіл району.

Відносно другого питання Петро Володимирович ознайомив присутніх з Програмою залучення інвестицій в економіку Житомирського району на 2011 – 2015 роки.

За результатами розвитку у 2010 році, незважаючи на фінансову нестабільність економіки світу і України, приріст іноземних інвестицій у порівнянні з 2006 роком склав 50 % та інвестицій  в основний капітал 47,1%. Найбільші вклади були здійснені з Польщі, Литви, Нідерландів. За останні чотири роки було вперше ініційовано проведення презентацій інвестиційного потенціалу району у складі презентації  інвестиційного потенціалу Житомирської області, а смае у Польщі, Італії, Росії та Чехії.

Реалізація завдань і заходів Програми дасть змогу до 2015 року збільшити обсяги іноземних інвестицій у 1,6 рази та інвестицій в основний капітал у 1,5 рази, зменшити рівень безробіття до 7,7 % та створити понад чотири тисячі нових робочих місць, створити нові форми виробництва, зокрема, започаткувати діяльність промислових парків на технічних територіях колишніх військових частин (с.Березівка – 1, смт. Озерне), покращити співпрацю між кредитно-фінансовими установами та підприємствами тощо.

Після розгляду основних положень Програми колегія вирішила схвалити Програму залучення інвестицій в економіку Житомирського району на 2011 – 2015 роки, інансовому управлінню райдержадміністрації вирішити питання спрямування фінансових ресурсів районного бюджету на реалізацію заходів, передбачених програмою, рекомендувати виконкомам селищної та сільських рад розробити відповідні програми та заходи по їх виконанню.

Заслухавши та обговоривши інформацію начальника управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації Ігора Коцюбинського з питання про стан погашення заборгованості з виплати заробітної плати  та рівень оплати праці в районі, засідання колегії вирішило визнати роботу управління праці та соціального захисту населення РДА визнати незадовільною.

Співдоповідачем з даного питання виступила начальник Пенсійного фонду Житомирського району Людмила Голубович, яка внесла певні корективи в інформацію, надану присутнім Ігорем Коцюбинським. Вона зазначила:

- З початку нинішнього року виплачено пенсій на суму понад 34 мільйона гривень, а зібрано лише близько 20 мільйонів. Це свідчить про те, що ми не забезпечуємо себе власними коштами на виплату пенсій і чекаємо дотацій від держави. Одне із основних питань, яке зараз гостро стоїть, - це виплата зарплати «у конвертах», а також виплата цієї зарплати у тих розмірах, які б дотягували до середнього обласного. Так, середня заробітна плата по Україні становить 2600 гривень по всіх сферах, а у Житомирському районі цей показник складає 1664 гривні.

З метою поліпшення стану погашення заборгованості з виплати заробітної плати  та рівня оплати праці в районі колегія  райдержадміністрації районній комісії з питань погашення заборгованості із виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат регулярно, не менше 2-х разів на місяць, заслуховувати на своїх засіданнях керівників підприємств, які мають заборгованість із виплати заробітної плати, з метою її погашення; керівникам галузевих управлінь та відділів райдержадміністрації в межах повноважень організувати проведення індивідуальної роботи з керівниками підприємств, установ, організацій щодо підвищення рівня заробітної плати працюючих, зниження питомої ваги працівників, які отримують зарплату в межах мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму та інше.

Четверте питання – про організацію проведення благоустрою населених пунктів району у своїй доповіді висвітлив перший заступник голови райдержадміністрації Петро Кур’ята.

Для організації благоустрою населених пунктів було залучено на договірних засадах трудові, матеріально-технічні ресурси підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності.

Державними підприємствами «Житомирське лісове господарство» та «Житомирський лісгосп АПК» було проведено акцію «Майбутнє лісу в твоїх руках».

Відділом освіти райдержадміністрації в навчальних закладах проведена акція «Посади дерево та збережи його».

З метою продовження проведення благоустрою населених пунктів колегія райдержадміністрації вирішила до 25 березня 2011 року визначити та закріпити за землекористувачами, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності території населених пунктів, паркових зон, придорожніх лісових смуг та насаджень, майданчиків, вулиць, тротуарів, узбіч магістральних та комунальних доріг, які підлягають санітарному очищенню.

Про    хід    виконання     програми,    затвердженої розпорядженням     голови     райдержадміністрації  «Про   затвердження   плану заходів    щодо   виконання    Програми   реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом      наркотичних      засобів,     психотропних  речовин    і    прекурсорів    на    2003    2010 роки», повідомила начальник служби у справах дітей Антоніна Черняк.

У районі здійснюється, відповідно до ЄІАС «Діти», облік дітей, що виховуються в сім’ях, які опинились  у складних життєвих обставинах.

З метою усунення причин і умов, які сприяють  негативним проявам у молодіжному та дитячому середовищах, запобігання пияцтву, наркоманії  в 2010 року було проведено 29 профілактичних рейдів. Обстежено матеріально – побутові умови 178 дітей з 92 неблагополучних сімей. Ініційовано та притягнуто до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов’язків  48  батьків.

Під час проведення профілактичних рейдів «Діти вулиці», «Вокзал» було виявлено 27 порушень правил торгівлі спиртними напоями та тютюновими виробами та продажу їх дітям про що складені адміністративні протоколи.

З метою пропаганди здорового способу життя, попередження злочинів та правопорушень, роз’яснення батькам про відповідальність за виховання своїх дітей з 5 по 10 жовтня щорічно проводиться Тиждень правових знань, в ході якого були проведені  тематичні заняття, виховні години, бесіди, вікторини та конкурси з правової тематики і інше.

Враховуючи вище викладене та, у зв’язку з тим, що у Комплексну програму профілактики злочинності у Житомирському районі на 2011-2015 років включено розділ «Запобігання поширенню наркоманії та пияцтва», колегія районної державної адміністрації прийняла відповідні рішення.

Заслухавши та обговоривши інформацію начальника Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області Леоніда Левчишина  про  Комплексну програму профілактики злочинності у Житомирському районі  на 2011-2015 років, з метою забезпечення активної протидії злочинності, зниження її рівня, спрямування зусиль влади і громадськості у взаємодії з правоохоронними органами, органами місцевого самоврядування, забезпечення додержання прав і свобод громадян, захисту життя і здоров’я, громадського порядку в районі, колегія РДА вирішила схвалити дану Комплексну програму.

Світлана Яременко


 Урядова телефонна «гаряча лінія» 0-800-507-309

Урядова «гаряча лінія» 0-800-507-309 – телефонний центр спілкування Уряду з громадянами. До нас звертаються із запитаннями, проблемами, які турбують людей у повсякденному життя і потребують реагування органів виконавчої влади.

Усі дзвінки від громадян приймають фахівці Урядового контактного центру та невідкладно надсилають на опрацювання відповідним органам виконавчої влади, які розглядають звернення та надають письмові відповіді заявникам.

«Гаряча лінія» працює з понеділка по п’ятницю з 8-00 до 21-00 години, у суботу з 8-00 до 19-00 години, неділя та святкові дні – вихідні.

Дзвінки зі стаціонарних телефонів у межах України – безкоштовні, дзвінки з мобільних телефонів абоненти оплачують відповідно до тарифів операторів мобільного зв’язку.


 У Тетерівській школі працює дружний колектив

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів у Тетерівці – велика за нашими, районними, мірками. Тут навчається 223 дітей, є 11 укомплектованих класів, в жодному з яких немає менше 10 учнів. Останнім часом, житомиряни, які будуються та переселяються у Тетерівку, переводять до місцевої школи своїх дітей. Будівля нинішньої школи була здана в експлуатацію у середині 90-х років. Головними ініціаторами зведення нового приміщення школи були тодішні сільський голова О. О. Вус та директор школи М. Ф. Макаренко. Багато зусиль доклали вони до того, щоб тетерівські діти навчалися у просторих, світлих класах. Приміщення підтримується у гарному стані, от тільки з обігрівом тут є проблеми. Для того, щоб температура у холодну пору року була достатньою, доводиться вмикати електрообігрівачі. На цей рік заплановане переобладнання котельні для опалення школи. Діюча котельня знаходиться, хоч і на території поблизу школи, та все ж далеко від її приміщення, і труби, протягнуті до нього, обігрівають, швидше, грунт. Тому є план переобладнати під котельню колишню теплицю, яка стоїть зовсім поруч.

З таких ось, господарських, питань ми почали спілкування з директором школи О. М. Самолюк. Олена Миколаївна працювала у Тетерівській школі вчителем української мови та літератури, завучем з виховної роботи, а наприкінці минулого року була призначена директором.

– Олено Миколаївно, як виконується у вашій школі районна програма «Тепле вікно»?

– За сприяння нашої районної адміністрації, сільської ради, батьків учнів вже перероблені більше 20 вікон. Наша потреба, звісно ж, набагато більша, і протягом року поетапно будемо робити заміни.

– У якому стані матеріальна база школи? Хто допомагає вам її належно підтримувати?

– Нещодавно районний відділ освіти виділив фінансування на придбання нових парт для деяких класних кімнат, з закупівлею спортивного обладнання та реквізиту допомогла сільська рада; уважно ставиться до наших прохань фабрика «Інтерстиль» - допомагає в оздобленні класних кімнат, підсобних приміщень. Два рази на ден для дітей готується гаряче харчування. У нас багато – до 60 дітей – відвідують групи продовженого дня. Діти з задоволенням відвідують заняття у комп’ютерному класі, де у нас підключена мережа «Інтернет». Ми підтримуємо спортивні успіхи наших учнів – закупимо спортивну форму для футбольної та баскетбольної команд, хочемо обладнати дитячий спортивний майданчик.

– До речі, про спортивні та інші позашкільні заняття: які є досягнення у ваших учнів?

 – Третьокласник Данило Волинець – кращий нападаючий дитячої команди футбольного клубу, яка зайняла минулого року І місце на змаганнях у Словакії. Його батько – президент Житомирського футбольного клубу «Фенікс» - ініціював будівництво стадіону на пришкільній території, інвестує туди кошти.

Учениця 3 класу Надя Лисичина, та учень 7 класу Іван Зіновчук, які навчаються в одній з музичних шкіл Житомира, їздили на вокальні фестивалі у Чехію та Францію. При школі створений гурток «Юні інспектори дорожнього руху», і його команда займає призові місця у змаганнях, за що була нагороджена поїздкою в «Артек». Наші учні створили шкільну футбольну команду, і мають намір брати участь у чемпіонаті району.

– Розкажіть, будь ласка, про ваш педагогічний колектив, про тих, хто «сіє розумне, добре, вічне…»

 – У нас працюють досвідчені вчителі, для яких педагогічна нива є справжнім покликанням.

Колишній директор школи М. Ф. Макаренко, яка очолювала педагогічний колектив 26 років, депутат районної ради 4-х скликань, продовжує працювати і зараз. Свого часу нею обладнаний методичний кабінет з української мови. Працюють методичні об’єднання з точних наук, гуманітарного циклу, початкових класів, класних керівників. Згідно з планом проводяться відкриті уроки – ділимося та переймаємо досвід один одного. Організовують роботу методоб’єднань завуч з виховної роботи Г. М. Іванова, та педагог-організатор І. Д. Шмідт. Успішно працюють вчитель іноземної мови З. П. Хомчук, має звання «Старший вчитель» Н. М. Хомчук, вчитель образотворчого мистецтва К. Корицька зайняла І місце у районному етапі конкурсу «Вчитель року». Вчитель української мови Лариса Василівна Юрченко зайняла призове місце у районному літературному конкурсі з твором «Лист до Шевченка» Сумлінно працюють вчителі початкових класів та вихователі груп продовженого дня Л. В. Болеста, О. Ф. Блажиєвська, М. В. Кислицька, Н. М. Хомчук.

Практичний психолог школи О. В. Залятова та соціальний педагог Н. О. Вишневська систематично, відповідально проводять методичні заняття з вчителями, співбесіди з учнями.

Музичним вихованням дітей займається Р. Б. Маєвський, на уроках і у позаурочний час, а поєднувати «красиве і корисне» їх залучає вчитель біології та хімії Г. М. Стрельченко. На високому рівні у нас організовуються «Свято квітів», «День урожаю». На уроках трудового навчання учні впорядковують клумби, працюють на шкільній ділянці, вирощують овочі.

У комп’ютерному класі головний – вчитель фізики та інформатики М. П. Шанюк, його учні займають призові місця на олімпіадах з фізики. На уроках користуються Інтернет-мережею, що урізноманітнює та робить більш цікавим учбовий процес.

Фізичним вихованням наші школярі охоплені не тільки на обов’язкових уроках фізкультури, які проводить С. Г. Лавренчук, а й мають змогу займатися у шкільній баскетбольній команді у понеділок, середу, п’ятницю і суботу.

 З задоволенням учні відвідують шкільну бібліотеку, де Л. М. Шанюк з ентузіазмом підходить до своїх обов’язків, проводить різноманітні акції, зустрічі з авторами дитячих книжечок – нашими земляками.

Серед педагогів ще хочеться назвати вчителя математики Н. С. Кошицьку, молодого вчителя історії Л. К. Зіновчук, яка пропонує створити шкільний історичний музей. Взагалі, колектив у нас працьовитий, дружний. Визначні події, свята відзначаємо урочистими заходами, лінійками, залучаємо до участі у них наших сільських ветеранів. Ми любимо свою школу і стараємося працювати так, щоб наші учні і через багато років з бажанням збиралися на зустрічі випускників, та з вдячністю згадували своїх вчителів.

Е. Сень


 Пам'ять про Шевченка живе в наших серцях…

9 березня 2011 року в селі Кодня відбувся мітинг з нагоди вшанування пам'яті видатного українського поета, письменника, громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка. Свою шану та вдячність у вигляді покладання квітів пам’ятнику митця виявили голова Житомирської райдержадміністрації Андрій Кулик, заступник голови Житомирської райради Руслан Павлюк, Коднянський сільський голова Наталія Бовсунівська, керівники місцевих установ, підприємств, учні та вчителі музичної школи та Коднянських загальноосвітніх шкіл, а також інші запрошені.

Захід розпочав своїм виступом голова Житомирської РДА Андрій Кулик:

- Шановні учасники урочистого зібрання! Кожного року 9 березня ми збираємося на цьому місці, щоб вшанувати пам'ять Великого Кобзаря. Майже у всіх країнах світу, де проживають українці, пам'ять про нього вшановують урочистими зібраннями, літературними вечорами, виставками літератури у бібліотеках, покладанням квітів до пам’ятників. Тож, нехай шевченківське слово, його благословення, єднає всі народи, а, в першу чергу, нас, українців, і подальшого нам розквіту та процвітання. Адже вся Україна починається з кожного двору, хати, села, міста, тобто там, де є люди. Тому я звертаюся до всіх: разом із цим прекрасним днем приходить до нас і весна, тому ми повинні подбати про благоустрій своїх обитель та приналежних до них територій, навести лад у своїх селах, - сказав Андрій Євтухович.

Затим виступила Коднянський сільський голова Наталія Феофілівна:

- Ми дуже раді, що нам випала така честь саме у Кодні біля пам’ятника Тараса Шевченка збирати людей  для вшанування пам'яті великого генія, який стільки зробив для українців та України. Дуже важливо сьогодні зрозуміти те, що лише єдність і любов до рідного краю допоможе не лише зберегти, а й примножити культурні надбання.

На знак великої шани та поваги учнями були зачитані вірші митця та виконані пісні, слова яких були взяті з творчості Тараса Григоровича.

Після завершення урочистого мітингу, голова Житомирської райдержадміністрації Андрій Кулик та заступник голови Житомирської райради Руслан Павлюк завітали до Коднянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, директором якої є Тетяна Максимова. Там вони ознайомились і життям школи, її здобутками та проблемами, побували на уроках декількох класів. Затим вони відвідали відому місцеву письменницю Галину Мельник.


«Дошколярик» чекає на розширення

Дитячий садок на селі є дуже важливою складовою громадського та суспільного життя населення. Адже діти – це майбутнє, а дитячий садок – це свого роду будівельник, який закладає фундамент дитячої свідомості та виховання. І саме від атмосфери в дошкільному закладі та вихователя формується першосприйняття дитиною суспільства та виділення себе серед інших. Нинішня влада з розумінням ставиться до цього і намагається облаштувати кожен населений пункт дитячим садочком.

При Станишівській загальноосвітній школі, директором якої є Віталій Пронтенко, функціонує дитячий навчальний заклад «Дошколярик». Від недавнього часу завідуючою цього навчального закладу є Тетяна Рокитенець, проте одразу видно, що вона стала другом та помічником для діток, які ще недавно постійно були під маминим крилом.

Зараз у садочку виховується 12 дітей, які з задоволенням пізнають нове, невідоме, спілкуються з однолітками, готуються до майбутнього навчання в школі.

Проте в селі Станишівка нараховується близько 40 дітей п’ятирічного віку, які теж бажають відвідувати цей дитячий садочок. Але режим роботи «Дошколярика» не дозволяє залишати дітей на повноцінний день, тому що на даний час він працює лише до обіду. Це створює деякі незручності батькам, особливо тим, хто влаштований на роботу в місті Житомирі, тому вони змушені своїх малеч водити в дитячі садочки до обласного центру.

Тому незабаром «Дошколярик» переїде до нового помешкання, яке знаходиться теж в приміщенні школи, проте матиме свій окремий вхід та буде відділений від учнівських коридорів та класів.

- Для того, щоб це відбулося, - говорить завідуюча дитячим садком Тетяна Олександрівна, - необхідно там зробити ремонт та обланшувати санвузол, який ми запланували на літо. У нас іде тісна співпраця з сільською радою, зокрема, ми гарно лагодимо із новим сільським головою Юрієм Матвійчуком. Саме вона нам виділила кошти для ремонту. Тісно співпрацюємо з дирекцією школи, яка теж допомагає вирішувати нам деякі проблеми, а також надає поради та консультації. Звісно, не обходиться і без участі батьків вихованців, які теж зацікавлені в тому, щоб дитячий садок працював на повний день.

Після зустрічі нашого кореспондента з вихованцями та завідуючою «Дошколярика» склалося позитивне враження, одразу відчулось тепло та затишок, яке панувало в ігровій кімнаті дітей. Досвідчений вихователь одразу знайшла підхід до кожної дитини, малеча радісна та задоволена, кожен з них хотів показати гостю свої маленькі шедеври, які вони виготовили під час перебування у садку. Тому, сподіваємося, що плани з найближчим переїздом обов’язково здійсняться і більше дітей відвідуватиме цей дошкільний навчальний заклад. 


 Житомирський район став другою малою батьківщиною

Така вже властивість часу – віддаляти від нас події, роблячи їх надбанням історії. Ось і дата 26 квітня 1986 року у календарях значиться як День Чорнобильської трагедії. Після аварії на атомній електростанції у Чорнобилі в Україні виросло вже ціле покоління, є визначена кількість громадян, що мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Аварія втрутилася у хід життя, змінила долі. Тисячі сімей з зон обов’язкового та добровільного відселення змушені були покидати свої рідні місця, домівки, роботу, і за сотні кілометрів розпочинати майже все спочатку, відкривати новий етап, нову сторінку свого буття…

З кінця 80-х років Житомирський район був у переліку тих, хто готувався приймати на своїй території переселенців з інших, в основному північних, районів області.

Одним з тих, хто безпосередньо займався питаннями будівництва, житла для переселенців у нашому районі, був колишній перший заступник голови Житомирської РДА, а тоді, у вісімдесятих – заступник голови райвиконкому з питань будівництва В. К. Нестерук.

Василь Климович 22 роки пропрацював у виконавчих органах влади району, 5 скликань був депутатом районної ради.

- Посада заступника по будівництву була введена у 1987 році, коли почала діяти державна галузева програма «Житло-2000», тоді розгорлалося широкомасштабне будівництво, в тому числі й на селі – житла та об’єктів соціальної сфери, - розповідає Василь Климович. – Також тривало виконання державної програми розвитку виробничо-промислової бази сільськогосподарських підприємств. Крім «Житла-2000» існувала ще програма «Власний дім», та з початку 1989 року, коли вийшла постанова Кабінету міністрів України № 228 про відселення з регіонів, постраждалих від радіаційного забруднення, почала діяти Чорнобильська програма з переселення постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС.

- Сухою мовою звітів, документів просто перераховано: побудовано стільки, переселено стільки. А як тривав цей процес? Адже в ньому був не тільки виробничий, а й моральний, етичний бік?

- Потрібно сказати, що держава до цього питання підійшла гуманно. Були здійснені опитування населення, враховані бажання, люди самі обирали місця для переселення. Тоді багато було можливостей. Наш район активно взявся за вирішення питання прийому на своїй території переселенців. Тодішній голова райвиконкому М. Г. Вергун виїздив на зустрічі з людьми у Лугинський, Олевський, Народицький райони. Сюди, до нас, звідти приїжджали люди  подитивитися на місцевість для компактного переселення. Велася дуже кропітка робота – вибрати земельні ділянки, спроектувати та побудувати житлові масиви.

- Звідки саме переселялися до Житомирського району?

- Це було сім населених пунктів – села Лозниця, Розсохівське, Ганнівка, Народицького району, Мощаниця, Малахівка, Рудня Жеровецька Лугинського та село Рудня Радовельська Олевського районів. Дивилися спочатку місця поблизу Троянова, але потім зупинилися на інших селах району: їх було 6 – Головенка, Лука, Садки,  Млинище, Вигода, Василівка.

- Мабуть, люди виявляли бажання жити на новому місці, як і раніше, цілим селом?

- Так, в основному хотіли переселятися компактно створити свої сільські ради, колгоспи. деякі ж, навпаки, згодні були поселитися у вільних будинках по селах, серед місцевих мешканців?

Вже в процесі будівництва дехто з майбутніх господарів приїжджав, вносив якісь зміни в проект, сам щось добудовував.

- Які будівельні організації брали участь у зведенні житлових масивів?

- Функції замовників виконувало управління капітального будівництва облвиконкому. Потужностей одного нашого району, звісно ж, було недостатньо. Були підключені проектні та будівельні організації з інших областей. Житомирщина не могла забезпечити у повному обсязі матеріально-технічними ресурсами, будівельниками. Приїжджали з-за меж областей зі своїми матеріалами, механізмами – тільки завдяки такому підходу вдалося організувати та завершити роботи. Наш район товариство «Забудовник» працювало у Головенці, також у великих обсягах займалися благоустроєм СМУ-6 та ШБК-36.

- Для нашого району ця програма переселення людей з постраждалих районів була вигідна?

- Звичайно. Набагато збільшилося населення району – поліпшилася демографічна ситуація. Треба було підтримати і нашу соціальну сферу – побудувати і для місцевого населення. Було передбачене будівництво виробничих об’єктів – побудувалися молочнотоварна ферма у Василівці, свинарник на корівник у Луці, склад міндобрив у Садках. У селах, які приймали переселенців були збудовані нові школи, медичні установи, об’єкти виробничого призначення. Для газифікації цих поселень за рахунок так званих Чорнобильських коштів було прокладено 42 км газопроводу високого тиску, зведені дві розподільчі станції у В. Печі та Василівці, збудовано 16 км підвідного газопроводу з Андрушівського району. Наявність цих газопроводів відкрила нові можливості та дала змогу газифікувати багато населених пунктів В.-Пічської, Василівської, Денишівської, Корчацької, Березівської, Садківської, Ліщинської, Луківської та Буківської сільських рад. На замовлення райвиконкому Київським інститутом «УкрНДІінжпроект» була розроблена схема газифікації району та розпочате проектування підвідних газопроводів.

- Коли почали заїжджати перші переселенці?

- У 1992 році прийняли в експлуатацію перших 36 будинків, потім ще 18 – у Василівці. Потім почали переселятися в Луку, Головенку та Садки. Останні будинки були заселені в Луці та в Головенці у 1996-1997 роках. Загалом у шести селах району було збудовано 700 садиб, підведено 78 км водогонів, електроенергію, телефонізовано та благоустроєно житлові масиви. Оперативно вирішували організаційні питання по перевезенню та заселенню жителів у новозбудоване житло сільські голови П. В. Андросович, В. М. Майданович, В. Є. Козаченко, О. О. Арамчук.

- Дещо змінився й адміністративно-територіальний устрій району?

- Так. Ось, наприклад, жителі Лозниці захотіли переселятися тільки компактно. Деякі інші теж – автономно, щоб створити свої колгоспи, сільські ради. Так у селі Головенка з’явився свій колгосп, організована була сільська рада, куди увійшла ще залізниця, яка раніше була у Троянівській сільради.

Василівські переселенці створили окремий населений пункт – Нову Василівку.

Тут ще був важливий соціально-психологічний аспект. Люди приїхали у нове місце, їм треба було звикнути, освіжитися. На той час була можливість працевлаштування, в тому числі і у Житомирі. До того часу, коли була 10-та річниця аварії на ЧАЕС, створилися вже багато сімей з тих, які переїхали, та місцевих жителів. Життя продовжувалося. Люди, які опинилися на новому місці, зустрічали співчуття, повагу, підтримку. У Василівці підтримують традицію до кожної річниці Чорнобильської катастрофи проводити мітинги-реквієми у Будинку культури, в яких беруть участь місцева школа, жителі сіл.

- Державна програма була здійснена у повному обсязі? Чи залишилися незатребувані площі?

- Згідно з постановою дозволялося до 5 відсотків новобудов передавати для працівників соціальної сфери – це допомагало залучити до роботи на селі медиків, вчителів, працівників культури. Потрібно було ще відселяти людей з аварійного, ветхого фонду. До 1995 року з непридатного житлового фонду  - на хуторах, у лісі – усі були відселені.

У 1996-1997 роках заселилися останні переселенці у Луку та Головенку. Дійсно, багато будинків залишилися порожніми. Їх виділили потім для переселенців з місць добровільного відселення. Частину будинків викупило місцеве населення. По добровільному відселенню нам самим доводилося займатися і складанням кошторисів, вирішувати питання відшкодування коштів, визначати реальну вартість будинку.

Що стосується виконання програми – у 1996 році дуже різко було згорнуте фінансування. Ті 60 відсотків від загального обсягу капіталовкладень зменшувалися кілька разів, і щоразу – вдвічі.

Всі будинку були садибного типу, тільки один – чотириповерховий на 54 квартири у Зарічанах. У ньому отримали квартири у 1996 році сім”ї військовослужбовців, та тих, хто очікував переселення у Житомир.

На жаль, багато об’єктів інфраструктури (дитячі садочки, магазини), будівництво яких було розпочате, залишилися недобудованими – у Луці, Василівці, Садках. Для недобудованих помешкань скликалися аукціони – вони або продавалися для добудовування, або продавалися з них будматеріали. Частина будинків була закінчена за рахунок коштів Чорнобильського фонду. Були навіть поодинокі сім’ї, які верталися на старі місця, додому. Але загалом державна Чорнобильська програма була виконана. З зон відчуження, де не можна було залишаться без небезпеки для здоров’я, люди отримали змогу переселитися у більш чисті райони. Майже по всій Україні роз’їжджалися тоді переселенці, і наш район теж вніс свою частку у цю благородну справу – прийняти переселенців.

Еліна Сень 


 Кубок Девіса» районного рівня

Спорт в житті кожної людини повинен займати одне з провідних місць, адже від цього залежить здоровя та самопочуття. Такої думки притримується і районна влада, яка одразу ж після приходу почала активізувати спортивне життя на селі. Проте не лише сільська молодь повинна брати участь у змаганнях та турнірах, а й державні службовці повинні демонструвати наочний приклад.

Тому 19 лютого 2011 року на базі Глибочицької загальноосвітньої школи вперше відбувся турнір з настільного тенісу серед державних службовців, присвячений Дню захисника Вітчизни.

Організаторами цього заходу виступила Глибочицька сільська рада, яку очолює Сергій Сокальський, районна організація Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» на чолі з Віктором Бойко, а також не залишилися осторонь голова Житомирської райдержадміністрації Андрій Кулик та його заступник Петро Волотовський, голова Житомирської районної ради Микола Степаненко та його заступник Руслан Павлюк. У ньому взяли участь 19 команд як жіночих, так і чоловічих. Це представники різних управлінь, відділів, установ організацій Житомирської райдержадміністрації, сільських рад, державних підприємств та інші.

У свій вихідний день державні службовці Житомирського району перевдягли свої офіційні костюми на спортивну форму і влаштували справжні змагання за призові місця. В змаганнях взяло участь 25 учасників (10 жінок і 15 чоловіків).  І ось імена переможців. В особистій першості серед жінок: І місце зайняла представниця фінансового управління райдержадміністрації –  Мастеркова С.В. ; ІІ місце – представниця Глибочицької сільської ради – Телещук А.А.; ІІІ місце – представниця Новогуйвинської селищної ради – Голованова О.А.

Серед чоловіків : І місце – представник фінансового управління райдержадміністрації – Яроцький С.І.; ІІ місце – представник АПК райдержадміністрації – Оржехівський В. М.; ІІІ місце – представник ДП «Житомирський лісгосп».

У командному заліку: І місце – команда фінансового управління райдержадміністрації; ІІ місце – команда Левківської сільської ради; ІІІ місце – команда ДП «Житомирський лісгосп».

Світлана ЯРЕМЕНКО 


 У Тетерівці є свої співаки, актори і читці

При Будинку культури у Тетерівці функціонують студія естрадної пісні, дитяча вокальна студія «Веселка», драматичний гурток, гурток художнього слова, та спортивний – під назвою «Котигорошко». Займатися співом сюди приходять не тільки діти, а й дорослі – створили вокальний ансамбль «Калина». Організовують роботу гуртків, готують заходи для різних свят директор Будинку культури Олександр Володимирович Ліфанов, та художній керівник Катерина Володимирівна Тимчук.

Гуртківці з Тетерівки постійно беруть участь у районних, обласних мистецьких фестивалях. Мають нагороди за участь у районному молодіжному фестивалі-конкурсі «На крилах юності», у міському фестивалі військово-патріотичної пісні «Пам’ять жива».

Працівники БК активно підтримують спілкування з музичним керівником Тетерівського дитячого будинку-інтернату – вокальний колектив з його вихованців часто виступає на святах, що організовуються у Будинку культури.

Зараз у приміщенні, що знаходиться у центрі села, триває ремонт – для сільської бібліотеки готуються затишні, світлі кімнати. Завідуюча бібліотекою Л. С. Вагнер – дуже активна у своїй роботі. Вона допомагає зорієнтуватися у широкому виборі сучасної літератури, часто виїздить з учнями школи – учасниками гуртка художнього слова, на бібліотечні заходи до Житомира, на усі фестивалі або конкурси, що проводяться у районі.

Тетерівський Будинок культури є одним з осередків культурного життя на селі, і функції свої виконує добре. Майже жодне державне, сільське, або просто календарне свято не проходить без гарно організованого концерту. З останніх заходів – це концерти до свята Миколая, Нового року, Дня Валентина. Особливо пожвавлюється «рух» у БК під час шкільних канікул – дитяче дозвілля  


 Сільські вісті

Озерянківська сільська рада останніми тижнями відзначилася подіями у культурно-освітньому житті. На базі Озерянківської ЗОШ І-ІІ ступенів відбувся семінар для вчителів української мови та літератури шкіл району, організований спільно з районним відділом освіти.

А ще у школі пройшла цікава творча зустріч з житомирськими майстрами слова – головою обласної організації Спілки письменників Михайлом Пасічником та поетесою Парією Павленко, які родом Озерянки. Діти гарно підготувалися, читали напам’ять вірші з їхніх останніх збірок. До річниці від дня народження видатної української поетеси Лесі Українки був проведений літературний вечір.

У Денишах серед інших важливих питань, працюють над покращенням культурно-масової роботи. На новорічні свята для діток влаштували гарний святковий ранок з Дідом Морозом та подарунками – у приміщенні сільської ради. Почне відроджуватися клубна діяльність – жителі населених пунктів сільської ради виявляють бажання на дозвіллі займатися у художній самодіяльності. До Дня 8 Березня сільська рада запросить жінок на святковий вогник.

14 лютого відбулася сесія сільської ради, на якій обговорювалися важливі господарські питання.

Місцеві підприємці допомагають у встановленні нових вікон в приміщенні сільської ради. 


 «Сільське життя»  - найкраща газета області

За даними Управління у справах преси та інформації Житомирської ОДА за результатами фінансово-господарської діяльності у 2010 році редакція газети «Сільське життя» виявилася найкращою серед районних газет області. Це досягнення виглядає ще більш вагомішим, якщо врахувати, що ще два роки тому наша редакція за цими показниками була найгіршою в області.

Серед значних досягнень останнього часу варто відзначити і те, що за результатами передплати на 2011 рік газета має найвищий в області приріст тиражу – 183%.

Колектив редакції вважає це нашими спільними здобутками  з райдержадміністрацією, райрадою та районними службами, що були задіяні до фінансування редакції, проведення передплати, сільськими головами, всіма, хто особисто передплатив «районку». Сподіваємося, що така наша плідна співпраця призведе до подальших успіхів у справі висвітлення діяльності органів влади, розбудови засад громадянського суспільства та утвердження демократії і свободи слова.

Редакція


Владний олімп у Кодні – жіночий

Село Кодня є одним із центрів громадського життя в районі. Маючи поважний 710-річний вік, воно, опираючись на славну історію, прискореними темпами розвивається й зараз. У Кодні працюють сільськогосподарські підприємства, соціально-культурні заклади, торговельна мережа, транспортне сполучення. На жаль, за роки незалежності від колишньої могутності Кодні мало чого залишилося, проте місцева влада робить все належне, щоб повернути селу статус одного з лідерів розвитку сільських громад. Саме на це націлена діяльність сільської ради, яку очолює давній друг редакції районної газети Наталія Феофілівна Бовсунівська, якій на нещодавніх виборах мешканці знову довірили «булаву» влади.

Так сталося, що у місцевої влади – суто жіноче обличчя, оскільки у сільраді працюють лише жінки. Давно відомо, що вони завжди більш відповідально ставляться до будь-якої справи, особливо – до громадської роботи, що і дає позитивний результат від їхньої діяльності. Навіть у приміщенні осередку влади відчувається якийсь домашній затишок, підтримується добрий настрій, і до проблем людей, що туди приходять, завжди ставляться з душею, намагаючись якомога більше допомогти відвідувачу.

І цього року очільниці коднянської громади запланували багато добрих справ для односельців. Та головною подією, сподіваються вони, буде завершення будівництва нової школи, що стане визначною віхою в історії села. Вірогідність цього дуже висока, оскільки даний об’єкт особисто контролюють голова Житомирської РДА А. Кулик, голова райради М. Степаненко, його будівництву значну увагу приділяє і обласне керівництво. Тому майбутня школа має вже стіни, дах, вікна, фундамент під спортзал і в ній незабаром має пролунати перший дзвоник. Коли це станеться, у цьому сучасному закладі освіти почнуть навчання юні коднянці, які в майбутньому власними справами будуть заносити до літопису села свої може й більш вагоміші діла. Але й тоді вони будуть добрим словом згадувати тих, хто в нелегкі часи розбудови незалежної держави зробив усе можливе, щоб вони отримати путівку в життя.

І. Марчук

На знімках: працівники Коднянської сільської ради (зліва направо) спеціаліст Тетяна Демчук, секретар ради Валентина Троцька, сільський голова Наталія Бовсунівська, головний бухгалтер Валентина Хаюк, землевпорядник Лариса Євтух, провідний спеціаліст служби сім’ї та молоді Олена Дітківська. 


 Головне питання  - сільськогосподарське

18 лютого 2011 року відбулося засідання колегії Житомирської райдержадміністрації. У його роботі взяли участь голова Житомирської РДА Андрій Кулик, голова Житомирської районної ради Микола Степаненко, заступник голови Житомирської облдержадміністрації Олександр Никитюк, 14 членів колегії, а також селищний та сільські голови, керівники установ, організацій, начальники відділів, управлінь Житомирської райдержадміністрації, інші запрошені.

На порядку денному було розглянуто чотири питання.

Спочатку розглянули роботу управління агропромислового розвитку РДА щодо створення нових фермерських господарств, освоєння пустуючих сільськогосподарських угідь та нарощування чисельності поголів’я ВРХ, свиней у наявних господарствах усіх форм власності. Начальник управління В. Оржехівський зазначив, що станом на 1 лютого 2011 року  в районі  налічується 62 фермерських господарства активну виробничу діяльність з них  здійснюють усього 28. Найбільшими фермерськими господарствами району є: «Сонячний пагорб», ФГ «Ставрів», (Левків); ФГ «Ніколос» (Василівка); ФГ «Омельченко» (Троянів); «Родіон Котвицький» (Кам’янка).

Є  ряд фермерських господарств, що поєднують виробництво рослинницької та тваринницької продукції: «Василівське-2005», керівник Вручинський В.І., в господарстві вирощується 408 свиней, серед яких понад 100 голів свиноматок білої української породи; СФГ «Лука Агро», голова Якімець В.І., основним напрямком діяльності є виробництво м’яса ВРХ. На сьогодні в господарстві вирощується 79 голів худоби та 205 голів свиней.  ФГ «Миколай», Іванівська сільська рада, де керівником Кузьменко М.С. Утримуючи щорічно у середньому 80-110 тисяч голів птиці (перепелів), це господарство поставляє у торгівельну мережу близько 6,0- 6,5 млн. штук перепелиних яєць.

Повноцінному розвитку фермерської галузі перешкоджає невідповідність  між відпускними та роздрібними цінами на сільгосппродукцію.

Так, у 2010 році середня вартість 1 тонни пшениці Ш класу на момент  збирання становила 1500-1600 гривень, що відповідало 150-160 євро.  У той же час пшениця Ш класу, закуплена зернотрейдерами, за кордон реалізується за ціною 230-260 євро. Тобто, по 2300-2600 грн/тонну.

Упродовж останніх років вартість закупівлі 1 л молока знаходиться на рівні 2,50 грн. у населення, і в межах 3,30 грн. - у юридичних осіб. У роздрібній же торгівлі молоко з набагато нижчою жирністю коштує близько 13 гривень за 1 літр. Низькими є закупівельні ціни на продукцію тваринництва. Зокрема, закупівельна ціна свинини в живій вазі складає 11,5-12 грн. за 1 кг.

У 2011 році, порівняно до 2010 року, додатково для виробництва сільськогосподарської продукції орієнтовно буде залучено до 12,8 тис. га сільгоспугідь. Триває робота щодо нарощення поголів’я ВРХ. Таким чином, до кінця 2011 року в сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарствах наявне поголів’я ВРХ може скласти орієнтовно 2500 голів, і свиней - до 3 тисяч голів.

Заслухавши та обговоривши інформацію з даного питання члени колегія РДА прийняла такі рішення: усунути недоліки в роботі та забезпечити ефективне використання коштів, виділених з державного бюджету на підтримку сільськогосподарської галузі; сприяти суб’єктам сільськогосподарської діяльності в нарощенні поголів’я ВРХ молочного і м’ясного напрямків на кінець 2011 року в кількості 500-700 голів, та свинопоголів’я - до 1500 голів; забезпечити виконання доручення голови облдержадміністрації про забезпечення контрактації молодняка телиць у населення у кількості не менше, ніж на 220 голів та інші.

Друге питання -  про стан виконання розпорядження голови райдержадміністрації „Про структурну перебудову галузі охорони здоров’я” – озвучив головний лікар КУ „Центральна районна лікарня” Олексій Литвинець.

Згідно графіка, прийом-передача проводилась з 10 січня до 10 лютого 2011 р. Більшість місцевих  рад відповідально віднеслись до цього питання, але 5 сільських рад не закінчили передачу. Зокрема, не всі санітарні автомобілі зняті з обліку ДАІ, частина приміщень лікувальних закладів залишилась в оренді. Враховуючи вищевикладене, колегія райдержадміністрації вирішила: Озерянківському, Садківському, Тетерівському, Троянівському, Туровецькому сільським головам  до 25 лютого 2011 року закінчити передачу закладів охорони здоров’я до спільної власності територіальних громад району.

Про дієвість кадрового резерву на посади керівників і спеціалістів райдержадміністрації доповіла керівник апарату Житомирської РДА Алла Ковальчук. Кадровий резерв сформовано на 113 посад працівників. До кадрового резерву на посади державних службовців ІV – VІІ категорій у 2010 році було зараховано 164 особи. З них 94,5% мають повну вищу освіту. Із зарахованих до кадрового резерву – 67,7% - жінки, 43,3% - молодь до 30 років.

Слід зазначити, що у 2010 р. призначено на посади державних службовців райдержадміністрації 12 осіб, з них з кадрового резерву – жодного. Однак при переведенні на вищі посади дієвість кадрового резерву значно краща. (Переведено впродовж року на більш високі посади – 13 осіб, з них  на підставі кадрового резерву – 11 осіб, що становить 85%). Незважаючи на проведену роботу,  кадровий резерв не сформований у Левківській, Іванівській, Буківській, Луківській, Озерянківській та інших сільських радах.

З метою виконання вимог законодавства про державну службу щодо формування та ефективності використання кадрового резерву для державної служби, забезпечення професійним кадровим ресурсом, колегія райдержадміністрації вирішила провести аналіз кадрової роботи у своїх підрозділах, результати заслухати на апаратних нарадах у лютому-березні 2011 року; забезпечити щомісячне навчання кадрів та резерву кадрів з вивчення законодавчих та нормативно-правових  актів та інше.

Інформацію про виконання доручення голови РДА про перегляд договорів земельних ділянок та ставків, що знаходяться у межах та поза межами населених пунктів доніс до відома заступник голови райдержадміністрації Петро Волотовський. Співдоповідачами були: директор ПП «Троянівське» Валерій Карлюк, Вертокиївський сільський голова Валентина Кабалюк, директор СТОВ «Василівське-2005» Володимир Вручинський.

Усі питання на колегії були розглянуті, члени колегії прийняли відповідні рішення. Свої зауваження та побажання в процесі роботи засідання висловив заступник голови Житомирської облдержадміністрації Олександр Никитюк.

Світлана ЯРЕМЕНКО 


  

Сінгури чи Сингури?

Напевно, не знайдеться жодної людини, котра б, проживаючи у своєму селі не задумувалась над походженням його назви. За наше село Сингури вже багато разів писалось в нашій газеті. Перша згадка про село є в книзі «Житомирщина, історія міст і сіл області».  Там пишуть, що село було відоме в 1584 році. За народними переказами в давнину жив багатій на прізвище Гура. Він своєму сину дав частину землі, на якій тепер знаходиться територія села. Коли він посилав людей, щоб ті допомогли його сину збирати врожай, і коли їх питали, де будете працювати, то ті відповідали: «у сина Гури». Біля його оселі люди почали будуватись і поселення люди називали Сингури.

Під час окупації селу німці дали нову назву – «Гегевальд», що означає напроти лісу. Після визволення село чомусь по-різному називали. Наприклад, на пошті на штампі було написано Сінгурі, на сільській раді – Сінгури, на конторі колгоспу – Сингурі. При в’їзді з Житомиру в село було написано Сенгури, а як їхати з боку Бердичева – Сингури, а дехто із людей говорили Синьгурі. Потім  в районі вирішили писати одну (хоч не правильну) назву Сінгури, а було б правильно Сингури.

Володимир Курачицький


 Освітяни обговорили нагальні проблеми

17 лютого 2011 року в приміщенні Житомирської райдержадміністрації відбулося засідання колегії відділу оствіти. На засідання були запрошені директори всіх навчальних закладів Житомирського району, працівники відділу освіти та інші.

У вступному слові голова Житомирської РДА А. Кулик відзначив, що в поточному році на освіту району з державного бюджету було виділено 47 мільйонів 183 тисячі гривень проти 46 мільйонів у минулому році. Він  звернув увагу на витрати на енергоносії на одного учня, де найвищі показники витрат мають такі школи: Гуйвинська – 35 тисяч гривень, Туровецька – 24 тисячі, Корчацька – 19 тисяч та інші. З його вуст також прозвучало питання оптимізації шкіл, проблема з дитячими садочками, зокрема, з їх відсутністю у таких населених пунктах, як  Левків, Вереси, Дениші, Березівка, Лука.

Про виконання Програми роботи з обдарованою молоддю виступила методист РМК С. Панова, яка відзначила, що рішенням п’ятнадцятої сесії п’ятого скликання Житомирської районної ради було затверджено Районну цільову програму роботи з обдарованою молоддю на  2008-2010 роки та заходи по її виконанню.

У зв’язку з цим, був складений банк даних обдарованих дітей. Станом на 1 жовтня 2010 року в ньому було зібрано дані про 272 школяра, 126 з них постійні переможці Всеукраїнських, обласних, районних олімпіад, МАН, акцій, конкурсів, експедицій.

З 2003 року в районі діє Житомирське наукове товариство МАН «Первоцвіт». До його складу входить одна філія «Ерудит» на базі Новогуйвинської гімназії  і з  2010-2011 року вже 9 наукових осередків, які функціонують  при Озерненській гімназії, Коднянській, Левківській, Глибочицькій, Денишівській, Сінгурівській, Іванівській, Садківській, Барашівській загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів.

З даного питання у розділі організації роботи з обдарованими учнями в Глибочицькій школі  виступила директор С. Нікітенко, у розділі організації краєзнавчо-пошукової роботи в Озерненській гімназії доповіла вчитель історії Г. Лещенко, у розділі роботи з обдарованими учнями, художньо-естетичний напрямок – директор Троянівської школи В. Гребенюк.

Друге питання – обговорення Програми розвитку системи освіти Житомирського району на 2011-2015 роки. Основні положення програми висвітлила начальник відділу освіти Вікторія Каменчук.

- До провідних принципів програми належать такі: єдність загальнодержавного та регіонального компонентів освіти, гуманістичний характер освіти, виховання навичок здорового способу життя, відкритість системи освіти до педагогічних новацій та інші, - зазначила В. Каменчук.

Про виконання районної програми «Спортивний майданчик» на 2010-2014 роки доповіла директор ДЮКФП «Орбіта» І. Кузіна.

Після розгляду та обговорення даних питань були прийняті відповідні рішення.

Наш кор. 


 Їхні серця віддані музиці

У Кодні давно і успішно працює філія Сінгурівської музичної школи, яку очолює Валентина Піхтерєва. Місцеві діти тут навчаються грі на баяні, акордеоні, бандурі та фортепіано. 45 випускників цього закладу навчаються чи закінчили вищі навчальні заклади культури, дехто – університети. Дбають про цей осередок культури і місцеві сільрада, яка забезпечує безоплатно опалення приміщень школи, і СБОК «Злагода», який надав їх у безкоштовну оренду.

Наполегливо підвищують свої музичні здібності і самі учні, що підтверджується їх публічними визнаннями, в тому числі і на обласному рівні. Так, на фестивалі «Перлини дитинства» юні любителі музики з Кодні вже чотири роки поспіль займають 1-2 місця, а за перемогу у фестивалі «Таланти багатодітної родини» філія нагороджена путівкою до табору «Артек». Не обходять стороною юних музикантів і нагороди районного рівня.


Прибуток на чужому горі

Проблема самогоноваріння на території Житомирського району викликає занепокоєння у керівництва райвідділу міліції. У зв’язку з тим, що на селі практично немає роботи, люди зловживають розпиттям  оковитої.

Так, старшому дільничному інспектору міліції, підполковнику міліції Олександру Гудаєву  стало відомо, що в с. Глибочиці проживає жінка, яка виготовляє та збуває самогон. За свідченнями односельчан, за гроші, зароблені від продажу самогону, жіночка збудувала собі двоповерховий  «будиночок». А навкруги її житла всі сусіди зловживають спиртними напоями, бо дуже вже велика спокуса, коли зовсім поруч без проблем можна взяти собі горілочки. За 0,5 л самогону 49-річна жінка брала 12 гривень.

Під час огляду житла громадянки у неї було вилучено 9 літрів самогону, який зберігався у сейфі «за сімома замками», 200 літрів самогонної закваски та самогонний апарат, який якраз знаходився у дії.

За даним фактом буде порушено кримінальну справу за ст. 203 (незаконне зайняття забороненими видами господарської діяльності) Кримінального кодексу України.

Керівництво Житомирського райвідділу звертається до жителів району із проханням: шановні громадяни, не зловживайте спиртними напоями, а тим паче не займайтесь їх продажем, адже, можливо, саме після розпиття вашого самогону людина скоїть жахливий злочин. 


Аграрна галузь: цей рік може стати переломним

11 лютого в приміщенні Житомирської РДА відбулася регіональна нарада з питань агропромислового розвитку області, яку провів заступник голови облдержадміністрації М. Дейсан. На цей захід були запрошені аграрії Житомирського, Володарсько-Волинського, Червоноармійського, Черняхівського та Коростишівського районів, спеціалісти та керівники служб, що опікуються розвитком сільського господарства області. Серед них – начальник головного управління АПР ОДА Микола Дідківський та його заступники, начальник обласної інспекції якості та заготівлі сільгосппродукції Микола Галич та ін. Наш район на цьому форумі представляв голова райдержадміністрації Андрій Кулик, працівники управління АПР та керівники господарств.

У вступному слові до учасників наради Микола Дейсан пояснив, що для спілкування з аграріями спеціально обрано регіональний формат, а не обласний, оскільки завдання, що встановлені Президентом, урядом, губернатором на 2011, настільки серйозні, що потребують не лише їх доведення до виконавців, а й обговорення з ними. Водночас було зазначено, що у сільському господарстві, враховуючи те, що 80% м’яса та молока в області виробляється саме в особистих селянських господарствах (ОСГ) та дрібних фермерських господарствах (ФГ), вирішено вважати пріоритетним підтримку розвитку саме цього сегменту аграрної галузі. При цьому ставиться завдання не лише стабілізувати рівень поголів’я ВРХ, а й на 20-30% наростити його вже цього року.

У рослинництві також значна увага приділятиметься заходам щодо збільшення врожаїв в ОСГ, щоб селяни змогли заробляти гроші на власних ділянках – адже  для цього необхідні значно менші затрати, ніж для створення великих господарств. Та й досвід роботи з інвесторами показує, що далеко не всі власники крупних сільгосппідприємств дотримуються технологій обробки землі, дбаючи лише про швидкі прибутки, а не про підвищення родючості грунтів. Крім того, до 95% власної продукції вони вивозять за межі області.

Начальник управління АПР облдержадміністрації Микола Дідківський у своєму виступі наголосив на тому, що керівником області Сергієм Рижуком перед аграріями Житомирщини встановлено завдання: у першому кварталі поточного року стабілізувати ситуацію у сільському господарстві, а у другому-четвертому кварталах досягти приросту показників по всіх напрямках не менше 10%.

«Головний аграрій» області повідомив, що на початок року в області налічувалося 86,3 тисячі голів ВРХ, у т. ч. 35,3 тисячі корів. Стосовно усіх корів, то у районах, що брали участь у роботі наради, поголів’я становить: Житомирський – 5158 (з них 4593 – в ОСГ), Коростишівський – 3362; Володарсько-Волинський – 4673; Черняхівський – 5261; Червоноармійський – 6565.

Для покращення ситуації у цьому напрямку головне управління АПР передбачає: вжити невідкладних заходів по збереженню поголів’я; визначити перелік господарств, що закуповуватимуть телят у населення; забезпечити збереження маточного поголів’я корів – в т.ч. в ОСГ; сприяти створенню ферм з трьох і більше корів. Що стосується закупівлі телят у населення, то їх по області цього року планується закупити 6757 голів. Господарствам, що будуть цим займатися, буде компенсовано по 7 грн. за кожен кілограм живої ваги.

Житомирському району рекомендовано закупити 220 телиць, а всього приплід у нас прогнозується 2160 телят (з них – 1840 у ОСГ).

Другим питанням М. Дідківський висвітлив ситуацію з підготовкою до весняно-польових робіт. Це питання більш детально має розглядатися на березневій сесії облради, де має бути прийнято і багато програм розвитку галузей сільського господарства.

Було висловлено прохання обласного керівництва до Житомирського району збільшити посіви ярої пшениці до 1,5 тис. га, гречки – до 1200 га, цукрового буряка – до 1600 га. Щодо державної підтримки аграрної галузі, то Микола Петрович оголосив, що з державного бюджету на її підтримку виділено 10 млрд. грн., з яких 5 млрд. – на форвардні закупівлі аграрного фонду, 1,3 млрд. – на весняно-польові роботи, на фінансування 16 програм – 2 млрд. грн. тощо.

На нараді було оголошено, що держава посилює контроль за підтриманням родючості грунтів, за збереженням сівозмін, за внесенням необхідної кількості органічних добрив, якістю насіння тощо. З цього приводу найближчим часом має бути прийнята постанова уряду.

Начальник обласної інспекції якості та заготівлі сільськогосподарської продукції Микола Галич наголосив, що в області у 2010 році вироблено 220 тисяч тонн молока, 66% з яких – 6 ОСГ. При цьому 1,5% молока вищого ґатунку, 14% - першого і 83% - другого. 30% молока вивезено за межі області. М. Галич закликав посилити роботу з погашенням боргів за здачу молока, заключати договори з закупівельниками, а здавачам – обов’язково мати розрахункові книжки.

Голова Житомирської РДА Андрій Кулик закцентував увагу присутніх на тому, що значна частина поголів’я ВРХ району знищена лейкозом, і є необхідність розібратися у підходах до визначення цієї захворюваності.

Андрій Євтухович зазначив, що важко відроджувати тваринництво, коли фактично майже всі ферми в районі розвалені. Одним із важливих практичних заходів для покращення ситуації він вбачає у створенні племрепродукторів у Ліщині та Троянові. Також керівник району підтримав думку щодо придбання племтеличок, але запропонував закупляти їх щонайменше двох-трьохмісячного віку, і повідомив, що розробляється пілотний проект по Вертокиївській сільській раді щодо закупівлі племмолодняка.

Як зазначив А.Кулик, давно необхідно навести лад щодо дотримання сівозмін. Наприклад, в Озерянці бердичівська солодова компанія їх не дотримується та уникає спілкування з керівництвом району на цю тему. По-друге, за відсутності оргдобрив на полях має застосовуватися сидерація. Стосовно цього є відповідне доручення голови райдержадміністрації – сидеральними культурами повинно засіватися не менше 25% ріллі; проте цей процес іде повільно.

І взагалі, на переконання А.Кулика, без хорошого агронома, зоотехніка, економіста у кожному аграрному господарстві працювати неможливо.

Багато нарікань у ході обговорення на нараді викликало вчасне фінансування тих державних і обласних програм, що вже діють. Але найбільше пожвавлення викликали наведені факти багаторазових перевірок використання коштів – від силових структур до фіскальних органів та Рахункової палати. На це М. Дідківський все ж навів факти нецільового використання коштів в окремих господарствах і звернув увагу на дивний факт: на розвиток сільського господарства області державою виділялися кошти: 2008 р. – 120 млн. грн., 2009 р. – 60 млн. грн.; 2010 р. – 30 млн. грн. При цьому завжди половина з них йшла на розвиток хмелярства. І при цьому дана галузь працювала, що називається, «на склад», оскільки існують великі проблеми зі збутом продукції. Це призвело до того, що, наприклад, Олевський район перейшов на вирощування хмелю. А наші пивзаводи все одно віддають перевагу закордонним сортам. Тож, хіба не можна було б ці кошти направити на інші галузі сільського господарства?

Підводячи підсумки наради, заступник голови облдержадміністрації Микола Дейсан залишився задоволеним її роботою і звернув увагу аграріїв на посилення співпраці з засобами масової інформації щодо ведення широкої роз’яснювальної роботи серед селян з метою залучення їх до сільськогосподарського виробництва.

У цілому від наради склалося враження, що держава, керівництво області та району більш серйозно беруться за відродження доброї слави сільського господарства України. І саме цей рік може стати переломним. Хочеться сподіватися, що всі пропозиції стануть в нагоді нашим аграріям і українське село почне відроджуватися.

С. Юрченко 


Афганський біль ятрить ще душі

15 лютого в Україні та країнах СНД відзначали вже 22 річницю закінчення довготривалої і жорстокої війни, у якій брали участь наші військовослужбовці на території Афганістану. Україна в цій війні втратила 3360 своїх молодих громадян. Відчутних втрат на полях боїв зазнала і Житомирщина. Наш району втратив 7 чоловік. Усі вони нагороджені орденом Червоної Зірки. На території району нині проживає близько 270 воїнів-інтернаціоналістів. З них 208 брали безпосередню участь у бойових діях в Афганістані, нагороджені за мужність і героїзм урядовими нагородами.

З дня останньої зустрічі колишніх воїнів-інтернаціоналістів  на честь виводу військ з Афганістану у Житомирській районній адміністрації 13 лютого 2010 року не стало ще трьох ветеранів цієї війни, і тепер померлих вже 33. їхню пам’ять вшанували присутні на цьогорічних урочистих зборах 14 лютого хвилиною мовчання.

Голова районної організації Спілки ветеранів афганської війни Л. В. Вальчук запросив до слова голова Житомирської райдержадміністрації А. Є. Кулика.

Андрій Євтухович у цей не святковий, а пам’ятний день, побажав ветеранам-інтернаціоналістам, щоб вони і далі були в строю, щоб не ятрили фізичні і моральні рани.

– А наша районна адміністрація буде робити все можливе для того, щоб покращити ваше життя, допомогти у проблемах, – сказав голова РДА.

Голова Житомирської районної ради М. А. Степаненко поздоровив ветеранів з їхнім пам’ятним днем, сказавши: «Сьогодні ми вшановуємо вашу юність, обпалену тією війною, перш за все, чуйним та добрим ставленням, допомогою. Районна рада та депутатський корпус разом з вами, готові вислухати та допомогти».

На виконання спільного розпорядження голови Житомирської РДА та голови районної ради А. Є. Кулика та М. А. Степаненко вручили за активну участь в афганському русі, патріотичне виховання молоді та з нагоди 22-ї річниці виводу військ з Афганістану Почесну грамоту Шнирьову Ю. О. – членові правління Житомирської районної організації української Спілки воїнів-інтернаціоналістів, майору запасу; грамотами та преміями нагороджені Пікулов М. С., Скаковський Ф. В., Санатов О. О.; та подяки оголошені Чеканову Г. І., Глухову Г. В., Денисенку О. О.

Присутній на урочистих зборах представник Кабінету Міністрів України у справах ветеранів Афганістану, С. В. Коробцов вручив від імені керівництва Всеукраїнської спілки воїнів-інтернаціоналістів Почесні грамоти А. Д. Міщенку – депутату Новогуйвинської селищної ради, та І. М. Волинчуку.

Коднянський сільський голова Н. Ф. Бовсунівська від імені усіх сільських голів району сказала гарні і добрі слова на адресу наших «афганців» - про те, що у цьому році їхній день співпав зі святом кохання, і побажала їм та їхнім сім’ям, близьким довгого життя у злагоді та любові.

Були на урочистих зборах порушені і деякі наболілі питання. Активіст районної організації спілки ветеранів Афганістану Ю. О. Шнирьов підняв питання, яким займається вже не один рік – про незаконне, на думку ветеранів-пільговиків,рішення Новогуйвинської селищної ради про обмеження пільг на проїзд у міжміському транспорті. Проблема серйозна, триває судова тяганина з селищною радою вже більше 2 років. Голова райдержадміністрації одразу ж доручив одному з своїх заступників взяти це питання до відома та розібратися у суті проблеми, пообіцявши зобов’язати юридичну службу РДА надати потрібну допомогу.

Районна організація Спілки воїнів-інтернаціоналістів потурбувалась про надання матеріальної допомоги сім’ям загиблих учасників афганської війни, присутній мамі одного з них – М. А. Кученко з Денишів, вона була вручена на урочистих зборах.

Наприкінці урочистого зібрання концерт з гарних, ліричних пісень подарував присутнім вокально-інструментальний гурт «Житичі», учасники якого – аматори-музиканти з Житомирського району.

Вшанування пам’ятної дати продовжилося у с. Березівці, де знаходиться меморіал загиблим у афганській війні жителям нашого району.

Е. Сень

 


 

 

Графік прийому громадян в районній державній адміністрації, її відділах та управліннях:

 

Посада

Місце прийому

Дні прийому

Години прийому

Голова  райдержадміністрації

Кулик Андрій Євтухович

Приміщення РДА

Малий зал

щосереди

9-00-13-00

Перший заступник голови

Кур’ята Петро Володимирович

Приміщення РДА

Кім. 217

четвер

9-00-17-00

Заступник голови

Долганова Лариса Вікторівна

Приміщення РДА

Кім. 216

вівторок

9-00-17-00

Заступник голови

Волотовський Петро Володимирович

Приміщення РДА

Кім. 218

понеділок

9-00-17-00

Керівник апарату

Ковальчук Алла Борисівна

Приміщення РДА

Кім. 213

п’ятниця

9-00-17-00

Начальник управління економіки

Коваль Юрій Іванович

Приміщення РДА

Кім. 406

вівторок

9-00-17-00

Начальник управління праці та соціального захисту населення

Коцюбинський Ігор Гвидонович

м. Житомир,

вул. Б. Тена, 16

середа

п’ятниця

9-00-17-00

Начальник відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури

Блажиєвський Ігор Йосипович

Приміщення РДА

Кім. 409

понеділок

середа

9-00-15-00

9-00-15-00

Начальник фінансового управління

Тарасенко Костянтин Петрович

Приміщення РДА кім. 301

п’ятниця

9-00-17-00

Начальник управління агропромислового розвитку

Оржехівський Володимир Миколайович

Приміщення РДА

Кім. 401

середа

9-00-13-00

Начальник відділу культури і туризму

Дейнека Сергій Васильович

м. Житомир, І-й пров. Корольова, 6

п’ятниця

9-00-17-00

Начальник відділу у справах сім’ї молоді та спорту

Кравчук Олена Вікторівна

Приміщення РДА

Кім. 109

п’ятниця

9-00-17-00

Начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення

Гунько Ігор Арсентійович

Приміщення РДА

Кім. 403

вівторок

9-00-17-00

Начальник служби у справах дітей

Черняк Антоніна Петрівна

м. Житомир, вул. Перемоги, 48-а

п’ятниця

9-00-17-00

Начальник архівного відділу

Шахворост Валентина Степанівна

м. Житомир, І-й пров. Корольова, 6

понеділок

середа

ост. середа місяця

14-00-18-00

 9-00-18-00

 8-00-18-00

Начальник Пенсійного Фонду України в Житомирському районі

Голубович Людмила Іванівна

м. Житомир, площа Польова, 8, кім. 420

вівторок

8-00-17-00

Начальник управління юстиції

Мошківський Леонід Броніславович

м. Житомир, вул. Черняхівського, 12-а

вівторок

п’ятниця

9-00-18-00

9-00-17-00

Начальник відділу реєстрації актів цивільного стану

Данчук Людмила Віталіївна

м. Житомир, вул. Перемоги, 48-а

понеділок

вівторок

четвер

п’ятниця

9-30-12-30

«--«

-«»-

9-30-16-30

Начальник РВ УМВС України в Житомирській області

Левчишин Леонід Володимирович

м. Житомир, вул. Щорса, 98

понеділок

п’ятниця

15-00-18-00

9-00-13-00

 


  

Представляємо депутата

Костюк Петро Іванович народився 5 липня 1953 року у м. Н.-Волинському. Закінчив Всесоюзний заочний інститут харчової промисловості у Москві, інженер-технолог.

Трудову діяльність розпочав у 1971 році старшиною-рятівником рятувальної станції у Н.-Волинському. У 1971-73 р. р. служив у Радянській Армії, після чого працював подрібнювачем Н.-Волинського міжколгоспного комбікормового заводу, а у 1974-76 р. р. – майстер на цьому ж підприємстві. У 1976-83 р. р. – старший інженер-технолог, головний технолог Житомирського облуправління сільського господарства. 1983-86 р. р. – проректор по адміністративно-господарській роботі Житомирського сільгоспінституту. З 1986 р. і понині очолює Житомирський завод скловиробів (раніше – дзеркальна фабрика). Заступник голови Ради директорів м. Житомира. Депутат Житомирської районної ради 6-го скликання, заступник голови фракції «Сильна Україна», член бюджетної комісії.

Петра Костюка, який тоді працював майстром комбікормового заводу у Новограді-Волинському, у далекому тепер 1976 році помітив голова Житомирського облвиконкому Кременицький. Це саме він перевів молодого інженера-технолога на роботу до обласного управління сільського господарства. Цей факт у біографії Петра Івановича є дуже важливим, адже у  ті часи до підбору кадрів ставилися дуже прискіпливо, а отже його переведення до Житомира означало лише те, що він проявив себе висококваліфікованим фахівцем та людиною високих моральних якостей.

Свої організаторські здібності Петро Костюк проявив і на посаді проректора сільгоспінституту, де під його орудою було звершено чимало добрих справ – лише два зведених навчальні корпуси чого варті.

І от, з 1986 року життя Петра Костюка пов’язане з добре знаною в Житомирі «дзеркалкою», яка потім трансформувалася у завод скловиробів. Часи тоді були непростими: «перебудова», «парад суверенітетів» союзних республік, незалежність… Пристрасті вирували скрізь: і на міських площах, і у виробничих колективах.

Тоді ще молодому директорові вдалося внести фабрику до всесоюзного плану реконструкції з тим, щоб випустити продукцію для автомобільної промисловості. Вже мали отримали першу партію нового обладнання. Проте розвал Радянського Союзу зупинив цей процес.

Затим у роки економічної дестабілізації  почалася боротьба за виживання підприємства. Завод скловиробів був одним з небагатьох підприємств Житомира, керівництво якого зуміло не лише стабілізувати виробництво, а й вийти на зовнішній ринок.

Останнім часом доля Петра Івановича Костюка тісно пов’язана з Туровцем, де у нього є будинок та орендований ставок. Побачивши проблеми місцевої громади, він вирішив весь свій життєвий та виробничий досвід використати для їх вирішення.

За п’ять років ставок та його територію очистили від мулу та сміття.  Відремонтована дамба, організовано місце для купання місцевого населення. Зроблена електрифікація, покращено під’їздну дорогу. По його власній ініціативі організовано будівництво нової електролінії з будівництвом підстанції для покращення якості електроенергії по вул. Високій. Відремонтована центральна сільська трансформаторна підстанція. В 2010 році проведений ямковий ремонт дороги від Андрушівської траси до центру с. Туровець. Багато зроблено по ремонту місцевої церкви і т.д.

Побачивши, що проблеми села вирішуються не на тому рівні, що потрібно Костюк П.І. вирішив балатуватися в депутати районної ради і висунув свою кандидатуру.

Виборці Туровецької сільської ради йому повірили і віддали за нього 56% голосів.

На засіданні сесії районної ради депутат П. Костюк є одним з найактивніших народних обранців. І кожне рішення, що там приймається, пропускає крізь призму проблем, що існують в селах його округу. Він уже має власні погляди на їх вирішення.

Головним своїм завданням на термін своєї каденції, туровецький обранець вбачає у газифікації осель місцевих мешканців. На це потрібно три мільйони гривень. Але  не відразу. Спочатку необхідно 96 тисяч гривень на розробку проектно-кошторисної документації у 2011 році. Над вирішенням цього питання зараз і працює депутат.

Крім того, Петро Іванович має на меті застосувати свої депутатські повноваження для вдосконалення організації охорони здоров’я мешканців сільради, для ремонту школи, для покращення транспортного сполучення, для ремонту церкви, якій у 2012 році виповниться 100 років, для втілення в життя районних програм «Сільська вулиця», «Тепле вікно» тощо.

Також слід відмітити, що за три місяці роботи були вже вирішені наступні питання:

виділено 3 тис. грн. матеріальної допомоги хворому Харчуку А.В. з бюджету району;

за звернення громадянки Марковської В.С. проведена безкоштовна заміна згорівшого електролічильника на новий;

виділено школі с. Туровець новий комп’ютер;

відремонтована електролінія на центральній вулиці с. Туровець.

У теперішній час ним ведеться робота по організації автобусного сполучення між селами Буймир, Мошківка, Слобідка з містом Житомир та вирішуються питання виділення коштів на ремонт школи.

– Вважаю, що нинішній склад районної ради здатен вирішувати ті завдання, що стоять перед депутатами, – говорить Петро Костюк. – Серед них чимало спеціалістів у різних галузях, багато керівників промислових та сільськогосподарських підприємств, які відповідально ставляться до виконання своїх депутатських обов’язків. Впевнений, що й завдяки тісній співпраці районної ради та райдержадміністрації, ми за п’ять років зробимо багато добрих справ для мешканців району.

Слід додати, що нещодавно Петро Іванович Костюк за вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку економічної діяльності, високі виробничі досягнення, багаторічну сумлінну працю та зразкове виконання обов’язків нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Редакція газети вітає його з цією високою нагородою і бажає успішного здійснення всіх задумів.

 

Адреса для звернень жителів до свого депутата: 10001, м. Житомир, вул. Траспортна, 3 Костюку П.І.


 

Новини з сіл

У Глибочку відбулися чергова сесія сільської ради  та схід села. Працівники Будинку культури гарно підготували для односельчан святкування Нового року, Різдва, інших січневих свят та пам'ятних днів.

Сільський голова Валерій Петрович Люлька повідомив, що сільська рада, її виконком працюють над пошуком шляхів розвитку територіальної громади,одним з яких може бути більш інтенсивне залучення інвестиційних проектів.

Сільський голова с. Василівки Петро Васильович Андросович розповів, що після прийняття бюджету на сесії сільської ради йде робота над програмою соціально-економічного розвитку сіл громади.

Зараз у стадії коригування проектно-кошторисна документація на незавершене будівництво дитячого садочка на 50 місць у Василівці.

Згідно з районною програмою "Тепле вікно" на поточний рік запланована заміна вікон у школі. Також має бути здійснений капітальний  ремонт клубу  у селі Болярка, кошти на який виділяються як з районного, так і з сільського бюджетів.

Працюємо ще над експертизою робочого проекту кошторисної документації на технічне переоснащення одиниць та вузлів технічного устаткування станції знезалізнення питної води в селі Василівка, це питання вирішуватимемо спільно з обласним управлінням ЖКГ та Міністерством комунальної галузі, - сказав наостанок сільський голова.

 


  

Сміття може приносити доходи

4 лютого голова Житомирської облдержадміністрації Сергій Рижук провів нараду з питання залучення інвестицій для будівництва на території Житомирського району заводу та комплексу по переробці твердих промислових та побутових відходів.

У будівництво та експлуатацію заводу, під який маж бути виділено 9 гектарів на території Іванівської сільської ради, має намір вкласти кошти фірма «Ідеал-Центр».

Для створення комплексу, будівництвом якого планує займатися консорціум «Україна-Австрія», необхідна площа у 20 гектарів і її можна виділити на військовому полігоні.

Слід зазначити, що завдяки реалізації цих проектів можна вирішити ряд екологічних питань: позбавлення нашого краю стихійних сміттєзвалищ, переробка промислових та побутових відходів екологічно чистими технологіями, що також не забруднюють повітря тощо. Крім цього, важливо й те, що наш район виграє й з економічної точки зору.

– По-перше, це збільшення надходжень до місцевого бюджету від діяльності цих підприємств, – сказав перший заступник голови Житомирської РДА Петро Кур’ята. – По-друге, це створення нових робочих місць – двісті на заводі і до шестисот – на комплексі.

Згідно планів інвесторів комплекс може з’явитися вже через півтора роки, а завод – через три. Наскільки ці плани реалізуються залежить і від районної влади, яка має координувати різні погодження на виділення земельних ділянок. Цікавим (а може для когось і дивним) є той факт, що після п’яти років діяльності ці підприємства безкоштовно передаються у районну комунальну власність. Потужність цих підприємств така,що вони зможуть переробляти відходи міста Житомира. Нашого та інших районів.

Хочеться сподіватися, що це не черговий «прожект», що лопне мов «мильна бульбашка» і наш район в екологічному та економічному плані не залишиться в накладі. Бо ж якщо сам губернатор проводить таку нараду, то це вже є певною гарантією.

С. Юрченко

 


Електрострум не пробачає недбальства

Уявити зараз бодай один день без електроенергії практично неможливо. Вона все ширше застосовується в усіх сферах виробництва та в побуті. Використовуючи енергетичні ресурси,ми підвищуємо ефективність своєї праці,полегшуємо її. Щодня нам доводиться мати справу з електроприладами та електроустановками. Проте далеко не всі знають про небезпеку, що може виникнути при недотриманні необхідних правил.

Наші діти вже з молодшого шкільного віку стають користувачами електричної енергії, знають, де що вмикається. З одного боку це добре, а з іншого - по-перше, нам, дорослим, ніколи не можна втрачати пильність, а по-друге, повсякчас роз'яснювати дітям, як користуватися електроприладами, щоб вони були нам добрими помічниками, а не загрозою нашому життю та здоров'ю.

У навчальних шкільних програмах існує спеціальний курс - основи безпеки життєдіяльності, і на заняттях використовуються рекомендації, розроблені відповідними службами енергетичних підприємств.

Так, 3 лютого на базі Зарічанського району електромереж спільно з відділом освіти РДА був проведений семінар для вчителів загальноосвітніх шкіл району, які безпосередньо спілкуються з учнями на уроках з безпеки життєдіяльності.

Семінар провели директор Зарічанського РЕМу Олександр Бращенко, заступник директора з економічних та комерційних питань Микола Зелінський, заступник головного інженера Ігор Мельник.

Олександр Вікторович зокрема зупинився на прикладах побутового та виробничого травматизму. Останні два роки у системі Мінатоменерго України зберігається тенденція до збільшення випадків травматизму. Слід ще врахувати, що про дитячі пустощі з електроприладами, коли все закінчується без серйозних уражень струмом, немає статистики. Щороку фіксується не менше 40 випадків ураження людей, працюючих на електрообладнанні, та більше 20 - травмування під час ремонтних робіт з використанням підйомних механізмів. Зовсім недавній випадок - у Зарічанах під час будівництва на приватній ділянці через металеві троси, за допомогою яких вантажилася цегла, від лінії електропередач отримав удар електрострумом великої напруги один з робітників. "Швидкій", яка приїхала за викликом, довелося вже тільки констатувати загибель людини.

Починаючи з липня минулого року прокотилася хвиля крадіжок електрообладнання.Проникаючи у розподільчі пристрої з метою крадіжки або якщо туди випадково потрапив якийсь предмет чи тварина, діти наражаються на смертельну небезпеку.Працівники районної лінії електромереж ще раз звернули увагу дорослих на те, щоб, помітивши, коли якийсь трансформаторний пункт виявляється відкритим або є якісь інші ознаки небезпеки, одразу ж повідомляти про це за телефонами: 34-34-24 або 34-34-14.

Є кричущі факти легковажного поводження дорослих з електрострумом. У с. Вишневому нещодавно згоріла електрична підстанція разом з трансформатором. Дорослий чоловік з дитиною підійшов, зламав замок, відкрив - і був вражений електричною дугою. Чоловік залишився живий, а з дитиною ще довелося працювати психологам, пом'якшуючи наслідки шоку.

Справа у тому, що, хоч електрична енергія - більш безпечна порівняно з газом, але електрострум не має ні запаху, ні кольору. Його наявність визначається тільки спеціальними приладами. До речі ще й дотепер ні лікарі, ні спеціалісти з електроенергетики до кінця не вивчили вплив електричного струму на організм людини. Відбуваються іноді незворотні процеси у нервовій, кровоносній системах. Буває, людина після незначного ураження повертається з лікарні, а через тиждень чи декілька місяців раптово помирає.

Не зайве ще і ще раз нагадувати, особливо дітям, про правила поводження з електроприладами, в охоронних зонах електричних мереж, про правила надання долікарської допомоги потерпілим від ураження електрострумом. Не ігноруйте також застережні знаки і плакати, які є на всіх енергетичних об'єктах. Не запрошуйте для ремонту приладів або проводки некомпетентних людей.

Освітяни задали важливі питання працівникам РЕМу, домовилися про проведення лекцій для учнів безпосередньо у школах. Як вони правильно зауважили, коли з дітьми бесідує обізнаний у цій справі спеціаліст - це і сприймається, і запам’ятовується краще.

Що стосується так званих економних електролампочок, які зараз пропонують встановлювати у школах, спеціалісти категорично не радять. Вони шкідливі. Частота імпульсів, за рахунок яких вони економлять зовсім незначну кількість енергії, впливає на сітківку ока. До того ж, вони містять ртуть, і засоби утилізації їх ще не продумані.

Хвилююче питання - нові тарифи на оплату за електроенергію. Зміни відбулися тому, що тарифи, за якими населення користувалося електроенергією, не покривають витрат енергогенеруючих компаній. Ціни формує енергоринок. Зараз закупний тариф складає 36,8 копійок за кВт, продається по 31 коп. Використані 150 кВт на місяць оплачуватимуться по 22,5 коп., а понад - по 31 коп.

Працівники підприємств електромереж забезпечують якісне постачання та обслуговування. Головне, громадяни повинні пам'ятати: якщо вам потрібно збільшити потужність споживання, під'єднати одно- чи трифазний увід, подати напругу на новозбудований дім, перенести лінію за межі вашої земельної ділянки чи виконати будь-які інші роботи в охоронній зоні електроустановки, - не виконуйте ці роботи самостійно, не запрошуйте для цього випадкових людей. Вам потрібно звернутись з листом у місцевий район електромереж, звідки ви отримаєте необхідну інформацію та кваліфіковану допомогу.

Більш детальну інформацію з електробезпеки ви знайдете на сайті: http://www.ztoe.com.ua.

Е. Сень


  

Енергетики вчасно ліквідували наслідки стихії

5 та 6 лютого погода на території району показала свій інший «стихійний» норов. Внаслідок поривчастого, шквального вітру, через повалені дерева та поламані гілки було знеструмлено 88 трансформаторних підстанцій. Без світла у вихідні повністю або частково залишилися села Корчак, Світин, Дениші, Вереси, В. Піч (військове містечко), Гуйва, Сінгури, Троянів, Іванівка, Довжик, Березівка, Н. Березина.

Як повідомив редакції головний інженер Зарічанського РЕМ п. Ф. Євдокімов, на відновленні енергозабезпечення працювало 5 аварійних бригад, 2 спецмеханізми – автовишки. До кінця дня 6 лютого були підключені до електроживлення всі населені пункти та об’єкти життєзабезпечення району. 7 лютого продовжувалися роботи по остаточному відновленню електропостачання, в тому числі за окремими заявками.

Аварійні бригади спрацювали оперативно, ситуація не є критичною та знаходиться під контролем.

Вл. інф.


  

Вирішуються проблеми військових містечок

7 лютого в Житомирській облдержадміністрації перший заступник голови ОДА Микола Олещенко провів нараду з питання передачі військового містечка в Озерному на баланс Новогуйвинської селищної ради. На цьому заході були присутні начальник Північного КЕУ П. Титарчук, начальник КЕУ м. Житомир А. Горковенко, начальник управління ЖКГ ОДА В. Збаражський. Наш район представляли  перший заступник голови Житомирської РДА П. Кур’ята, Новогуйвинський селищний голова В. Гарбуз та Березівський сільський голова Л. Глібко.

Про всі колізії з передачею військового містечка в Озерному читач може ознайомитися в інтерв’ю з Новогуйвинським селищним головою В. Гарбузом на 3-й сторінці даного номера. Після обговорення даного питання учасники наради прийшли до висновку, що необхідно провести зустріч з керівництвом Міноборони, щоб остаточно вирішити питання виділення 5 мільйонів гривень – грошима чи майном.

– Щодо військового містечка у Березівці, то там ситуація інша, – розповів нашому кореспонденту перший заступник голови РДА Петро Кур’ята. – Там будинки вже передані на баланс сільради, а от земля площею 39 гектарів – ні. Тому на нараді вирішено розробити проект розмежування земель та забезпечити отримання державних актів власникам земельних ділянок.

Вл.інф.


  

Будівнича галузь наберає обертів

Минув 2010 рік. Про роботу, яка була виконана протягом 12ти місяців в галузі будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів бюджетної та соціальної сфери Житомирського району, розповів головний спеціаліст відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Іван Нестеров.

- Іване Олександровичу, яка кількість будівельних підприємств функціонують на території Житомирського району?

- На території Житомирського району працює п'ятнадцять будівельних підприємств, які за одинадцять місяців 2010 року освоїли будівельно-підрядних робіт на суму майже сім тисяч гривень, що становить 54,3% до відповідного періоду минулого року. Два підприємства з п’ятнадцяти протягом одинадцяти місяців не працювали за відсутністю контрактів підряду. Одне приватне підприємство БМФ «Майстер» працює з нарощенням об’єктів виконання підрядних робіт, а філія «Мостова експлуатаційна дільниця» Житомирського ДП «Облавтодор» з можливостями щорічно виконувати підрядних робіт на суму понад 13 мільйонів гривень за відсутністю державних контрактів за одинадцять місяців 2010 року освоїли будівельно-підрядних робіт на суму близько 1,5 мільйона гривень.

- Пане Іване, скільки коштів було витрачено на будівництво, реконструкцію та ремонтні роботи на об’єкти бюджетної та соціальної сфери Житомирського району ?

- Протягом 2010 року на об’єктах бюджетної та соціальної сфери освоєно капіталовкладень на суму 15 723 тисяч гривень, що є більшим показником у порівнянні з відповідним періодом минулого року -  7321  тисячі гривень, та 53% до плану, передбаченого програмою економічного і соціального розвитку району, в тому числі за джерелами фінансування держбюджету – 3 700 тисяч гривень, місцевого бюджету - 5 861 тисяча, коштів підприємств та громадян – 6 162. Якщо ж пройтись по різним галузям, то показники ми отримали наступні.

У галузі освіти було використано близько чотирьох мільйонів гривень відповідно до плану, передбаченого Програмою економічного і соціального розвитку району. Кошти з державного бюджету було використано на продовження будівництва школи в селі Кодня – два мільйона гривень, з місцевого бюджету використали кошти на об’єкти реконструкції дитячих садків в селах Лука, Вереси, Левків, Піски, Садки, Сінгури, Глибочиця, Тетерівка та капітальних ремонтах ЗОШ району.

Фінансування будівельних робіт на об’єктах культури проводилося із місцевого бюджету, де було використано понад один мільйон гривень, за рахунок чого було влаштовано опалення БК села Станишівка, ремонтні роботи в БК села Тетерівка, капітальний ремонт дахів Новогуйвинської та Високопічської музичної школи.

 На медицину використано понад 900 тисяч гривень теж з місцевого бюджету: відремонтовано медамбулаторії в селах Глибочиця, Лука, Вертокиївка, фельдшерські пункти в селах Піщанка, Сонячне, Бистри, Рудня-Городище та проводився капітальний і поточний ремонт приміщень КУ «Центральна районна лікарня»

 Показники використання коштів на комунальне господарство значно перевищують минулорічні - 3 616 тисяч гривень проти 945 тисяч. Фінансування з Державного бюджету – 1,7 млн. грн. направлені на капітальний ремонт котельні в селі Висока Піч з установкою енергоефективного котла КВ-0,82 «Крігер»; з місцевого бюджету – 1 916 тис. грн., з них на будівництво доріг – 1 445 тис. грн. в Березівці, Барашівці, Вересах, Глибочиці, Оліївці, Станишівці та Тетерівці, на освітлення – 137,5 тис. грн. в   селах Сінгури та Тетерівка.

У плані газифікації населених пунктів, то 86 тисяч гривень з місцевого бюджету  направлено на будівництво підвідного газопроводу до села Миролюбівка.

Житлове будівництво –5 568 тис. грн. проти 2 164 тис. грн. відповідного періоду минулого року. Фінансування з місцевого бюджету 76 тис. грн. направлено на виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію їдальні №132, казарми №128, штабу №131 та казарми №65 у житлові приміщення в с. Березівка -1.

- На що були використані кошти з основних фондів?

- За минулий рік введено в експлуатацію основних фондів на суму 126 438 тисяч гривень, з них 106 385 тисяч на будівництво 337 житлових будинки садибної забудови, та 20 053 тисяч на 22 об’єкти соціально-виробничої сфери, в тому числі: розширення виробничої бази по каменеобробці села  Довжик; вуличний газопровід села Ліщин, Нова Рудня; газифікація ст «Садове», реконструкція ангару під цех ремонту та обслуговування автотранспортної техніки в селі Болярка; реконструкція торговельної точки під кафе в селі Іванівка; одинадцять базових станцій стільникового зв’язку  в селах Садки, Тетерівка, Піски, Глибочиця, Оліївка, Троянів, Сінгури, Головенка, Березина, Кодня, Дениші; реконструкція корівника під цехи столярного та меблевого виробництва в селі Березина; будівництво двох автозаправочних комплексів; очисні споруди дощової та побутової каналізації в селі Тетерівка

Будівельними організаціями району виконано підрядних робіт власними силами на суму 17221 тис. грн. проти 13 522 тис. грн. відповідного періоду минулого року, що становить 110% до минулого року.

 Світлана Яременко


 

 

У Березівці повторні вибори

Після завершення виборчої кампанії до місцевих органів самоврядування 31 жовтня минулого року, на деяких сільських дільницях нашого району виборчий процес ще не завершився. З різних причин. Наприклад, на одній з дільниць 2 кандидати у депутати сільської ради набрали однакову кількість голосів, пере голосування відбулося через 2 тижні після загальних виборів. В залежності від того, як приймали рішення сільські виборчі комісії, перевибори на деяких дільницях, як-от: у Кам’янці, Денишах, Буках, Оліївці, Новогуйвуинському, Тетерівці, відбулися 2 та 9 січня.

Єдина сільська рада в районі, де на сесії місцевої ради збирається не вся кількість депутатів, передбачена законом, це Березівська. На сьогодні кворум є, обрано 20 депутатів. Нині на території Березівської сільської ради триває передвиборчий процес. У ньому мають право брати участь усі громадяни України, крім тих, які були зняті з попереднього виборчого процесу за якісь порушення виборчого законодавства. На території сільради сформовано 3 дільничні комісії. Такий пізній термін призначених довиборів визначений через те, що раніше потрібно було налагодити організаційний процес. Не було змоги вчасно підготувати перевибори з причини відкликання голови СВК, сталися затримки з фінансування. Зараз вже призначені голова сільської виборчої комісії, секретар, розпочалася реєстрація кандидатів.

Повторні вибори на території Березівської сільської ради призначені на 13 березня 2011 року.

Вл. інф. 


  

Хто підтримає сільгоспвиробника?

Багато проблем має нинішній український виробник будь-якої продукції. Коли останнім часом розмовляєш з керівниками підприємств, то вони однозначно заявляють – прес зі сторони державних органів значно посилився. Та й не дивно, адже всі фіскальні органи працюють, в основному, з підприємствами, які працюють легально і намагаються всіляко справно сплачувати податки і різні відрахування. При цьому загальновизнано,  що дві третини економіки України працює в «тіні». Простіше кажучи, вони заробляють значні прибутки, від яких ні державна казна, ні пенсійний фонд не отримують ні копійки. Здавалося б, направ всі зусилля державних структур на боротьбу з «тіньовою економікою» і бюджетні надходження збільшаться двічі чи навіть втричі. І тоді не потрібно проводити різних реформ, оскільки всі вони за роки незалежності закінчилися крахом. Бо вони – реформи заради реформ, які нічого не змінюють, а замилюють очі народу, який все бідніє, а реформатори при цьому все багатіють. В Україні, мабуть, «тінь» - це «священна корова», яка годує самих реформаторів. З усього видно, що боротися з нею серйозно ніхто не збирається, а тому мотузка на шиї «лекальників» буде затягуватися все сильніше. І якщо кардинально не змінити ситуацію – все закінчиться національною катастрофою.

Одним з підприємств району, що намагається вижити у цьому хаосі – фермерське господарство «Миколай», що знаходиться в Барашівці і займається  розведенням перепелів. Багато разів про нього чув і бачив його продукцію на ярмарках та у магазинах Житомира, проте журналістська доля ще туди не заносила. І все ж підприємство, яке має більше половини поголів’я птиці всього району, заслуговує на увагу районної газети. Тому днями телефоную на «Миколай». В голосі та тональності його керівника оптимізму мало. «Немає про що писати, – каже, – якщо ситуація не покращиться, то за тиждень закриємося…»

Якщо ситуація на підприємстві тривожна, то це вже тема для газетної публікації. «Через двадцять хвилин я буду у вас, – кажу і сідаю за кермо редакційного автомобіля.

Тільки звернув з траси під Іванівкою, як виїжджає біла «Таврія». Водій питливим оком дивиться на мене. Зупиняємося. «Ви з редакції? – питає приємної зовнішності чоловік років під сорок. – Їдьте на ферму. Я зараз, лише на пошту з’їжджу». Попетлявши при лісовою пристойною дорогою в’їхав на територію підприємства. Зовні – типова колгоспна ферма, яку обростають підсобні прибудови. Збоку прибудований і офіс. З вигляду ззовні ніколи б не сказав, що тут розміщується близько ста тисяч перепелів. Та й перше враження складається від здоровенних собак («кавказькі вівчарки»), що оточили автомобіль. Не знаю: виходити чи ні? Очі у псів чомусь здалися добрими. Виходжу. Вони оточують, мабуть, сподіваючись на поживу. «Нічого не маю, – кажу їм, – крім газети і блокнота» і під їх ескортом йду до офіса.

Невелика кімната на три пластикові вікна має сучасний вигляд, офісні меблі, комп’ютери, інтернет, дипломи на стінах, банька за вікном під лісом. Три молодих працівника працюють за комп’ютером, вирішуючи питання по виробництву та збуту продукції. До приїзду керівника ознайомився з брошурою про цінність перепелиного м’яса та яєць, особливо для нашої враженої радіоактивної брудом місцевості.

Незабаром приїхав і сам фермер. Знову вибачився і попрохав трохи часу на ознайомлення з кореспонденцією. Все це були офіційні папери – більшість з судів: районного, апеляційного, адміністративного, господарського, фонди інвалідів. Після ознайомлення з кожним, Володимир Кузьменко тяжко зітхав. З надією відкривав новий конверт, але й там нічого втішного не було.

– Хто працює, того й нагинають, – підвів підсумки він. – Торгівля шикує, а з виробника деруть три шкіри…

Так почалася наша невтішна розмова. Виявляється, що до тривожного стану, в якому опинилося фермерське господарство, довело ніщо інше як постійно зростаюча заборгованість  споживачів – супермаркетів у Житомирі та Києві. Ця сума вже перетнула семисоттисячну відмітку. А щодня потрібно три тонни комбікормів, електроенергія, потрібно вчасно виплачувати працівникам зарплату, а державі – податки та різні сплати та збори тощо. І перепелина ферма – це не якась пилорама. Її вмить не зупиниш. І навіть не тому, що потім потрібно буде роками нарощувати поголів’я, а й тому, що з утилізацією поголів’я теж буде чимало проблем. От і викручується фермер як може.

– Наше сільське господарство не підняти, поки не буде прийнято закону про захист сільгоспвиробника, який би відстоював його інтереси перед тією ж торгівлею, – говорить Микола Сергійович. – У розвинутих країнах таки закони є, тому і сільське господарство у них страждає, в основному, лише від перевиробництва.

Довго ми розмовляли на цю тему. Фермер розповів про відомі оборудки, коли супермаркети перекуповуються за борги перед банками, а їх постачальники залишаються «з носом», Так, з переліку  боржників від нарахував 70 тисяч гривень, що таким чином для нього втрачені безповоротно. І наша правоохоронна система,фіскальні органи цього не бачать». Як «не бачать» «тіньовиків», які ухиляються від сплати податків, і, водночас, «наїжджають» на тих, хто працює легально. Не говорячи вже про наше трудове законодавство, яке настільки недосконале, що навіть захищає виявленого на фермі злодія, який крав і продавав перепелині яйця. Торгівля – це взагалі особлива тема. Мало того, що вона встановлює незрозумілі  високі ціни для покупців. Вона ще й виставляє кабальні умови для постачальника-виробника. То ж відповідний закон. Що захищав би інтереси виробника, особливо – сільськогосподарського, назрів давно і його необхідно приймати якомога швидше. Інакше з таким диктатом торгівлі збанкрутує ще не одне підприємство.

Затим ми з керівником фермерського господарства пройшлися виробничими приміщеннями. Тут працює 24 чоловіки. За добу ферма випускає 40 тисяч яєць, цьому сприяє відповідне обладнання. Інкубатор, розрахований на інкубацію 120 тисяч яєць використовується частково – 8-9 тисяч молодняка щотижня для поновлення поголів’я вистачає. Кожна вікова група перепелів знаходиться в окремому приміщенні – сухому, посипаному тирсою, відповідно освітленому та розставленими кормушками. В одних вони настільки малі й рухливі, що нагадують мишей. Дорослі перепела невеликі – мов тримісячні курчата. Вони зберігаються в окремому цеху у багаторядних та багатоярусних клітках.

У процесі ознайомлення, господар продовжує розмову:

– В Японії, наприклад, в префектурах вирощують до 5 мільйонів перепелів. Вони настільки цінують їхні яйця, що по державній програмі кожний школяр щодня має змогу випити по два яйця. Ось як там ставляться до здоров’я нації. Якби і у нас так було б, то, впевнений, що багатьох пост чорнобильських проблем зі здоров’ям у нас не існувало.

Затим знову мова зайшла про економічну ситуацію в нашій країні.

– У нас в кожному магазині побутової техніки сидить представник банку і швидко оформляє кредит, навіть під нульову ставку, – каже співрозмовник. – А куди може зайти фермер, щоб так само оформити кредит?.. І це питання давно потребує вирішення.

Про багато ще проблем розповідав фермер журналісту. – І, дійсно, здавалося б, ну чого б державі не підтримувати таких енергійних людей, які конкретно займаються виробництвом, а не «купи-продай». Ось і Володимир Кузьменко, колишній інженер-електромеханік, випускник Житомирського «політеха», мабуть, не від хорошого життя, після закриття заводу «Електровимірювач» почав на недобудованій фермі дванадцять років тому зовсім нову для себе справу. І вистояв, попри всі негаразди – українських реалій, і створив сучасне виробництво,  і налагодив збут. Це ж – «золотий фонд» нашого фермерства, нашого сільськогосподарського виробника. Таких треба цінувати і всіляко підтримувати – податковими пільгами, кредитами, фіскальними органами. А у нас все навпаки – хто тягне воза, тому не лише підкидають на цього воза, а ще й сідають на шию і закидають петлю на шию. Може занадто суворі порівняння, але саме таке враження склалося після відвідин фермерського господарства «Миколай».

Ветерани колгоспної справи, які все життя віддали селу і починали свій трудовий шлях ще у 50-ті роки минулого століття, завжди згадують історичний Березневий (1965 року) Пленум ЦК КПРС, на якому були прийняті такі рішення, що значно покращили ситуацію у сільському господарстві. Коли і у нас на найвищому рівні будуть прийняті подібні рішення? Бо ж всім зрозуміло, що України відродиться лише село. І поки цього не станеться, наші колишні заводи-гіганти перетворюватимуться на супермаркети, де буде продаватися непотріб з усієї «демографічної» Європи.

Настала пора братися за сільське господарство серйозно.

С. ЮРЧЕНКО


  

Податкова роз‘яснює кодекс

27 січня 2011 року в Житомирській райдержадміністрації на чолі з першим заступником начальника ДПІ в Житомирському районі Олександром Капустіним відбувся семінар-роз’яснення деяких питань новоприйнятого  Податкового кодексу України. А сам е: новації в обчисленні та адмініструванні податків; подання річної податкової звітності; декларування доходів громадян; упередження порушень податкового законодавства під час виплати доходів громадян.

 На семінарі були присутні  керівники та  головні бухгалтера підприємств, а також приватні підприємці. Учасники семінару були ознайомлені з основними положеннями Податкового кодексу та загальними питаннями оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності. Крім того, було акцентовано увагу платників щодо питання декларування доходів громадян та отримання податкового кредиту.  


 

Як зберегти малокомплектну школу?

 

Проблема існування малокомплектних шкіл ось уже декілька років поспіль турбує освітян та їх вихованців. У Житомирському районі такі питання теж існують. Так, наприклад, Гуйвинська школа, приміщення якої абсолютно пристосоване для навчально-виховного закладу і розраховане на 100 учнів. Проте вона є малокомплектною, адже тут у девяти класах здобувають знання лише 11 дітей. Витрати з бюджету на одного учня є одними з найвищих у районі. Єдиним вирішенням питання подальшого функціонування цього закладу є створення на базі школи дитячого садка.

- Дітей віком до шести років у селищі налічується понад 40, багато з них відвідують дошкільні навчальні заклади обласного центру, а згодом планують і шкільне навчання у місті, - говорить директор Гуйвинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Наталія Іщук. - Створення дитячого садка на базі школи дасть можливість перевести вихованців у місцевий дошкільний заклад, а згодом і продовження навчання в нашій школі. Це питання зараз вирішується як на селищному рівні, так і на районному. Голова Житомирської райдержадміністрації Андрій Кулик під час зустрічі пообіцяв нам, що школу не закриють.

Світлана Яременко 


  

Новини з сільських рад

Туровець

17 січня відбулася сесія сільської ради, на якій прийнятий бюджет.

– Коштів, на жаль, обмаль, – каже сільський голова Галина Іванівна Любченко, – але намагатимемося витрати свої планувати рентабельно, і всі необхідні рішення, що підлягають обнародуванню, публікувати у районній газеті. Таку обнадійливу відповідь ми почули на запитання, чи передбачені у бюджеті сільської ради витрати згідно з угодою про висвітлення діяльності.

Директор місцевої ЗОШ І-ІІ ступеня Н. Ю. Ярмоліцька розповіла про допомогу сільської ради, коли потрібні були дошки на ремонт підлоги у школі, новорічні подарунки для учнів. Наприкінці минулого року районний відділ освіти придбав для школи новий комп’ютер, на черзі – підключитися до Інтернету. По вихідних днях та на канікулах школа відкрита для дітей – у фойє встановлений тенісний стіл, і бажаючі приходять пограти. Також у школі відкрита спортивна кімната. Після ремонту криниці на шкільному подвір’ї є тепер своя вода, яку використовують для приготування шкільних обідів. Всі учні добре попрацювали влітку на пришкільних городніх ділянках – зібрали ягоди, овочі. Так що роботу їдальні підтримує власне підсобне господарство. Великі надії на підведення газу до села та на районну програму «Тепле вікно» - тоді вдасться чимало зекономити на опаленні.


Вчителі взялиcя за шпателі

У Березівській школі в одному з корпусів, у рамках районної програми «Тепле вікно», було встановлено пластикові вікна. Після цього, як відомо, віконні отвори мають не дуже привабливий вигляд. То ж, не чекаючи допомоги будівельників зі сторони, під час канікул вчителі самі взялися за роботу і зашпаклювали вікна будівельною сумішшю. Зараз у шкільному корпусі тепло й затишно. Діти вдячні районній владі за турботу про їхнє здоров’я, а вчителям – за проявлену ініціативу.

Наш кор. 


 

Завод розширює асортимент продукції

Один з лідерів вітчизняної «оборонки» Житомирський ремонтно-механічний завод, що розташований у селищі Новогуйвинському і спеціалізується на ремонті бронетехніки, розширює асортимент власної продукції.

Так, по вказівці голови Житомирської ОДА Сергія Рижука, танкоремонтники сконструювали та виготовили дослідні зразки навісного обладнання для техніки лісового господарства, що невдовзі пройде випробування в області. Також для потреб лісівників заводські майстри виконують клейма для позначки заготовленої деревини.

Новогуйвинські ремонтники, розширяючи сегмент продукції для промисловості та населення, окрім опалювальних котлів, що випускаються вже давно, наприклад, виробляють ще й подрібнювач каменя.

Для скорочення строків випуску продукції, її якості та точності, завод закупив вертикальний центр обробки металевих виробів з програмним управлінням вартістю півтора мільйона гривень.

Щоб наблизити свою продукцію до населення, РМЗ найближчим часом планує відкрити власний магазин у Житомирі, де буде продаватися продукція ремонтного заводу: котли, садовий інвентар, борони, сіялки, столярні вироби, ворота гаражні, гаражі металеві, решітки на вікна, сейфи, стелажі, цвяхи, сітки, ковані вироби (ворота, східці з перилами), скам’ї тощо.

То ж незабаром споживачі зможуть купувати високоякісну продукцію безпосередньо у виробника з гарантованою якістю. Про це редакцію повідомила фінансовий директор Житомирського РМЗ Олена Орлова.

Б. СТРІХА


 

Село Довжик

Село Довжик – за темпами індивідуальної забудови один з найкращих населених пунктів району. В останні роки поруч з численними каменеобробними та іншими підприємствами тут щороку з’являються сучасні будинки як місцевих мешканців, так і жителів обласного центру.

Осередком культури у цьому перспективному селі є клуб. Невеликий за розмірами, але добре об лаштований на кошти Кам’янської сільської ради, він має пристойний вигляд як зовні, так і внутрі: пластикові вікна, сучасна мережа опалення робить його особливо привабливим у зимню пору.

Вже п’ять років даний заклад очолює Т. Журавська. Вона з гордістю розповідає про нещодавні новорічні заходи, проведені силами місцевої художньої самодіяльності, а також нове обладнання, придбане на кошти сільради у сумі 8 тисяч гривень, до вже існуючого телевізора, 2 DVD-плейєра, «Караоке» - музичний центр, підсилювач, 2 колонки та 50 нових стільців. Це дасть змогу значно розширити культурні програми, що будуть проводитися в клубі.

600 місцевих жителів постійно користуються і бібліотекою, що також розташована в клубі.

– До послуг наших читачів п’ять тисяч книг, – говорить бібліотекар Світлана Залезинська. – Приємно, що місцева влада дбає про забезпечення духовного розвитку мешканців Довжика, особливо – молоді. Так, перед Новим роком було виділено 2,5 тисяч гривень на поповнення книжкового фонду. На ці кошти нами придбано 54 нові книги.

Приємно бачити таке ставлення Кам’янської сільської ради до розвитку духовності та культури. Редакція газети сподівається, що вона з приходом нового голови так само серйозно буде ставитися і до передплати на «районку».

Наш. кор


 

Боротьба з «тінню» - першочергове завдання

З1 січня 2011 року перший заступник голови Житомирської РДА Петро Курята провів чергове засідання колегії Житомирської райдержадміністрації, в якому також  взяли участь голова Житомирської районної ради Микола Степаненко, заступники голови РДА Петро Волотовський та Лариса Долганова, а також селищний та сільські голови, керівники установ, організацій, начальники відділів, управлінь Житомирської райдержадміністрації, інші запрошені.

На засіданні розглядалися чотири питання: про хід виконання розпорядження голови райдержадміністрації від 1 липня 2010 року «Про активізацію роботи з детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення»; про підсумки роботи управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі у 2010 році та пріоритети діяльності щодо реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення, своєчасних перерахунків пенсій та сталого їх фінансування у 2011 році; про підсумки оздоровлення та відпочинку дітей у минулому році та завдання на 2011 рік; про хід виконання доручення голови райдержадміністрації щодо забезпечення роботи спортивних залів у вихідні дні.

З першого питання виступив із доповіддю начальник управління праці та соціального захисту населення Ігор Коцюбинський. Він зауважив, що для зменшення обсягів тіньової зайнятості населення і заборгованості із виплати заробітної плати, з метою захисту прав громадян, пов’язаних з легалізацією трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками та відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації «Про активізацію роботи з детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення», головою райдержадміністрації додатково видано розпорядження «Про посилення роботи з детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення, а також дотримання законодавства щодо сплати податків та зборів до місцевого бюджету», яким для проведення спільних рейдів-обстежень суб’єктів господарської діяльності району визначені дві робочі групи з числа спеціалістів управлінь та відділів райдержадміністрації та фахівців відповідних служб району.

Упродовж 2010 року робочими групами здійснено перевірку 58 суб’єктів господарювання, у ході яких виявлено 32 працівники, стосовно яких не було належним чином оформлено трудові відносини. За результатами перевірок було зареєстровано 16 трудових договорів та донараховано податків на суму 7,5 тисяч гривень.

Спільно з ДПІ району та управлінням Пенсійного фонду забезпечено контроль за сплатою усіх податків та страхових внесків при виплаті заробітної плати на підприємствах району.

Станом на 1 грудня 2010 року по ДПІ у Житомирському районі рахується платників: юридичні особи – 1154, з яких 912 діючі, стосовно 108 здійснюється ліквідаційна процедура за рішенням суду, 134 зняті з обліку; фізичних осіб – 3462, з них 2961 діючі, стосовно 332 здійснюється ліквідаційна процедура за рішенням суду, 167 знято з обліку, 2 фізособи припинили діяльність, але не зняті з обліку.

- За результатами проведених рейдів-перевірок у 2010 році з питання належного оформлення найманих працівників  та виплати їм заробітної плати у суб’єктів господарювання, а саме фізичних осіб, виявлено 164 порушники, - повідомив перший заступник начальника ДПІ в Житомирському районі Олександр Капустін. -  В результаті   складено 164 акти перевірок, якими виявлено 192 випадків використання підприємцями найманих  працівників  без  укладення  трудових угод. Підприємцям, що застосовують спрощену систему оподаткування, шляхом сплати єдиного податку за найманих працівників  без належного оформлення   з ними трудових відносин, нараховано більше  17,1  тисячі гривень єдиного податку. До державної реєстрації трудових відносин залучено 177 громадян з виявлених 192. Було виявлено факт виплати заробітної плати в «конвертах» на суму 12,6 тисяч гривень.

З метою посилення роботи із виконання плану заходів з питань детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення колегія вирішила посилити координуючу роль державної податкової інспекції в житомирському районі як головного органу з проведення спільних перевірок щодо цих питань, а управлінню праці та соціального захисту населення РДА проводити роз’яснювальну роботу щодо негативних соціальних наслідків нелегальних трудових відносин та тіньової виплати заробітної плати.

Заслухавши та обговоривши доповідь начальника управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Людмили Голубович з другого питання, колегія райдержадміністрації відзначає, що робота управління була спрямована на реалізацію основних положень Програми Президента «Україна для людей» та доручень Уряду України. Забезпечено виконання показників власних надходжень до бюджету Фонду, стале та своєчасне фінансування виплат пенсій та грошової допомоги.

Так, протягом року забезпечено виплату пенсій та грошової допомоги з урахуванням їх підвищень 17295 пенсіонерам. Загальний обсяг видатків на пенсійні виплати склав 193392 тис. грн.., що на 32491,7 тис. грн.., або на 20,2% більше обсягів видатків 2009 року.

Органами Пенсійного фонду України в районі призначено 1159 нових пенсій громадянам. 1143 особам проведено індивідуальні перерахунки, 664 пенсіонерам здійснено продовження пенсій по групі інвалідності, переведено з виду на вид 160 пенсійних справ. З метою попередження фінансових порушень з боку підприємств, управлінням проведено 1922 перевірки на достовірність видачі довідок про заробітну плату. У 95 випадках встановлено порушення, що призвели до переплат на суму 49950,12 грн., та недоплат на суму 62,29 грн.

Протягом IV кварталу минулого року вдалось призупинити темпи зростання боргу до Пенсійного фонду та зменшити заборгованість до 1716,5 тисяч гривень.

Після обговорення колегія з даного питання прийняла відповідні рішення.

З третього питання члени колегії заслухали та обговорили виступ начальника відділу освіти Вікторії Каменчук, яка зазначила, що адміністраціями загальноосвітніх навчальних закладів, керівниками позашкільних установ проведена певна робота з підготовки навчальних закладів до роботи в режимі таборів відпочинку, відкриття яких відбувалось за погодженням з районною СЕС. Протягом червня 2010 року було організовано роботу 36 пришкільних таборів відпочинку при 35 загальноосвітніх навчальних закладах району, в яких відпочивало 2904 дітей. Різними формами відпочинку та оздоровлення охоплено 3215 дітей району, що складає 62,2%, від загальної кількості, з них: 40 – дітей-сиріт, 24 дітей-інвалідів, 383 дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей, 62 дитини з «групи ризику», 342 – талановитих, 69 – постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

     - Улітку  2010 року  проводилась підготовка  таборів відпочинку  при школах району до роботи, - говорить головний державний санітарний лікар Житомирського району Іван нечипорук. - Попередньо не було проведено  чистку та дезінфекцію водогінних мереж та джерел водопостачання закладів, внаслідок чого при лабораторному  дослідженні  проб води були виявлені відхилення за    бактеріальними показниками, що не дало можливості вчасно надати дозвіл на відкриття пришкільних таборів. Так, було винесено постанови про тимчасову  заборону заїзду дітей  на відпочинок у пришкільні табори відпочинку при Левківській, Пісківській, Головенківській, Троянівській, Вертокиївській, Озерянківській,  Заможненській, Оліївській,  Іванівській,  Коднянській, Миролюбівськійзагальноосвітніх школах, В.Пічській ЗОШ № 2, Новогуйвинській гімназії.

У 2011 році відділ освіти планує оздоровити 100% дітей пільговий категорій, «групи ризику» та зберегти мережу пришкільних таборів відпочинку, розширити мережу профільних таборів відпочинку.

Четверте питання висвітлила також начальник відділу освіти Вікторія Вікторівна. Зокрема вона відмітила, що на базі 27 спортивних залів району здійснюються заходи по створенню належних умов для забезпечення гармонійного розвитку дітей відповідно до закону України «Про позашкільну освіту».

Проте в частині шкіл відсутні спортивні зали, уроки фізкультури проводяться у пристосованих кімнатах. Спортивні зали Луківської, Глибочицької ЗОШ І-ІІІ ст. та Черемошнянської і Головенківської ЗОШ І-ІІ ст. потребують капітальних ремонтів.

З даного питання свої доповнення вніс керівник Житомирської організації ВФСТ «Колос» Віктор Бойко.

Усі питання протягом засідання колегії були висвітлені в достатньому обсязі,  вони були заслухані та обговорені, стосовно кожного з них членами колегії були винесені відповідні рішення.

 

Світлана Яременко

 


 Буки можуть стати туристичною перлиною району

   Продовжуємо представляти новообраних сільських голів у Житомирському районі

Новий голова Буківської сільської ради Анатолій Васильович Красніцький народився в Буках 9 вересня 1953 року, закінчив спочатку восьмирічну школу у Тригір’ї, середню освіту здобував у Денишівській, а потім, під час навчання у Житомирському державному педагогічному інституті пішов служити в Радянську армію, а після служби, з 1974 року, обрав своєю професією охорону законності та правопорядку. Починав у районній інспекції в справах неповнолітніх, потім керував оперативним підрозділом у Богунському райвідділі міліції м. Житомира. У 2001 році вийшов на пенсію у званні підполковника. А потім – несподіваний поворот – поїхав до Америки, де живе донька, і залишився там на 7 років, працював на фірмі свого зятя.

Лише позаминулого року повернувся Анатолій Васильович у рідне село, побудувався біля старої батьківської хати, і коли надійшов час місцевих виборів, серед 9 претендентів на посаду сільського голови люди виявили довіру, яку потрібно виправдовувати конкретними справами.

– Отже, які, Анатолію Васильовичу, думки про плани, як найближчі, так і на перспективу?

– Як і в кожній сільській раді – роботи багато, багато й проблем. Землі наших населених пунктів, а до сільської ради входять Нова Рудня, Руденька, Тригір’я – гарні, мальовничі, а для ведення сільського господарства не годяться. Розпочинають люди фермерську справу, і не можуть ніяк вибратися зі збитків. Чотири-п’ять років тому підприємці взяли в оренду землі, але поки що вони ніяк не використовуються. Колись діючий у Новій Рудні кар’єр закрили, у Буках поки що не оформлений дозвіл для роботи кар’єру. Промислових підприємств на нашій території немає. З сільськогосподарських – є одне тваринницьке, що займається вирощуванням свиней.

У нашій місцевості можна було б розвивати туристичний бізнес – побудувати мотель, спортивно-оздоровчий комплекс. Це питання на перспективу, і є люди, які могли б взятися за цю справу.

– Якщо враховувати чисельність населення, та територію вашої сільської ради, то у Буках потрібна школа..

– Так. Зараз понад 60 учнів з наших сіл їздять у Денишівську школу. Будівництво нової школи – це дуже складне, трудомістке питання, потрібно закласти в бюджет його фінансування. Справа в тому, що школа в проекті у нас вже була! Перед розпадом Союзу тодішній колгосп почав будівництво, є фундамент, стіни, але 20 років воно руйнувалося, потрібна експертиза технагляду, наскільки можливе відновлення будівництва. А про школу, дійсно, думати треба. Дітей стало народжуватися більше, і цілком можливо, що один заклад освіти вже не зможе охопити більшу кількість населених пунктів.

– Що можна сказати про цьогорічний бюджет сільської ради?

– На цей рік він далеко не оптимістичний. Тільки на утримання закладів культури виділено на 75 тисяч грн. менше, чим минулого року також і на медицину. Знижені видатки практично на все. Наша сільська рада дотаційна, бюджет ми перевиконуємо за рахунок фізичних осіб – орендарів землі. Від Тетерівського та Бобровського дачних кооперативів у минулому році надійшло більш як 220 тисяч гривень. Бюджет був перевиконаний на 104,3%.

– Медичні, культурні заклади не обходяться в наш час без благодійництва, спонсорської допомоги. Хто виявляє свою підтримку у вашій сільській раді?

– Здається, що без спонсорів зараз не проходить жодне свято чи інші заходи. І це дуже добре. Якщо є можливість допомогти – дітям, пенсіонерами, - чому б ні? Перед Новорічними святами я сам допоміг матеріально в оформленні інтер’єру Будинку культури, придбав подарунки для дітей-дошкільнят,залучив до цього і деяких членів виконкому. Один з них – підприємець Ю. Шеремет, допоміг у ремонті східців Будинку культури, обладнав 2 автобусні зупинки. Депутат районної ради А. Гречко також надав допомогу для фельдшерсько-акушерського пунктів у Буках та Новій Рудні.

– Звісно, пройшло ще занадто мало часу для якихось висновків, але що вже зараз можна сказати про сільський депутатський склад, виконком?

– За планом проводяться засідання комісій при виконкомі – адміністративної, бюджетної, земельної, у справах молоді. 12 депутатів сільської ради – люди різних професій – медпрацівники, є бухгалтер, соціальний працівник, листоноша, є й пенсіонери. Виконком складається з 14 чоловік, які реально здатні пропонувати та приймати рішення на користь громади. Головне, щоб і депутати, і ті, хто входить до виконкому, були активні, небайдужі, вміли працювати так, щоб і через роки були помітні результати їхньої роботи та щоб згадували їх люди добрим словом.

Е. Сень 


Вересівська пошта розширює послуги

   Вузол поштового зв’язку у Вересах є одним з найкращих в районі. Тут місцевому населенню надається багато різних послуг: від сплати комунальних платежів і виконання електронних переказів грошей до доставки листів, бандеролей, посилок, продажі конвертів листівок тощо. Останнім часом місцевими листоношами опановано і ряд нових послуг: придбання пасажирських квитків на автобуси та потяги, постачання ліків на замовлення, фото послуги та ін.

З 1994 року даний поштовий заклад очолює Тетяна Василівна Гаврилюк, яка разом з листоношею Антоніною Сорочинською і виконують весь об’єм робіт, до якого в останні роки додалася й торгівля  деякими видами продуктових товарів, галантереєю, миючими засобами. І цей вид діяльності у вересівських поштарів зростає. Зростають і показники. Так, у листопаді минулого року вони становили 5594 грн., а вже у грудні зросли до 7,127 грн.

Редакції газети «Сільське життя» приємно, що у Вересах відповідально ставляться до проведення передплати на «районку». Сприяє цьому і сільський голова О. Шут, який контролює передплату не лише серед працівників сільради, а й інших закладів соціально-культурної сфери села. Наприклад, працівники місцевої медичної амбулаторії передплачують «Сільське життя» у повному складі. Завжди відповідально до передплати на наше видання ставиться і керівник сільгосппідприємства «Агро-Пром-Сервіс» Наталія Рудик, де теж оформлено підписку на 18 працівників.

 А серед мешканців села, які є постійними читачами районної газети, місцеві поштарі називають такі прізвища: В. Яремова, Й. Ковальчук, М. Безверхий, М. Кучерява, І. Омелянчук, П. Шевчук та ін.

То ж редакція щиро дякує всім, хто сумлінно відноситься до організації передплати на нашу газету і бажає так само організовано перетнути рубіж у 100 передплатників. Зі своєї сторони будемо робити все, щоб на сторінках «Сільського життя» читачі знаходили якомога більше цікавої та корисної інформації.

І. Марчук


Дзвенять м’ячі у шкільному спортзалі

   На кожній зустрічі з сільськими головами та директорами шкіл голова Житомирської райдержадміністрації Андрій Кулик наголошує на тому, щоб у зимовий період шкільні спортзали стали осередками розвитку спорту на селі. Вони мають бути доступними селянам і в після урочний час, і у вихідні дні.

У такому режимі працює, зокрема, і спортивний зал Садківської школи, де після уроків до 18-ї години у теплому приміщенні займаються волейболом школярі, а затим дорослі садків чани. У широкому коридорі поруч розташований тенісний стіл, що теж рідко пустує. То ж до теплих днів, коли займатися спортом можна буде на вулиці, місцевим мешканцям є де застосовувати фізичну енергію.

Наш. кор. 


Документообіг – важлива складова державного управління

  Документація в будь-якій установі чи організації є важливим чинником контролювання багатьох питань, доступом до інформації та доказом спірних питань. Особливу увагу їй приділяють державні органи та заклади, в яких контроль документообігу повинен вестися на високому рівні.

Однією з функцій загального відділу Житомирської райдержадміністрації є контроль та реєстрація  вхідної та вихідної документації органів влади вищого рівня та власних в райдержадміністрації. Під час однієї із зустрічей з начальником загального відділу Світланою Нечипорук  та нашим кореспондентом відбулася розмова про стан документообігу та виконання документацій за 2010 рік.

- Світлано Олексіївно, скільки всього надійшло та відправлено документів органів влади усіх рівнів в Житомирській райдержадміністрації за минулий рік?

- Вся документація, що надходить до нашої установи в обов’язковому порядку реєструється та береться на контроль. Те ж саме стосується і вихідної документації. Так, протягом минулого року надійшло 2739 документів органів влади усіх рівнів та 1695 відправлено, а також 650 документів були розглянуті у порядку контролю. Головою Житомирської РДА видано 1416 розпоряджень.

- Пані Світлано, яка кількість громадян звернулося до РДА за 2010 рік?

- Загальним відділом систематично здійснюється аналіз звернень громадян, які надходять до адміністрації. Всього звернулося за 2010 рік 2767 громадян, з усіх питань було порушено 939, здійснено 24 виїзних прийомів громадян головою РДА. Загальна кількість звернень, яка надійшла до райдержадміністрації, складає 841, з них: 584 письмових та 257 усних. Серед громадян, які звернулися до райдержадміністрації, переважно пенсіонери,  інваліди, ветерани, члени багатодітних сімей та одинокі матері, учасники бойових дій та інші.

- З якими питаннями найчастіше звертаються до вас громадяни? Чи працює у вас в телефонному режимі «гаряча лінія»?

- Так, щоденно протягом робочого часу у нас працює «гаряча лінія» за номером телефону 424-688, куди будь-який громадянин може зателефонувати і отримати відповідь на своє запитання. У такому режимі протягом минулого року звернулося 73 особи. Найчастіше мешканців Житомирського району турбують питання соціального захисту та комунального господарства.

- Світлано Олексіївно, чи створена при Житомирській райдержадміністрації комісія, яка б займалася розглядом звернень громадян?

- При РДА створена постійно діюча комісія з питань розгляду звернень громадян, яку очолює голова райдержадміністрації Андрій Кулик та якою за минулий рік було проведено 12 засідань.

- Дякую Вам, пані Світлано, за розмову.

Світлана Яременко


Радилися аграрії

18 січня в Житомирській райдержадміністрації пройшла нарада з керівниками агропромислових підприємств району, яку провів начальник управління АПР Володимир Оржехівський. У роботі наради взяв участь та виступив голова РДА Андрій Кулик.

Дана зустріч була проведена з метою підведення підсумків роботи сільського господарства району протягом 2010 року  та напрацювання планів на поточний рік. Саме про це говорив у своєму виступі В. Оржехівський. Він зазначив, що поруч з позитивними моментами розвитку аграрної галузі, є й чимало проблем, районне управління має намір виправляти разом з керівниками на місцях.

Першим суттєвим недоліком доповідач назвав недостатнє освоєння пустуючи земель. Так, нині в районі обробляється 49,5 тис. га сільгоспугідь, що складає лише 64% від існуючих. З метою розширення цих площ управління АПР планує їх збільшення в поточному році на 5 тис. га.

Тривожною залишається й ситуація з працевлаштуванням сільського населення, оскільки з 39,9 тисяч працездатних чоловік району у сільському виробництві задіяно лише 622 працівники. У деяких фермерських господарствах, яких в районі існує 62, у виробництві задіяно по 1-2 чоловіка.

Минулого року хлібороби району, в умовах надзвичайної спеки зібрали 33 тис. тонн зерна, що на 6 тисяч менше попереднього.

Ситуацію в тваринництві керівник аграрної галузі назвав катастрофічною. Так, якщо у 1990 році в районі нараховувалося 37,1 тис. голів ВРХ, то нині у сільгосппідприємствах – 1563. з 19,2 тис. тонн молока основна частка виробляється у ТОВ «Вертокиївка». 18 тисяч молока здають особисті господарства. Річний надій на одну корову минулого року склав 3467 кг і зріс на 366 кг.

Серед основних завдань, які озвучив В. Оржехівський і які стануть орієнтирами на нинішній рік можна відзначити такі: збільшення м’ясного поголів’я у тваринництві та виробництво м’яса, збільшення посівних площ, збільшення надоїв молока на корову до 3,6 тис. кг і відповідного збільшення виробництва молока, планують аграрії збільшувати поголів’я корів і досягти, зокрема, отримання 75 телят від 100 корів.

У своїй промові перед аграріями голова райдержадміністрації Андрій Кулик сказав, що районна влада й надалі буде приділяти розвиткові сільського господарства пріоритетну увагу.

У подальшому планується систематично проводити виїзні наради з вивченням становища сільгосппідприємств та галузі в цілому на місцях. Щодо розвитку фермерства в районі, Андрій Євтухович навів позитивний приклад фермера Ганька В. П., який очолює СФГ «Ставрів» і на полях під Житомиром вирощує високі врожаї овочів і забезпечує ними продуктові маркети обласного центру.

Керівник району наголосив на тому, що низький рівень поголів’я ВРХ призводить і до дефіциту органічних добрив з усіма негативними наслідками для наших полів. І поки поголів’я не досягне необхідного рівня, зараз необхідно підвищувати урожайність полів шляхом збільшення їх родючості за рахунок застосування сидератів, правильних сівозмін та застосування високоякісного насіння.

Голова адміністрації вбачає у аграрному секторі району здійснити ряд кардинальних кроків для покращення ситуації: до освоїти 5-6 тисяч га пустуючи земель на одну тисячу збільшити поголів’я корів, створити на селі не менше 200 робочих місць, рекомендувати сільгосппідприємствам збільшувати посіви гречки, проса, люпину тощо. Пора серйозно поставитися до розвитку садівництва та переорієнтувати хмелярські господарства та вирощування більш конкурентоспроможних сортів шишок, сказав Андрій Євтухович.

Серед серйозних задумок він озвучив і реконструкцію за рахунок державних програм по одному племрепродуктору з розвитку молочного та м’ясного тваринництва.

В ході обговорення вищезгаданих питань на нараді виступили керівники 6 ПП «Миролюбівське» - В. Швець, ПП «Ліно» - В. Маліновський, СТОВ «Агро-Полісся» В. Словінський та ін.

С. Юрченко 


 Святкували весело

Традиційна новорічна обрядовість українців — це ціла низка зимових свят, серед яких виділяється період двадцятидення з кульмінаційними точками 1 січня - Новий рік, 6-7 січня – Різдво Христове, 13 січня - Щедрий вечір, Меланки, 14 січня - Новий рік за старим стилем, Василя,  18-19 січня – Водохреща. Навколо цих дат церковного та громадянського календаря протягом віків склався надзвичайно багатий комплекс звичаєвості. Останній день старого і перший день нового року за старим стилем українці відзначали як свята Меланки (Маланки) і Василя. На відміну від Різдва і Хрещення, ці дні не мали важливого значення в релігійному календарі, тому в їхній обрядовості майже не помітно церковних мотивів.

Протягом грудня-січня 2010-2011 років в Житомирському районі відбувся ряд заходів, присвячених вище згаданим святам, які влаштовані були працівниками закладів культури. За весь цей період проведено 30 святкових дійств в різних несених пунктах нашого району. Для дорослих відбувалися такі заходи, як «Голубий вогник», «Новорічне шоу», «Новорічна ніч» та інші, на яких глядачі спостерігали за чудовими театралізованими постановами, обрядовими виставами, святковими новорічними та різдвяними концертами, в які входили танцювальні та пісенні номери. Все це відбулося за участі місцевих працівників художньої самодіяльності, які і створили святковий та гарний настрій усім присутнім.

Звісно, у такий новорічно-різдвяний період не забули і про наймолодших мешканців сіл та селищ. Так, наприклад, в селі Сінгури для дітей був влаштований в Будинку культури дитячий ранок під назвою «В гостях у ялинки», в селі Кодня – дитячий ранок «Різдвяна ніч».

За інформацією відділу культури і туризму Житомирської райдержадміністрації серед населених пунктів, які влаштували своїм мешканцям святкові концерти, можна відзначити заходи у Новогуйвинській селищній раді, Коднянській, Камянській, Левківській та Пісківській сільських радах.

Світлана Північна


Вересівська амбулаторія

Горбенко Геннадій Валентинович народився 18 грудня 1975 року в місті Житомирі. Навчався в Ужгородському державному університеті на медичному факультеті. Закінчив дві інтернатури за спеціальністю сімейна медицина загальної практики. Трудову діяльність розпочав з 2002 року: працював у Глибочицькій амбулаторії сімейним лікарем. Згодом за сумісництвом працював сімейним лікарем в селі Вереси. З грудня 2010 року – завідувач Вересівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини.

Медицина – це одна з найважливіших галузей нашого суспільства. Вона передбачає контроль за станом здоровя населення, а здоровя для людини – це найголовніше. Про те, яка ситуація в медичній сфері Вересівської сільської ради розповів нашим читачам завідувач Вересівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Геннадій Горбенко.

- Геннадію Валентиновичу, яку територію обслуговує Вересівська амбулаторія? Коли вона була створена?

- Вересівська амбулаторія обслуговує населення села Вереси та житлових масивів Аеропорт та Смоківка. Чисельність населення в загальному становить 1680 чоловік, з них 1475 дорослих. За день до нас звертається близько 30-40 відвідувачів.

Амбулаторія загальної практики сімейної медицини до 1993 року була фельдшерсько-акушерським пунктом, а вже з цього періоду являється амбулаторією. З 2002 року вона вже була перейменована на амбулаторію загальної практики сімейної медицини. У 2008 році проводилася акредитація і амбулаторія отримала вищу акредитаційну категорію.

- Яка структура цього медичного закладу?

- Приміщення медичного закладу  включає в себе кабінет головного лікаря, оглядову, педіатричний, акушерський, кабінети, аптеку, стоматологічний кабінет, лабораторію для загальних аналізів, дві палати денного стаціонару на сім ліжок, маніпуляційну, реєстратуру, фізіотерапевтичний кабінет.

- Ваша амбулаторія є однією з кращих у Житомирському районі. Чудове двоповерхове приміщення абсолютно пристосоване для амбулаторії, затишна атмосфера, що панує в середині. А що ви можете сказати про колектив, чи злагоджено ви з ними працюєте?

- Про наш колектив хочу сказати наступне: мені з ним пощастило. Тут працюють люди, які сумлінно виконують свої обов’язки. Є й такі, які мають трудовий стаж близько 25 років, тобто присвятили велику частину свого життя роботі в нашому медичному закладі. Зокрема, це фельдшер Ольга Мосійчук, медсестра-лаборант Марія Назаренко. Крім того, в штаті працює помічник сімейного лікаря, а також на пів ставки акушер та патронажна медсестра Марина Волинець, молодші медсестри Олена Березовська та Антоніна Шумейко, водій Петро Мосійчук, стоматолог Роман Кульчицький, завідуюча аптечним пунктом Ольга Войнович. Всі відповідальні ікваліфіковані працівники. Штат укомплектовано на 100%.

- Пане Геннадію, яка демографічна ситуація по сільській раді?

- Останні два роки демографічна ситуація У Вересівській сільраді покращується. Так, в минулому році народилося 17 дітей. Вже навіть в цьому році зявилася на світ одна дівчинка. До 2009 року у нас народжувалося до 10-ти чоловік. Щодо смертності, то вона, на жаль, все ж поки переважає над народжуваністю: в минулому році пішло з життя 22 людини.

- Геннадію Валентиновичу, які захворювання домінують серед населення на вашій території?

- Як і скрізь, найпоширенішими є серцево-судинні захворювання. Переважна більшість смертей виникає саме на цьому підґрунті. Слідом за тим стоять захворювання органів дихання, далі – патологія опорно-рухової системи. Останнім часом почали поширюватися онкозахворювання. Що стосується епідемії грипу, що є актуальним питанням на сьогодні, то загострення цієї хвороби у нас поки що немає.

- З початку нового року ввійшла в дію нещодавно прийнята реформа в галузі охорони здоровя, у зв’язку з чим, всі медичні заклади селищної та сільських рад  перейшли у підпорядкування Центральної районної лікарні. Пане лікарю, для вашої амбулаторії це є позитивним кроком чи навпаки?

- Коли наша амбулаторія була у підпорядкуванні Вересівської сільської ради, то всі питання, які виникали у процесі нашої роботи, а основні, звісно ж, це фінансові, сільський голова Олександр Шут вирішував належним чином. Адже до галузі охорони здоровя тут ставляться по-особливому: з розумінням і великою підтримкою, першочергово. Тому що від того, як надаватиме медичні послуги населенню амбулаторія, залежить життя та здоровя мешканців. Так, в минулому році на медикаменти для невідкладної допомоги з бюджету сільради було виділено чотири тисячі гривень. І з виплатою заробітної плати у нас ніколи питань не виникало. Всі отримували її вчасно і у повному обсязі. Також за потребою одразу ж виділялися кошти на ремонт автомобіля, бензин для нього. Тому із сільською радою ми працювали злагоджено і у повному розумінні. Як складеться ситуація тепер, коли ми підпорядковуємося районній лікарні, на сьогоднішній день не відомо. Але, я думаю, такої уваги, як була раніше, до нашої амбулаторії не буде. Будемо, звісно, сподіватися, що і фінансування буде на належному рівні, й інші питання вирішуватимуться так, як це робив наш сільський голова.

- Що було зроблено протягом останнього часу для покращення функціонування амбулаторії та що планується у найближчому майбутньому?

- Одне з головних наших досягнень – це те, що ми зробили малу свердловину та систему водопостачання в амбулаторії. Таку роботу ми виконали у 2010 році, на що було витрачено близько 10-ти тисяч гривень. Також близько трьох років тому в амбулаторії були замінені старі вікна на нові метало пластикові, а вже в минулому році ми замінили вхідні двері теж на метало пластикові. З обладнання ми придали новий глюкометр та інгалятор у фізіотерапевтичний кабінет, мікроскоп для лабораторії. Частково замінені старі меблі, хотілось би замінить решту меблів на нові, а також закупити більше нового обладнання. Звісно, ми утримуємо приміщення амбулаторії в належному стані, тому регулярно виконуємо поточний ремонт. Серед масштабних планів на майбутнє – то хотілося б відкрити на житлових масивах Аеропорт та Смоківка фельдшерський пункт, щоб організувати туди виїзні дні для прийому відвідувачів. Це було б зручніше як мешканцям цих населених пунктів, так і нам.

- Геннадію Валентиновичу, крім того, що ви працюєте лікарем в амбулаторії, ви ще й депутат Житомирської районної ради. Яку роботу ви проводите в цьому напрямку?

- Я пройшов до районної ради за мажоритарною системою, тобто 225 чоловік Вересівської сільської ради віддали за мене свої голоси. Будучи депутатом, я не забуваю про свої передвиборні обіцянки і займаюся поступовим втіленням їх у життя. Основне завдання, яке стоїть переді мною та сільським головою, - це сприяти розвитку соціальної сфери наших населених пунктів. Першочергово ми плануємо зробити так, щоб дитячий дошкільний навчальний заклад «Журавлик» почав функціонувати.

- Дякую Вам, Геннадію Валентиновичу, за бесіду. Бажаю успіхів у Вашій нелегкій і, в той же час, важливій справі.


 

Левків. Сільська рада: організаційні моменти

Левківська сільська рада – це три населених пункти – Левків, Калинівка та Клітчин, де живе понад 4 тис. чоловік. Сільська рада велика, тому й чисельний тут депутатський склад – 26 депутатів. Різні за соціальним станом, професією, віком, політичними симпатіями, але, як показали перші місяці роботи новообраної сільської ради – відповідальні, здатні ефективно працювати. На сесіях питання обговорюються та приймаються одноголосно.

Голова сільської ради Олександр Станіславович Окоча каже, що це дуже важливо, коли немає протиріч, коли існує перевага не партійної приналежності, а перш за все розумних рішень.

Виконком сільської ради складається з професійних, енергійних людей. до нього входять директор школи, керівник фермерського господарства, голова споживчого товариства, директор підприємства «Свемон», приватні підприємці.

Разом з сільським головою та секретарем сільради виконком складається з 11 чоловік.

При сільській раді діють три комісії з питань фінансів та планування бюджету, з питань законності і правопорядку і земельних відносин, агропромислового комплексу та соціального розвитку села.

Колектив самої сільської ради складається з давно працюючих тут, досвідчених кадрів. Ірина Дмитрівна Остапчук починала роботу у сільраді у 2002 році з посади бухгалтера, з 2006-го працює секретарем.

У бухгалтерії двоє працівників – спеціаліст з бухгалтерського обліку Віта Леонідівна Першко та головний бухгалтер, одна з ветеранів роботи у сільській раді – Олена Василівна Ващенко. Працювала касиром у організації «Житомирводбуд», а з 1985 року веде бухгалтерську справу у Левківській сільській раді.

Галина Олександрівна Ващенко з 1983 року працювала у Левківському колгоспі, у 1991 за переводом розпочала роботу у сільській раді. Зараз перебуває на посаді землевпорядника.

Також тут трудяться два касири – Галина Петрівна Остапчук та Галина Вікторівна Осіпчук – теж старожил сільської ради, робота якої тут триває вєе 28 років.

Отже, сільський голова прийняв сільську раду з вже сформованим колективом, який складається з досвідчених працівників. А це завжди дуже допомагає в роботі.

Е. Сень


                                                             Перспектива для розвитку села є!

У розмові з Левківським сільським головою ми поцікавилися, в якому стані на сьогодні знаходяться об’єкти інфраструктури сільської ради, які є попередні плани з їхнього покращання та розвитку.

– Олександре Станіславовичу, як у вас виконується районна програма «Сільська вулиця», а саме освітлення вулиць у населених пунктах сільської ради?

– Ми займаємося цією програмою, на даний час освітлюємо центр. Територія у нас дуже велика, рельєф місцевості дещо специфічний, і, звичайно ж, наприклад, у Клітчині, де вулиці рівні, є стовпи – це зробити легше. Саме звідти і будемо починати налагодження освітлення на території. Частково є стовпи у Левкові та Калинівці. Коли будуть забезпечені усі необхідні технічні умови, встановимо ліхтарі.

– Медичні заклади зараз передаються у власність районної громади, але ж і розраховують водночас на те, що сільські ради, як і раніше будуть по можливості допомагати…

– У нас є 3 заклади медичного профілю – амбулаторія сімейного лікаря в Левкові, ФАПи у Калинівці та Клітчині. Звичайно ж, ми і надалі братимемо до уваги їхні прохання. Це, як правило, проблеми побутового характеру. Якщо в Клітчині ФАП у гарному стані, обладнаний, то в Калинівці треба вирішити з опаленням – підводити газ або зробити електричне.

– А як з культурою та спортом?

– Спортивно-масова робота у нас прогресує. Наша команда взяла участь у першості району з футболу. У цьому році плануємо ремонт стадіону в Левкові. Жителі Калинівки виявили бажання облаштувати стадіон у себе в селі. Самі знайшли людей, які зможуть надати допомогу як спонсори, та власними силами хочуть побудувати цю спортивну споруду. Таке починання багато чого варте.

Шкільний спортзал надається для занять спортом кожен день, і у вихідні сюди приходять діти. Перед Новим роком у Левківській школі була проведена першість району з міні-футболу. Старша група нашої школи зайняла перше місце.

В Левкові та Клітчині активно функціонують Будинок культури та клуб. Працюють гуртки, до свят готуються різноманітні заходи. Хоча приміщення у гарному стані, але площі великі, і потрібно продумати, як економніше їх опалювати. Наприклад, у Левківському БК можна було б зробити навісні стелі, щоб зменшити об’єм для обігріву. У Клітчині котел був неенергозберігаючий, довелося тимчасово встановити електрообігрівачі.

У Левківській районній дитячій бібліотеці до цьогорічного опалювального сезону були підключені електричні конвектори.

– Що ви можете сказати про виконання програми «Тепле вікно» у закладах соціальної сфери?

– На поточний рік наші школа та дитяча бібліотека включені у план реалізації програми. У школі в кінці минулого року було замінено 10 вікон – поки що за рахунок спонсорських коштів. На виконання програми поміняємо ще 36. частково це буде здійснено за кошти з районного бюджету, частково – за рахунок підприємців.

Нещодавно побували у школі з головою райдержадміністрації, він в курсі наших шкільних потреб, допомагає їх вирішувати.

– Яким ви бачите вирішення такого наболілого практично по всіх сільських радах району питання, як прибирання і вивіз сміття?

– Думаю, що і цю проблему поступово можна вирішити. Наразі ми заключили договір з однією з житомирських фірм – «Світ-Еко». По всіх селах, що входять до сільської ради, визначається де саме потрібно встановлювати сміттєбаки. В основному це біля приміщень підприємств малого бізнесу, магазинів, об’єктів громадського харчування, біля медичних закладів, школи. Ніхто не відмовляється, навпаки, підприємці самі виявляють бажання встановити сміттєбаки. Для населення фірма пропонує купувати спеціальні мішки для сміття на 120 літрів вартістю по 9 гривень. Якщо нововведення приживеться, це набагато спростить питання. Головне, щоб жителі наші з розумінням поставилися, знайшли можливість придбати мішки. Потрібно усвідомити, що таким чином покращиться санітарний стан, вигляд населених пунктів. Потрібно ще провести ремонт доріг місцевого значення, і взагалі, добре попрацювати над тим, щоб привести в порядок територію.

На сесії після Нового року ми прийняли бюджет на 2011 рік, не забули і про районну газету згідно з укладеною угодою про висвітлення діяльності. Навесні маємо освоїти кошти, виділені на будівництво дитячого садочка – до того часу розробити проект. Підприємства, як знаходяться на території нашої сільської ради, не завжди на повну потужність використовують свій потенціал. У районній раді працюють над тим, щоб надати виробництвам додаткову профілізацію. Як-от, на фабриці «Свемон» виготовляти колодязьні кільця, сільськогосподарським підприємствам освоювати суміжні галузі. Дуже важливо створювати нові робочі місця, а це пов’язане з розвитком виробництва. Передумови у Левкові є – це і вигідне географічне положення, гарне транспортне сполучення. Діяти потрібно на перспективу, наближати її. А специфіка роботи сільського голови така, що вона, тобто робота, продовжується і за межами робочого часу, особливо коли трапляються якісь непередбачувані ситуації. Так що відпочивати поки що ніколи…

– Дякуємо за розмову, та бажаємо успіхів у праці.

Е. Сень


                         

Вересівська амбулаторія 

Горбенко Геннадій Валентинович народився 18 грудня 1975 року в місті Житомирі. Навчався в Ужгородському державному університеті на медичному факультеті. Закінчив дві інтернатури за спеціальністю сімейна медицина загальної практики. Трудову діяльність розпочав з 2002 року: працював у Глибочицькій амбулаторії сімейним лікарем. Згодом за сумісництвом працював сімейним лікарем в селі Вереси. З грудня 2010 року – завідувач Вересівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини.

Медицина – це одна з найважливіших галузей нашого суспільства. Вона передбачає контроль за станом здоровя населення, а здоровя для людини – це найголовніше. Про те, яка ситуація в медичній сфері Вересівської сільської ради розповів нашим читачам завідувач Вересівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Геннадій Горбенко.

- Геннадію Валентиновичу, яку територію обслуговує Вересівська амбулаторія? Коли вона була створена?

- Вересівська амбулаторія обслуговує населення села Вереси та житлових масивів Аеропорт та Смоківка. Чисельність населення в загальному становить 1680 чоловік, з них 1475 дорослих. За день до нас звертається близько 30-40 відвідувачів.

Амбулаторія загальної практики сімейної медицини до 1993 року була фельдшерсько-акушерським пунктом, а вже з цього періоду являється амбулаторією. З 2002 року вона вже була перейменована на амбулаторію загальної практики сімейної медицини. У 2008 році проводилася акредитація і амбулаторія отримала вищу акредитаційну категорію.

- Яка структура цього медичного закладу?

- Приміщення медичного закладу  включає в себе кабінет головного лікаря, оглядову, педіатричний, акушерський, кабінети, аптеку, стоматологічний кабінет, лабораторію для загальних аналізів, дві палати денного стаціонару на сім ліжок, маніпуляційну, реєстратуру, фізіотерапевтичний кабінет.

- Ваша амбулаторія є однією з кращих у Житомирському районі. Чудове двоповерхове приміщення абсолютно пристосоване для амбулаторії, затишна атмосфера, що панує в середині. А що ви можете сказати про колектив, чи злагоджено ви з ними працюєте?

- Про наш колектив хочу сказати наступне: мені з ним пощастило. Тут працюють люди, які сумлінно виконують свої обов’язки. Є й такі, які мають трудовий стаж близько 25 років, тобто присвятили велику частину свого життя роботі в нашому медичному закладі. Зокрема, це фельдшер Ольга Мосійчук, медсестра-лаборант Марія Назаренко. Крім того, в штаті працює помічник сімейного лікаря, а також на пів ставки акушер та патронажна медсестра Марина Волинець, молодші медсестри Олена Березовська та Антоніна Шумейко, водій Петро Мосійчук, стоматолог Роман Кульчицький, завідуюча аптечним пунктом Ольга Войнович. Всі відповідальні ікваліфіковані працівники. Штат укомплектовано на 100%.

- Пане Геннадію, яка демографічна ситуація по сільській раді?

- Останні два роки демографічна ситуація У Вересівській сільраді покращується. Так, в минулому році народилося 17 дітей. Вже навіть в цьому році зявилася на світ одна дівчинка. До 2009 року у нас народжувалося до 10-ти чоловік. Щодо смертності, то вона, на жаль, все ж поки переважає над народжуваністю: в минулому році пішло з життя 22 людини.

- Геннадію Валентиновичу, які захворювання домінують серед населення на вашій території?

- Як і скрізь, найпоширенішими є серцево-судинні захворювання. Переважна більшість смертей виникає саме на цьому підґрунті. Слідом за тим стоять захворювання органів дихання, далі – патологія опорно-рухової системи. Останнім часом почали поширюватися онкозахворювання. Що стосується епідемії грипу, що є актуальним питанням на сьогодні, то загострення цієї хвороби у нас поки що немає.

- З початку нового року ввійшла в дію нещодавно прийнята реформа в галузі охорони здоровя, у зв’язку з чим, всі медичні заклади селищної та сільських рад  перейшли у підпорядкування Центральної районної лікарні. Пане лікарю, для вашої амбулаторії це є позитивним кроком чи навпаки?

- Коли наша амбулаторія була у підпорядкуванні Вересівської сільської ради, то всі питання, які виникали у процесі нашої роботи, а основні, звісно ж, це фінансові, сільський голова Олександр Шут вирішував належним чином. Адже до галузі охорони здоровя тут ставляться по-особливому: з розумінням і великою підтримкою, першочергово. Тому що від того, як надаватиме медичні послуги населенню амбулаторія, залежить життя та здоровя мешканців. Так, в минулому році на медикаменти для невідкладної допомоги з бюджету сільради було виділено чотири тисячі гривень. І з виплатою заробітної плати у нас ніколи питань не виникало. Всі отримували її вчасно і у повному обсязі. Також за потребою одразу ж виділялися кошти на ремонт автомобіля, бензин для нього. Тому із сільською радою ми працювали злагоджено і у повному розумінні. Як складеться ситуація тепер, коли ми підпорядковуємося районній лікарні, на сьогоднішній день не відомо. Але, я думаю, такої уваги, як була раніше, до нашої амбулаторії не буде. Будемо, звісно, сподіватися, що і фінансування буде на належному рівні, й інші питання вирішуватимуться так, як це робив наш сільський голова.

- Що було зроблено протягом останнього часу для покращення функціонування амбулаторії та що планується у найближчому майбутньому?

- Одне з головних наших досягнень – це те, що ми зробили малу свердловину та систему водопостачання в амбулаторії. Таку роботу ми виконали у 2010 році, на що було витрачено близько 10-ти тисяч гривень. Також близько трьох років тому в амбулаторії були замінені старі вікна на нові метало пластикові, а вже в минулому році ми замінили вхідні двері теж на метало пластикові. З обладнання ми придали новий глюкометр та інгалятор у фізіотерапевтичний кабінет, мікроскоп для лабораторії. Частково замінені старі меблі, хотілось би замінить решту меблів на нові, а також закупити більше нового обладнання. Звісно, ми утримуємо приміщення амбулаторії в належному стані, тому регулярно виконуємо поточний ремонт. Серед масштабних планів на майбутнє – то хотілося б відкрити на житлових масивах Аеропорт та Смоківка фельдшерський пункт, щоб організувати туди виїзні дні для прийому відвідувачів. Це було б зручніше як мешканцям цих населених пунктів, так і нам.

- Геннадію Валентиновичу, крім того, що ви працюєте лікарем в амбулаторії, ви ще й депутат Житомирської районної ради. Яку роботу ви проводите в цьому напрямку?

- Я пройшов до районної ради за мажоритарною системою, тобто 225 чоловік Вересівської сільської ради віддали за мене свої голоси. Будучи депутатом, я не забуваю про свої передвиборні обіцянки і займаюся поступовим втіленням їх у життя. Основне завдання, яке стоїть переді мною та сільським головою, - це сприяти розвитку соціальної сфери наших населених пунктів. Першочергово ми плануємо зробити так, щоб дитячий дошкільний навчальний заклад «Журавлик» почав функціонувати.

- Дякую Вам, Геннадію Валентиновичу, за бесіду. Бажаю успіхів у Вашій нелегкій і, в той же час, важливій справі.

                   


  Тиха обитель на Тригірських кручах

Якщо виїжджати з Житомира Чуднівською трасою, десь приблизно через півгодини вказівник на узбіччі показує дорогу до Свято-Преображенського Тригірського чоловічого монастиря. У будь-яку пору року краєвиди навколо монастирської території приголомшують своєю красою. З високого пагорба відкривається романтичний краєвид на річку Тетерів та обривисті скелі берегів.

Цікава історія й монастиря, і головної його святині – Свято-Преображенської церкви. До нашого часу дійшло мало достовірних фактів про його історію, дотепер вони оповиті загадками та невідомими сучасним дослідникам періодами життя обителі.

За різними джерелами, ми дізнаємося, що монастир був заснований «ясновельможним князем Володимиром Житомирським». Точна дата заснування обителі невідома. Імовірно, це був 1575-й рік.

У старих синодиках Тригірського монастиря є такий запис: «Сей монастырь  Тригорский в первых наречен быть Пустинский, его же создал сиятельный князь Владимир Житомирский и в году 1583 прилучил его к монастырю Бердичевскому ради леса и рыб».

Фундаторами Тригірського монастиря були поміщики троянівського маєтку – брати Микола і Федір Вороничі. Збереглась їх фундушева  дарча грамота, датована 1613 роком. За значимістю монастир знаходився на другому місці після Почаївського. Під час багато численних військових набігів, якими відзначалося 17 століття, монастир був розгромлений, та усі його будови згоріли у 1651 році. Тоді дивом уціліло Тригірське Євангеліє, писане українською мовою. На Євангелії було зроблено дарчий напис, який свідчив, що перша монастирська церква збудована на честь Святої Трійці. Мабуть, і монастир спочатку називався Троїцьким. За давніми переказами, відвідував його легендарний український гетьман Петро Могила.

Монастир вважався православним до 1723 року, поки не прийняв унію. Тоді й набув монастир свого найбільшого за тих часів розвитку. Перші уніати поселилися тут того ж 1723 року. На Дубнівському василіанському з’їзді 1745 року Тригірський монастир приписали до Білилівського монастиря, що знаходився на території Галичини. З того часу тримався постійний зв’язок Тригірського монастиря з уніатами Галичини. Він здійснювався через Почаїв, де було центральне управління Василіанського ордену. Остаточно уніатство затвердилося в монастирі з кінця 18 століття.

Але йшов час, відбувалися різні історичні, політичні події, а оскільки релігія на той час була тісно переплетена з суспільним життям, у статусі та значимості монастиря теж відбулися зміни. Близько до середини 19 ст., а саме у 1839 році, монастир повернувся у православ’я, коли ігуменом обителі був Леонтій Скибовський. Протягом 1838-1841 років Тригіврський монастир навіть виконував функцію в’язниці, куди засилали уніатів, які відмовлялися приймати православ’я.

У роки Першої світової війни в Тригірській обителі знаходилися евакуйовані намісник і Духовний Собор Почаївської Лаври.

Загалом, у власності монастиря до Жовтневої революції знаходилася значна територія, свої поля, ліси, у яких водилося багато різного звіра. Жертвував зі своїх землеволодінь монастирю і місцевий меценат та відомий заводчик О. Терещенко. Свою продукцію виробляв монастирський винокурний завод.

Монастир вважався престольним, що за церковними канонами було дуже суттєво та престижно. На його території, крім тієї церкви, що збереглася, була ще одна, яка має бути відбудована. Принаймні, про це ведуть мову у монастирі. Збереглися обриси її давнього фундаменту.

При монастирі також функціонував також сирітський дім. Після революції 1917 року. За часів громадянської війни, нищівний вихор пройшовся і по Тригірській монастирській садибі. Монастир був закритий і скасований у 1920 році. Тоді ж зникли і численні архіви, що зберігалися тут з разних монастирів, у тому числі з Почаївського.

Що цікаво, під час Великої Вітчизняної війни, у роки окупації, була знову відкрита як прихід монастирська Спасо-Преображенська церква.

Відроджуватися монастир почав вже за часі незалежності України, 1990-1993 роках. Головна будівля на території – Спасо-Преображенська церква, побудована у російсько-візантійському стилі. Це цегляна, пятикупольна, хрестова в плані будівля другої половини 18 століття. Всередині церкви власний розпис, збережені оригінальні фрески.

Окремо варто розповісти про головну святиню обителі  - Тригірську ікону Божої Матері, яка вважається чудотворною. Ця ікона – копія Чернігівської Іллінської ікони Божої Матері 18 століття. Найбільше свято монастиря – 20 серпня, коли багато з’їжджається сюди людей на чествування головної ікони. У храмі також стоїть ковчег з частками мощів преподобних мучеників Печерських з Києво-Печерської Лаври.

Зі старих будівель на території монастиря збереглися келії 1782 року, невеличкий монастирський готель для приїжджаючих сюди гостей з інших монастирів, з-за кордону. Сьогодні це один з найкомпактніших і затишніших монастирів, які  збереглися в Україні.

Чудотворні властивості Тригірської ікони відомі далеко за межами монастиря. Багато пожертвувань здійснюють вдячні відвідувачі як знак великої дяки  помічній святині. У монастирі ведеться спеціальна книга, де записуються факти дивовижних зцілень.

Сьогодні життя у монастирі протікає, мабуть, за тим же розкладом, що і 400 років тому. З шостої до восьмої ранку  служиться Акафіст Божої Матері, вечірня служба триває з 17-ї до 20-ї години. Кожен з монахів та послушників має своє послушання. Зараз у монастирі живуть вісім монахів та три послушники. Переважно це громадяни України, але бувають й з інших країн.

Ось і тепер – один з послушників приїхав з Курська. 

Смисл монастирського життя  - в очищенні душі. У постійному подвигові внутрішнього покаяння, смирення, у щирому та самозречному усвідомленні того, що головне – це наша позитивна внутрішня сутність, що усі проблеми від зла, ненависті, марнославства, та гордині – тих речей, які руйнують людину зсередини.

Звичайно ж. сучасне монастирське життя неможливе без переваг цивілізації, технічної оснащеності. У будівлі, де розміщуються келії, зроблений якісний ремонт, обладнана водогінна система. Вода з крану ллється не звичайна, а з місцевого, на території монастиря джерела Божої Матері. Вона приємна, мяка на смак, і тут її використовують для побутових потреб.Ігумен Ростислав, який люб’язно погодився провести екскурсію по території монастиря, розповів, що джерело буде обладнане під купальню спеціально до Водохресних свят, і всі бажаючі можуть відвідати його та скуштувати цілющої джерельної води.

Духовні служителі та наставники у Тригірському монастирі приїхали свого часу сюди на служіння. Ігумен Ростислав закінчив Київську духовну семінарію 1996 році, родом він з Львівської області. Майже 15 років тому разом з намісником о. Галактіоном переїхали сюди з Почаєва.

На майбутнє мешканці монастиря та настоятель отець Галактіон бачать свою обитель оновленою, розбудованою за рахунок земель, що колись були відлучені від святого місця та мають бути повернуті  у його межі. З часом побудується іще одна церква  - на місці зруйнованої. Шлях сюди не заросте ніколи, з розвитку зеленого туризму Тригірський монастир буде цікавим для туристів як історична та культурна памятка. А взагалі – це дійсно особливе місце, де на вас ніби сходить ота небесна благодать, умиротворення, хоч на якийсь час забувається метушня мирського світу, життя ніби зупиняється на декілька хвилин у спокої, споглядальності на цих Тригірських пагорбах.

… І до речі: вода, набрана у монастирському джерелі, залишається такою  прозорою і свіжою ще декілька місяців…

 


 Ціни на газ зростають.

Рівень захисту населення – теж

 

19 липня віце-прем’єр-міністр України Сергій Тигіпко провів всеукраїнську селекторну нараду за участі керівництва областей та районів з приводу підвищення ціни на газ для населення та компенсацій державою зростаючих витрат на житлово-комунальні послуги.

Як було заявлено на нараді, піти на цей непопулярний крок уряд змусили такі обставини: необхідність виправлення становища зі збитковістю компанії «Нафтогаз України», якій надаються дотації з держбюджету до 30 млрд. грн. в рік; необхідність встановлення збалансованих тарифів на житлово-комунальні послуги, щоб вивести галузь з прориву та привабити інвесторів; необхідність водночас, захисту населення від підвищених тарифів.

Щодо останнього, то як наголосив Сергій Тигіпко, постановою КМУ буде зменшено процентну ставку витрат на нові тарифи порівняно з доходами сім’ї (орієнтовно: з 20 до 15% - для працюючих і з 15 до 10% - для непрацюючих верств населення). При цьому уряд ставить перед центральною та місцевою владою три важливих завдання в процесі підготовки та реалізації рішення уряду про підвищення ціни на газ: 1) створити координаційні центри (у міністерствах, областях та районах) на чолі з першими особами; 2) вести широку роз’яснювальну роботу з населенням стосовно заходів уряду по відшкодуванню витрат у зв’язку з підвищенням цін на житлово-комунальні послуги; 3) організувати на місцях надійний зв’язок з громадянами стосовно реалізації їх прав на отримання компенсацій. Вже відомий номер телефону урядової «гарячої лінії» - 0-800-507-309 та такого ж номеру в Житомирській області – 24-14-08.

Щоб значно спростити отримання субсидій, уряд зробив деякі суттєві кроки. Зокрема, спрощено саму процедуру. По-перше, замість дев’яти довідок, як було колись, зараз потрібно лише три: заява, довідка про доходи, декларація про доходи, а пенсіонерам – всього дві: заява та декларація про доходи. Більше того, не потрібно нікуди буде бігати – весь пакет документів буде надіслано поштою безкоштовно, навіть конверт  на відповідь буде передбачений.

Як бачимо, уряд дійсно зробив значні кроки, щоб захистити населення від неминучого зростання цін на газ. Тепер ці рішення органами влади мають бути втілені в життя. Стосовно ж нашого району, то, як сказав після наради голова Житомирської РДА Андрій Кулик, днями буде створено районний штаб, який і буде координувати всю цю роботу на теренах району. Про роботу райдержадміністрації у цьому напрямі, а також роз’яснювальні матеріали на цю тематику – читайте у наступних номерах газети «Сільське життя».

 

Сергій Юрченко


 

 

Якість питної води – під контролем

 

На виконання доручення Прем’єр-Міністра України, розпорядження голови ОДА, розпорядження голови райдержадміністрації «Про організацію утримання джерел водопостачання» від 02.06.10 р. № 602, за період з 7 червня по 12 липня спеціалістами райсанепідстанції було досліджено 383 проби питної води з нецентралізованих джерел водопостачання ( в т. ч. за фізико-хімічними 337 проб, з них 106 не відповідає за мікробіологічними – 46, з них не відповідає – 39).

З  42 громадських колодязів досліджено 19 проб по фізико-хімічних показниках (без відхилень) відповідно за мікробіологічними – 8 проб (3 з відхиленням від норми).

З розумінням віднеслись до виконання розпорядчих документів облдержадміністрації, райдержадміністрації та приписів райсанепідстанції більшість сільських голів: Денишівської, Березівської, Корчацької, Коднянської, Глибочицької, Левківської, Іванівської, Туровецької, Оліївської, Пісківської, Ліщинської, Кам’янської, Зарічанської, Садківської, Тетерівської, Заможненської, Вересівської, Василівської, Луківської, Озерянківської, Станишівської сільських рад.

Безвідповідально віднеслись до виконання своїх обов’язків та розпоряджень голів обласної та районної адміністрацій сільські, селищні голови та їх медпрацівники: Новогуйвинської селищної ради, Буківської, Вертокиївської, В. Пічської, Глибочанської, Головенківської, Миролюбівської, Руднє-Городищенської, Сінгурівської і Троянівської сільських рад.

Райсанепідстанцією для інформування населення було надіслано 12 інформаційних листів в сільські ради, підготовлено 3 статті в газету «Сільське життя», випущено 1 бюлетень, проведено 120 бесід, направлено 45 пам’яток про облаштування та утримання джерел нецентралізованого водопостачання (криниць, каптажів тощо). Надіслано 11 приписів, 10 постанов про заборону використання води для питних потреб, паспортизовано 36 громадських колодязів, 2 каптажі.

За невиконання постанов, приписів, пропозицій органів держсаннагляду  юридичні та фізичні особи притягаються до дисциплінарної та адміністративної відповідальності.

 

Іван Нечипорук,

 головний лікар

Житомирської райСЕС


Левківський форпост медицини

 

Здоров’я – це найцінніше, що є у кожного з нас. Про нього кажуть: «Коли маємо – не зважаємо, а втрачаємо – сумуємо». Для приведення нашого здоров’я у належний стан існують медичні заклади. Для профілактики та лікування різного роду захворювань мешканці Левківської сільської ради за допомогою звертаються до місцевої амбулаторії. Даний заклад включає в себе вісім кабінетів: дитячий, фізкабінет, лабораторія, маніпуляційна, денний стаціонар на 16 ліжок, приймальна лікаря, оглядова акушерки та стоматологічний кабінет. А, в цілому,  амбулаторія забезпечена медобладнанням на належному рівні.  Два роки тому були придбані нові магнітапарат та апарат УЗД.

Колектив цього закладу медицини обслуговує територію всієї сільської ради, тобто три села: Левків, Клітчин та Калинівка, а це приблизно чотири тисячі чоловік населення. Щомісяця його відвідує близько 800 чоловік. Протягом 2010 року народилася 21 дитина.  Дитячої смерті, на щастя, немає. Проте 35 пенсіонерів померло. Серед хвороб на першому місці стоять серцево-судинні та онкопатологія.

Левківською амбулаторією вже 22 роки завідує справжній майстер своєї справи, головний лікар Павло Миколайович  Орел. Свого часу він закінчив Вінницький медінститут, працював у 1-ій Житомирській міській лікарні у інфекційному відділенні, а з 1988 року волею долі він потрапив до затишного села Левків Житомирського району.

В амбулаторії працює 10 чоловік, а по всій дільниці  - 16. З них три лікаря: Павло Орел, Марія Петрович та Ганна Попова.

- До травня місяця цього року була проблема з фельдшером, але на сьогодні вона вирішена, - сказав головний лікар. – Медперсонал наш молодий, відповідальний, всі виконують свої функціональні обов’язки. Приміщення самого медичного закладу збудоване ще в 50-х роках минулого століття. Та, незважаючи на це, працівники амбулаторії підтримують його в належному стані, -  продовжує Павло Миколайович. -  У 2008 році за кошти сільської ради тут був зроблений капітальний ремонт. Також щороку тут проводиться поточний ремонт. Проте ще у приміщенні необхідно замінити старі вікна, перекрити дах, відремонтувати веранду (де планується  розміщення оновленої реєстратури) та ще один кабінет, до чого вже зроблений перший крок -  складений кошторис на суму 33 тисячі гривень. Є й над чим попрацювати зовні:  покращити зовнішній вигляд будівлі, звести огорожу та заасфальтувати  територію, придбати контейнер для сміття тощо.

Слід побажати   левківським охоронцям здоров’я якомога швидшого здійснення намічених планів і вирішення існуючих проблем, щоб рівень надання медичних послуг селянам став ще кращим.

 

Світлана ЯРЕМЕНКО


 
 

У районі – 6 випадків сказу!

 

Сказ – небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин і людини. Характеризується тяжким враженням центральної нервової системи і закінчується летально (смертельно). При появі клінічних ознак видужання неможливе.

Джерелом збудника хвороби є хворі тварини, які виділяють вірус, головним чином, зі слиною. Вірус добре переносить низькі температури, але в зовнішньому середовищі не стійкий. На нього згубно діють ультрафіолетові промені та дезрозчини. У слині тварин вірус сказу з’являється за 8-10 днів до розвитку ознак хвороби і виділення його відбувається аж до загибелі тварини.

Зараження сказом відбувається, в основному, через покуси, чи внаслідок попадання слини хворої тварини на свіжі поранення, подряпини, слизові оболонки очей, рота, носа, при зніманні шкіри із трупів загиблих або відстріляних хворих на сказ тварин. Найкоротший інкубаційний період - 7-8 днів, а в середньому він триває від трьох тижнів до трьох місяців (іноді 6 місяців і навіть рік).

З початку 2010 року у Житомирському районі вже зареєстровано 6 випадків сказу, а саме: в с. Тригір’я (захворіла собака), с. Улянівка (захворіла корова), с. Соснівка (теля 3-місячного віку), с. Корчак (кіт), с. Барашівка та с. Кодня (лисиця), головним джерелом збудника в цих випадках була червона лисиця.

Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки – втрата відчуття страху, звірі втрачають обережність і вдень з’являються у населених пунктах, в місцях випасу і утримання худоби та птиці, нападають на людей та тварин.

Ознаки захворювання на сказ у собак відомі багатьом. Спочатку з’являються пригнічення, тварина забивається у темні місця, згодом тварина непокоїться, стає лякливою, гавкання стає хриплим, інтенсивно виділяється слина, у тварини відсутній апетит, не п’є води (водобоязнь). В погляді відмічають косоокість, відвисає щелепа. Через деякий час тварина стає агресивною, в цей період вона нападає на тварин і людей. Далі наступає поступовий параліч, спочатку задніх, а потім передніх кінцівок, виснаження і тварина гине.

Почастішали випадки сказу і серед котів. Коти, що вразились збудником сказу, стають активним постачальником вірусу в населені пункти та на тваринницькі об’єкти.

Шановні жителі, керівники підприємств різної форми власності, органів місцевого самоврядування Житомирського району, при підозрілій поведінці диких та домашніх тварин негайно повідомляйте про це працівників державної ветеринарної медицини. Якщо вас, або ваших дітей покусала, чи подряпала тварина, негайно зверніться до лікарні за консультацією лікаря-травматолога.

Єдиний метод боротьби із сказом – це профілактична вакцинація тварин. Для щеплення домашніх тварин використовуються вакцини, що не спричиняють ускладнень, легко переносяться тваринами ї дають надійний захист на протязі 12 місяців.

З початку поточного року, працівниками ветеринарної медицини Житомирського району, вже щеплено 4089 голів собак та котів.

 Отже, вакцинація ваших домашніх улюбленців – собак та котів, є основним методом запобігання захворюванню на сказ, незалежно від його епізоотичного типу.

Досвід показує, що працівники ветмедицини або медичної служби поодинці проблем боротьби із сказом не вирішать. Вона має вирішуватись за участі органів виконавчої влади, житлово-комунального, лісового, мисливського господарств, відділів охорони природи, внутрішніх справ.

На даний час в районі діє програма «Оздоровлення території Житомирського району від сказу на 2009-2015 роки». Під дану програму рішенням Житомирської районної ради від 26.06.2010 року за № 509, було виділено кошти для матеріального заохочення мисливців в сумі 50 грн. за кожну відстріляну (відловлену) лисицю, адже популяція її перевищує в три рази норму.

Шановні жителі Житомирського району, не зволікайте зі щепленням ваших домашніх тварин, негайно повідомляйте працівників державної ветеринарної медицини про підозрілу поведінку, як диких, так і домашніх тварин за телефонами: 47-06-26 та  37-41-31


Прийняті важливі програми, внесені зміни до бюджету

 

За наявності необхідного кворуму депутати, що прибули на тридцять третю сесію Житомирської районної ради 5 скликання, одностайно прийняли порядок денний, враховуючи додаткові пропозиції.

По першому питанню «Про районну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2010-2014 роки» звітував начальник відділу житлово-комунального господарства РДА О.І. Вєтошкін.

На жаль, доводиться констатувати, що впродовж останнього десятиріччя не тільки на місцях, а й по всій країні проблеми, пов’язані з функціонуванням житлово-комунального колективу, серйозних позитивних зрушень не зазнають. Ситуація, навпаки, продовжує ускладнюватися, тому, що ринкові засади господарювання, залучення приватних інвестицій, розвиток конкуренції не знаходять свого втілення у діяльності підприємств цієї галузі. Багато «не» існує на сьогоднішній день: це і досконала тарифна політика, що зумовлює зростаючу збитковість підприємств, нестача власних і бюджетних фінансових ресурсів, незалучення позабюджетних коштів, неналагоджена ефективна співпраця з приватними інвеститорами – усе це призводить до неспроможності підприємств галузі працювати в ринкових умовах і надавати споживачам послуги належної якості.

Значним і постійно зростаючими є витрати води і теплової енергії. Для довідки: питаннями витрати енергетичних ресурсів під час виробництва і надання житлово-комунальних послуг майже удвічі перевищують відповідні показники країн Євросоюзу.

Серед населення зростає незадоволення роботою виробників та виконавців житлово-комунальних послуг через недосконалість системи соціального захисту населення у сфері надання цих послуг, неузгоджені норми законодавства щодо регулювання взаємовідносин споживачів і виробників та виконавців. Тому і з’являються у багатьох містах добровільні об’єднання квартиронаймачів, що об’єднують по декілька багатоквартирних будинків, щоб сам виконувати функції комунальників та не залежати від них чи сплачувати за неіснуючі послуги.

Кожен третій житловий будинок потребує капітального ремонту. В аварійному стані перебуває більше третини водопровідно-каналізаційних та теплових мереж, близько 30 відсотків теплопунктів. Потребує заміни 25 відсотків насосного обладнання та котлів. Щороку утворюється значна кількість сміттєзвалищ.

Мета Програми міститься у самій її назві – розвиток та реформування ЖКГ. Для цього необхідно вирішити ряд питань, серед яких – оптимізувати виробничу та територіальну інфраструктуру ЖКГ максимально до потреб населення, надавати послуги за доступними цінами, які стимулюють енергозбереження, оновити виробничу галузь; підвищити ефективність використання енергоносіїв та інших ресурсів; створити стимули для економного витрачення енергоресурсів; стимулювати приватну підприємницьку ініціативу у виконанні завдань розвитку житлового фонду та комунальної інфраструктури.

Сьогодні, як ніколи, актуально забезпечити беззбиткове функціонування підприємств ЖКГ, впроваджувати використання альтернативних джерел енергії та видів палива, залучати громадськість до процесів реформування галузі.

Фінансово-економічне забезпечення реформування передбачає перехід до економічно обґрунтованих тарифів для всіх категорій споживачів; реструктуризацію та списання безнадійної заборгованості за умови переходу до економічно обґрунтованих тарифів.

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, коштів підприємств та інших джерел, не заборонених законодавством.

Серед головних результатів виконання Програми має бути реалізація можливостей насамперед забезпечити право людини на житло (а це такі шляхи, як придбання та оренда, товариства індивідуальних забудовників, кредитні спілки тощо, надання соціального та службового житла); домогтися своєчасної опати населенням послуг з тепло- і водопостачання – це є головною умовою їхньої доступності; провести технічне переоснащення підприємств ЖКГ з метою зменшення ресурсоспоживання; обладнати усі багатоквартирні будинки по будинковими приладами обліку тепла, холодної та гарячої води та інші.

Заходи щодо забезпечення завдань районної Програми  містять такі кроки, як сприяння утворенню при органах місцевого самоврядування підрозділів з питань організації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та розвитку інституту управителів житлових будинків, для чого організовуватиметься навчання з питань утворення таких об’єднань співвласників і управління житловим фондом. Також заплановано впровадження пілотних проектів з переведення підприємств ЖКГ на альтернативні джерела енергії та види палива протягом 2010-2014 років.

Планується реконструкція систем централізованого водопостачання у Березівці, Луці, Василівці, Садках, Головенці, Сінгурах, Троянові, В.Печі.

 Також реконструюється ЦТП, теплові мережі смт Новогуйвинське, запланований капітальний ремонт котелень теплових мереж смт Озерне. У Новогуйвинському, Озерному, та Гуйві здійснюється реконструкція систем централізованого водопостачання, та водовідведення. Успішне проведення реформування можливе за наявності необхідних ресурсів. Як сказав начальник відділу ЖКГ РДА – 1 млн. 400 тис. грн. прогнозного обсягу фінансових ресурсів для виконання завдань – цілком реальна сума у розрахунку на 5 років. Депутати голосуванням прийняли вищеназвану Програму.

З метою сприяння у суттєвому покращенні стану архівної справи на території району Житомирська районна рада затвердила Програму розвитку архівної справи в комунальній установі «Трудовий архів» на 2010-2011 роки. Доповідач – директор КУ «Трудовий архів» В.В. Лясківська зосередила увагу присутніх на особливо важливих на даний час для архіву питаннях. Це – робота по виявленню документів з особового складу установ, підприємств, організацій, незалежно від охорони власності, з метою створення єдиної електронної бази даних про місцезнаходження документів з особового складу. Ліквідовані підприємства та ті, що знаходяться у процесі ліквідації тримають документи незаконно, і вони терміново повинні бути передані до архіву, найближчим часом потрібно впорядкувати це питання. Багато у Програмі пунктів по матеріально-технічному забезпеченню діяльності архіву. Жодна архівна справа не повинна знаходитися просто на підлозі – для нього повинно обладнати архівосховище системою стелажів, придбати архівні коробки згідно з Правилами зберігання архівних документів; забезпечити установу комп’ютерною та копіювальною технікою. Вирішення всіх організаційних питань – головна запорука здіснення кваліфікованого, оперативного розгляду звернень громадян, запитів установ.

З питання порядку денного про внесення змін до районного бюджету на 2010 рік доповів начальник фінансового управління РДА К.П. Тарасенко. Він зауважив, що сьогодні ми розділяємо немалу частину коштів вільного залишку районного бюджету. 60 відсотків йде на заробітну плату та незахищені статті. Оптимізація ефективності виконання видаткової частини бюджету дала б близько 3-4млн. бюджетних коштів, які б використовувались на капітальні видатки. Кожна копійка, виділена на капітальні видатки, повинна перевірятися. У найбільш складному стані опиняється ряд сільських рад, де власні джерела надходжень не покривають недостатність у коштах.

З минулого бюджетного року не були використані 60 тис.грн. на ремонт приміщення під дошкільний навчальний заклад у Денишах. Це питання підняли депутати В. Стойко та В.Гетьман. Ситуація з Денишівським садочком критична. Старе приміщення – аварійне, нове – не відремонтоване, тому ці кошти з вільного залишку чекатимуть свого застосування саме у Денишах. Депутати М. Макаренко та О. Литвинець підняли питання про ремонт доріг у Тетерівці та Озерянці. Начальник фінуправління надав відповідь, що до цього питання обов’язково повернуться, як тільки будуть визначені результати перевиконання за перше півріччя поточного року. На даний момент кошти усі розподілені, та, як зауважив голова районної ради С.Г. Крутій, у районній раді лежить багато заявок на відкриття додаткових груп у дошкільних дитячих закладах, і в серпні буде можливість задовольнити, принаймні, частково, потреби на витрати, пов’язані з розвитком цілої сфери в районі.

Наступним питанням сесія затвердила ряд розпоряджень голови РДА «Про затвердження розміру грошової компенсації батькам дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і не відвідують дитячі дошкільні заклади та забезпечуються продуктами харчування».

У блоці земельних питань депутати проголосували позитивно за більшість погоджень надання соціальних дозволів та затверджень технічної документації по визначенню нормативної грошової оцінки земельних ділянок, окрім затвердження техдокументації на земельну ділянку, яка надається в оренду ПП ІБК «Династія» на території Новогуйвинської селищної ради та приватному підприємцеві на території Зарічанської сільської ради по обслуговуванню чотирьох літніх будиночків.

Голова райдержадміністрації А.Є. Кулик насамкінець зауважив, що головне у бюджетній сфері району – зменшити видатки на покриття боргів. Якби вони були зменшені хоча б на половину, то можна було б вести мову про будівництво нових дитячих садочків, а не тільки про їхній ремонт. На місцях існують суттєві недоліки по сплаті за оренду землі, як, наприклад, у Новогуйвинській селищній раді це – найбільша проблема, у Березівській – недобрано 75 тис.грн. з вини недостатньої роботи виконкому. Напрямками наповнення місцевих бюджетів і бюджету району є і реальна нормативна грошова оцінка та продаж земель. Сповна використовувати резерви, у першу чергу дбаючи про свій район, про його добробут – ось головне завдання зараз кожного працівника апарату райдержадміністрації, закріпленого за сільською радою.

 Варто справді замислитися: може, ми нещасні не від того, що бідні, а від того, що не здогадуємося, якими можемо бути багатими… Особливо, коли умови та підстави для цього маємо.

 

Еліна Сень

 


Свято Івана Купала – одне з традиційних у Пісках

 

У нас на селі кажуть: «Танцювала б баба, та маківка літа настала». Саме маківкою літа і вважають місяць липень, найтепліший літній місяць, а ще: «Липень казати привик – я грозовик». Це час, коли хлібороби пильнують кожну погожу днину, бо «червень на луках з косою ходить, а липень з серпом по хлібах бігає».

Отож свято Івана Купала в липні є своєрідним відпочинком перед головною працею хлібороба – жнивами. Саме на цьому святі проходить своєрідне очищення трьома стихіями – водою, вогнем і повітрям перед збиранням найсвятішого для кожної людини – хліба.

Починається у нас на селі Купальське дійство плетінням вінків ще при Сонці, щоб воно їх поцілувало. Кожна дівчина плете по два вінки: для себе і для свого судженого. Для вінків беруть різні квіти, тільки легенькі, щоб вінок не потонув, наприклад волошки, барвінок, любисток, колосся, городні квіти. За купальське дерево обирали велику гілку верби. На галявині біля Будинку культури викладали купальське вогнище, яке спалахувало у ніч, коли сонечко вже сховається, сцену прикрашали великим купальним вінком, який є символом свята. Потай від дівчат хлопці вбирали Купало.

Наше свято Купала дуже насичене всілякими дійствами. Тут ігрища навколо купальського вогнища, перекидання вінків через вогонь, водіння хороводів, пускання вінків на став, з якого виходить водяник з русалками і стає господарем свята.

Нема села без криниці,

А криниці без водиці.

Без снігу сумна зима,

А без русалок та водяника Івана Купала нема.

Наступними героями свята є відьма з маленькими чортенятами, які так співають і танцюють, що стають улюбленими героями маленьких глядачів. На купальське свято в село Піски з’їжджаються люди з семи сіл. І майдан біля Будинку культури заповнюють більш як 300 глядачів.

Цілу ніч лунають жарти, сміх, ігри, виступи художньої самодіяльності. БК с. Піски, та гостей, які прибули на свято, а хто на святі буде іменинником, обов’язково отримає подарунок від водяника.

Хтось пішов шукати цвіт папороті, хтось мокрий гріється та сушиться біля вогнища.

Так триває аж до самісінького ранку. Нарешті всі збираються біля догораючого вогнища, гасять його, умившись ранішньою росою (бо вона саме в цей час має цілющу силу), розходяться по домівках з українською піснею. І так з року в рік, традиційно у ніч з 6 на 7 липня проходить свято Купала у селі Піски.

 

Директор БК с. Піски Мельник Ю.О.

 


25 червня відбулося виїзне засідання колегії Житомирської райдержадміністрації

 

25 червня відбулося виїзне засідання колегії Житомирської райдержадміністрації, в ході якого його учасники ознайомилися зі станом житлово-комунального господарства селища міського типу Озерного та заслухати інформацію про ситуацію на об’єктах галузі по Новогуйвинській селищній раді в цілому.

Колегіальність у роботі органів державної влади потрібна не для того, щоб «розмазати» відповідальність за прийняте рішення, а для того, щоб колективно винайти найбільш ефективний шлях вирішення будь-якої проблеми. Ще більше продуктивність такого стилю роботи зростає після вивчення ситуації на місці, а не зі слів доповідача.

-Даним виїздом ми не лише започатковуємо новий стиль в роботі, а й домагаємося того, щоб він запрацював як ефективна система по вирішенню всіх питань і проблем з життєдіяльності району, - сказав в ході роботи колегії голова райдержадміністрації Андрій Кулик і додав: -Кожен керівник повинен знайти своє місце у цій системі. І поки ця система не запрацює на повну потужність, ми не можемо розслаблятися.

Виїзд саме до Озерного не був випадковим, оскільки всім у районі відомо, що саме тут сталася тривожна ситуація у ЖКГ. Члени колегії, запрошені голови сільських рад та інші керівники мали можливість  відвідати найбільш проблемні об’єкти селища: котельню, яка працює в умовах фінансового дефіциту через низький рівень сплати населення за спожиту енергію; місцеву гімназію, де найбільш актуальним є ремонт спортивного залу; медичну амбулаторію, яка розташована у непристосованому приміщенні і через сирість має бути переселена; водоочисну станцію, яка потребує капітального ремонту. Приємне враження на гостей справили відвідини місцевого дошкільного навчального закладу «Сонячний теремок», де теж потрібні кошти на ремонт та обладнання харчоблоку.

На пленарній частині засідання колегії, яке відбулося в Новогуйвинській селищній раді, з доповіддю про стан підготовки об’єктів ЖКГ, об’єктів соціальної сфери до роботи в осінньо-зимовий період 2010-2011 років виступив начальник відділу ЖКГ О.Вєтошкін.

Заслухавши і обговоривши цю інформацію колегія відмітила, що у районі проводиться певна робота в цьому напрямку. На належному рівні ведеться робота в енергетичному господарстві Зарічанського РЕМ, на виробничих об’єктах промислових підприємств, в дорожньому господарстві. Розроблені та здійснюються заходи по підготовці до опалювального сезону.

Проте, викликає серйозне занепокоєння ця робота  на території Новогуйвинської селищної ради. Зокрема, стан котелень та проведення розрахунків населенням за надані комунальні послуги, та розрахунків комунальними підприємствами ВЖРЕП смт. Новогуйвинське, КП «Озерне» за спожитий природний газ (борг складає 3,2 млн.грн.)

Селищна рада не забезпечила відшкодування різниці між діючим та фактичними затратами в тарифах на комунальні послуги, яка виникла через несвоєчасне затвердження тарифів.

Технічний стан теплового господарства в школах (Глибочицька, Левківська, Вертокиївська, Сінгурівська, Троянівська, Озерянківська, Зарічанська, Пряжівська, Пісківська) потребує вжиття невідкладних заходів.

З метою вчасної і якісної підготовки народного господарства району до роботи в осінньо-зимовий період 2010-2011 року колегія райдержадміністрації прийняла відповідні рішення.

Заслухавши та обговоривши інформацію начальника відділу освіти райдержадміністрації В.Каменчук про стан підготовки до літнього відпочинку та оздоровлення дітей у районі колегія відмітила, що в районі з даного питання проведено відповідну роботу. Організовано роботу 36 пришкільних таборів відпочинку при 35 загальноосвітніх навчальних закладах району в яких відпочиває 2904 дітей (55,2% від загальної кількості)

Адміністраціями загальноосвітніх навчальних закладів було вжито ряд заходів по попередженню травматизму та збереженню життя і здоров’я дітей влітку, особливо під час перебування у пришкільних таборах відпочинку.

Здійснюється постійний контроль за організацією відпочинку учнівської молоді у пришкільних таборах відпочинку.

Колегія доручила відділам освіти та сім’ї, молоді та спорту, службі у справах дітей, райСЕС забезпечити роботу у цьому напрямку на належному рівні.

 


 

Головенка прийняла переселенців з Народичів

 

 

Голова Головенської сільської ради – Аврамчук Олександр Олександрович народився 24 січня 1969 року в селі Ганнівка Народицького району Житомирської області. 1983 року закінчив Народицьку середню школу № 2. В цьому ж році вступив на навчання до Малинського лісотехнічного технікуму у м.Малин Житомирської області.

Весною 1987 року Олександр Олександрович закінчив даний технікум та отримав диплом молодшого спеціаліста по спеціальності «Технік-механік лісового господарства».

Травень 1987 року- призваний на дійсну військову службу до лав Радянської армії. Проходив службу у місті Пскові РРФСР повітряно-десантних військах.

Після демобілізації 1989 року влаштувався на роботу до місцевого колгоспу імені Полякова в селі Лозниця Народицького району.     Працював трактористом.

У 1990 році вступив на навчання до стаціонарного відділення Української сільськогосподарської академії у місті Києві.

1995    року переселився   до села Головенка
Житомирського району у зв’язку із аварією на ЧАЕС. Невдовзі закінчив    Національний    Аграрний    Університет  та отримав диплом за фахом спеціаліста «Інженера-механіка сільського господарства».

Восени 1996 року, у зв’язку із утворенням Головенківської сільської ради, достроково обраний на посаду голови сільської ради.

1998 рік-переобраний на посаду Головенківського сільського голови.

2002 рік- повторно переобраний на посаду Головенківського сільського голови, де і працює до теперішнього часу.


- Пане голово, яку територію охоплює Головенківська сільська рада?

- Головенківська сільська рада включає в себе два села: Головенка та Залізня. Проживає на цій території 862 людини . З них 195 пенсіонерів, 464 людини працездатного віку, дітей ло 18 років 203 чоловіка.

- Що входить до складу вашої сільради?

- До складу сільської ради входить школа, шість приватних магазини, клуб в селі Залізня, бібліотека села Головенка, фельдшерсько-акушерський пункт села Головенка, фельдшерський пункт села Залізня, поштове відділення села Головенка. При сільській раді працює комунальне підприємство «Контакт», яке займається водопостачанням, обслуговуванням водомережі, ремонтом, а також надають тракторні послуги населенню.

- Олександре Олександровичу, яка історія села Головенка? Звідки пішла така назва?

-Назва села походить від назви хутора Головенка. За розповідями   старожилів на цьому місці був  маєток пана на прізвище Головань. Місцева жінка народила від нього дитину і пан залишив їй будинок і землю. З тих пір ту жінку стали звати Головенкою, а по її смерті так назвали Хутір.В 30-ті роки на Хуторі Головенка була утворена артіль ім.Кірова, яка в 1958 році приєдналась до колгоспу "Більшовик", що в майбутньому став  "Світанок" в селі Троянів Житомирського району.

В 1942році, під час німецької окупації, мешканців с.Головенка вивозили в тил на Дніпропетровщину, деякі сім'ї там і залишилися.

В 1951-1952 рр біля села Головенка був побудований військовий полігон.

З метою будівництва цього полігону були повністю виселені та знесені  село Великий Шумськ , в якому було 600 дворів, 3 магазини , церква, середня школа, в якій навчалися діти Головенки, Залізняка та Волиці і невеличкий Хутір Куторинка.

Частина сімей з В.Шумська оселилась на Хуторі Головенка, так утворилось село Головенка. Тут була восьмирічна школа, клуб, рільнична бригада   та молочно - тваринницький комплекс колгоспу "Світанок". В 1991рна землях між с.Головенка та с.Залізня почалося будівництво селища для  потерпілих від аварії на ЧАЕС мешканців північних районів області.

В 1993-1998 рр. до села Головенка переселилися 115 сімей із с.Лозниця, 39 сімей із с. Розсохівське , 10 сімей із с.Ганнівка, 9 сімей із с.Базар  Народицького району. 05 вересня 1996 року утворилась Головенківська  сільська рада,а 10 лютого 1997 року була відкрита Головенківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

- Як працює депутатський корпус Говенківської сільради?

- Наш депутатський корпус працює злагоджено, немає протистоянь між депутатами. У нас нараховується 12 депутатів. Серед них найкраще виконують свої обов’язки Антоніна Кудак, Микола Толкач, Петро Іванченко. Загалом в сільській раді працює чотири чоловіки. Це: голова, секретар Галина Олексієнко, бухгалтер Надія Карась, касир Валентина Аврамчук.

-Чи пам’ятаєте ви своїх ветеранів?

- Звісно, ми пам’ятаємо про своїх ветеранів, допомагаємо, чим можемо. Всього залишилось серед живих п’ять учасників бойових дій Великої Вітчизняної війни: Науменко Григорій Пилипович; Храпач Олексій Опанасович; Горностай Сергій Миколайович; Зайченко Ніна Карпівна; Ігнат’єва Лідія Антонівна. Вдови: Дяченко Марцеліна Францівна; Єгорова Ольга Федорівна; Колесник Лідія Василівна. Дружини померлих учасників бойових дій Великої Вітчизняної війни: Бондарчук Лідія Григорівна; Гурко Антоніна Григорівна; Заєць Надія Федорівна.

 

-Олександре Олександровичу, що було зроблено протягом останніх років для Головенківської сільської ради?

По-перше, ми газифікували село Залізня у 2009 році. Вже у жовтні минулого року запустили у роботу газопровід. Також телефонізували наші села. Збережено   сталого    централізованого    водопостачання    села Головешка, своєчасні ремонти. Проведені заходи по благоустрою сіл сільської ради, зокрема, проведені місячники по санітарній очистці території та інші.

Пане голово, поділіться своїми планами на майбутнє щодо вашої сільської ради.

Ми плануємо запустити у дію ще одне свердловину для водопостачання, поновити обладнання. Нам дуже хотілось би заснувати підприємство із переробки деревини, тим самим створити нові робочі місця для наших мешканці. Тому що із цим у нас проблематично. Адже в селі багато молоді, які бажають працювати, але немає де.

- Олександре Олександровичу, а які ще проблеми турбують Головенківську сільраду?

Нагальною нашою проблемою є розміщення на території села Головенка худобомогильника, який не об лаштований належним чином через відсутність коштів. Територію худобомогильника огороджують не огорожою із жерток та вирубуванням кущів,  а суцільним парканом із цегли, блоків, дерева висотою не менше двох метрів. Це найболючіше наше питання. Також нам необхідно відремонтувати дороги сіл. Хоча всі вулиці асфальтовані, та все ж на теперішній час вони потребують ремонту.  Решту проблем, які виникають, ми вирішуємо самостійно, своїми силами

- Дякую Вам за розмову

Світлана ЯРЕМЕНКО

 

 


 

Вперед до успіху! 

Багато вже пройшло віків

З часів, як подвиги і слава

Родились щедро, як засів,

І ними славились держави!

Наук таланти і мистецтв,

І в спорті гідні переможці…

Пішли в минуле всі? Авжеж?

Ні, є ще славні юнки й хлопці!

Вони зібралися у нас,

Їх ми в обличчя пізнаємо,

Ми горді ними кожен час

Та честь й хвалу їм віддаємо!

 

Саме цими словами розпочала ведуча свято Гімназійного олімпу в Озерненській гімназії, яке  цього року довелось відсвяткувати з об'єктивних причин (значне збільшення кількості гімназистів, гідних нагородження) в актовій залі  гарнізонного Будинку офіцерів.

Гімназійний олімп – свято, що вже  стало традиційним в нашій гімназії. Проводиться він, за традицією в травні-місяці, коли фактично позаду залишаються дні напруженої праці педагогів, гімназистів, їх батьків. Ми підводимо підсумки нашої наполегливої праці, вшановуємо, поціновуємо тих, хто досяг певних успіхів у різних напрямках діяльності гімназії.

Наша гімназія – експериментальний майданчик регіонального рівня по впровадженню Програми ціннісної підтримки  розвитку здібностей та обдарованості «Три кроки», мета якої  полягає в створенні умов для розвитку  особистості  учнів на основі розвитку їх творчих здібностей, а в окремих випадках – обдарованості.

Програма ціннісної підтримки розвитку здібностей та обдарованості «Три кроки» орієнтована на гармонізацію  стосунків між людьми, на підвищення адаптивності  людини у світі, на забезпечення психологічної комфортності особистості. Розвиток здібностей – спосіб досягнення цієї мети.

Основний метод – ціннісна підтримка, поцінування особистості учня, педагога, батьків.

Гімназійний олімп – один із кроків Програми. Адже на цьому святі ми відзначаємо кращих з кращих, а з кожним роком їх у нас стає більше й більше. Отже, ми стаємо успішнішими, ніж учора. Тобто – ми рухаємось вперед, вперед до успіху.

Нагородження олімпійців проводилось у таких номінаціях: «Країна знань» (90 гімназистів – переможців різних етапів Всеукраїнських предметних олімпіад з базових дисциплін ); «Творчість і талант» (25 учнів – переможців різних етапів конкурсів пошуково-дослідницького спрямування, фотоаматорів іт.д.); «У здоровому тілі здоровий дух» (52 переможці спортивних змагань різних рівнів); «Художня самодіяльність» (89 учасників – призерів районного огляду художньої самодіяльності, переможців обласного фестивалю «Великоднє мереживо»); спеціальні номінації – «Віночок талантів», «Комп'ютерний геній», «Відкриття Америки», «Наставник року», «Батьківська підтримка», «Меценат року».

Ольга Ткаченко

Озерне

 

Нагородження лідера  номінації  «Країна знань», учениці 8-А класу Барабаш  Олександри

Нагородження лідера номінації  «Творчість і талант», учня 10-А класу Пригодського Олександра

Хоровий колектив гімназії – переможець обласного фестивалю  «Великоднє мереживо»

 


 

Звернення начальника УМВС України в Житомирській області

 Юрія Володимировича Івакіна до жителів області

 

Шановні жителі Житомирщини!

 

            Однією з найбільш актуальних не лише для Житомирщини, але й держави загалом, є проблема наркоманії. Її поширення  з кожним днем зростає і набуває просто загрозливих масштабів для майбутнього суспільства, втягуючи у свої тенета, переважно, підлітків та молодь. Лише на Житомирщині на обліку в органах внутрішніх справ перебуває 5 628 наркозалежних осіб, серед них 395 дітей. Ні для кого не секрет, що статистичні дані відображають лише вершину айсберга. Протидія наркозлочинності сьогодні один із  визначальних пріоритетів роботи міліції. З початку року в області вже викрито понад 388 наркозлочинів, ліквідовано 122 груп наркозбутчиків, до кримінальної відповідальності притягнено 246 осіб.

            Однак зусиллями лише міліції проблему наркозлочинності не подолати, тому ми звертаємося до всіх жителів області, сподіваючись на вашу допомогу. У першу чергу, будьте уважними до своїх дітей. Будь-які неадекватні зміни у їх поведінці повинні вас насторожити та примусити з’ясувати причини. Звертайте увагу на коло друзів та знайомих дітей, дізнайтесь, як вони разом проводять дозвілля, які розважальні заклади відвідують, чим цікавляться та займаються. Не пропустіть перші тривожні симптоми, адже на початковому етапі все ще можна припинити та змінити.

По-друге, якщо у вашому дворі, під’їзді, майданчику поблизу будинку час від часу ви помічаєте шприци сумнівного походження,  якщо вам відомі інші факти, пов’язані з незаконним використанням, розповсюдженням чи продажем наркотичних засобів в учбових та розважальних закладах, медичних установах, громадських місцях  повідомте про це до міліції за номерами  телефону довіри  (0412) 40-71-28  або 102. Конфіденційність інформації гарантується.

Перевірка за кожним із вказаних вами фактів перебуватиме під моїм особистим контролем. Давайте разом боротися із цим злом і нехай ваша небайдужість допоможе спільній справі.

 З повагою,

начальник УМВС України

в Житомирській області

Ю.В.  Івакін

 

 


 

Головне завдання – залучення коштів до бюджету

 

 

27 травня голова Житомирської РДА Андрій Кулик провів засідання колегії райдержадміністрації в її оновленому складі.

 

Першим було розглянуто питання «Про організацію виконання доручення Прем’єр-міністра України М. Я. Азарова щодо стабілізації економічної ситуації, детінізації економіки та усунення причин, що негативно впливають на надходження коштів до бюджетів усіх рівнів». З інформацією з цього питання виступили начальник ДПІ у районі О. Капустін та начальник фінуправління  К. Тарасенко. Так, головний податківець району назвав цифру, що протягом січня-квітня п. р. надходження до бюджету скоротилися на 3,3 млн. грн. Він закцентував увагу сільських голів на необхідності рішуче боротися з тими, хто працює «в тіні»: не зареєстрований, не оформляє належним чином трудові відносини, виплачує зарплату «в конверті». Бо ж хто, як не лідер місцевої громади знає ситуацію у кожному населеному пункті? О. Капустін сказав, що із збільшенням застосування комп’ютерних технологій податкова має все більше можливостей контролювати фінансову діяльність платників податків і радив швидше виходити з «тіні», поки не пізно.

 

К. Тарасенко, розповівши про фінансовий стан району та сільрад зосередив увагу на резервах: підвищенні ставок за землю, використання депозитних рахунків тощо. На цікаву річ звернула увагу присутніх начальник управління Пенсійного фонду в районі Л. Голубович: з 70 тисяч населення району 15 тисяч – працює, 17 тисяч – пенсіонери, а якщо з решти 38 тисяч відняти дітей, то виходить, що прихованою роботою займається значна частка мешканців.

Після обговорення колегія вирішила рекомендувати ДПІ значно покращити роботу по виконанню доходної частини бюджетів усіх рівнів, активізувати роботу комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати і пенсій, стипендій та інших соцвиплат, легалізації зарплати і робочих місць.

 

Підсумовуючи розгляд цього питання, голова райдержадміністрації А. Кулик сказав:

– Сьогодні тут зібралася еліта району: і виробничники, які організовують наповнення бюджету, і керівники галузей, де ці кошти використовуються. Ми повинні працювати, як єдина сім’я. то ж давайте працювати узгоджено, і, як, закликає нас Президент Віктор Янукович, давайте повернемося обличчям до людей. давайте разом відкривати нову сторінку добрих справ. Нагадую, що зі 160 млн. гривень райбюджету, лише 40 заробляємо ми самі. Скільки буде Донбас працювати і на Центр, і на Захід України? Незважаючи ні на що, уряд знайшов можливість збільшити порівняно з минулим роком видатки в районі на освіту на 26%, на медицину – н 26%, а на культуру – на 60%. А при цьому залишки в бюджетах сільрад неприпустимо малі. Потрібно серйозно працювати над поповненням бюджетів. І щоб вивчити ситуацію на місцях та надати практичну допомогу, я найближчим часом обов’язково побуваю у всіх сільрадах. Спільно ми маємо вивести економіку з «тіні».

 

Щодо інших пріоритетних завдань в районі, то Андрій Євтухович бачить їх такими: а) підвищення рівня інвестицій, з цією метою в першу чергу вирішити питання відведення землі під будівництво сміттєзавода (потрібно 100 га, орієнтовно – в Іванівській чи Луківській с/раді або на полігоні), б) використання можливостей аеропорту Озерне, який може стати міжнародним, розміщення там в казармах цеху пошиву, виробництва інших товарів; в) терміново модернізувати виробництво щеня; г) в агропромисловому комплексі проблем багато і починати потрібно з розширення тваринництва (землі у Глибочку та Р.-Городищі для цього найкращі); д) розвиток масового спорту на селі.

Другим на колегії РДА розглядалося питання «Про відзначення 45-річчя відновлення Житомирського району». Слово було надано багаторічному керівнику району Миколі Вергуну. Він нагадав, що Житомирський район і в радянські часи, і в дев’яності роки минулого століття завжди був серед лідерів в області: і по промисловому виробництву, і в сільському господарстві, і в діяльності державних органів. Микола Григорович закликав використати 45-річчя району як солідний мобілізуючий фактор для добрих справ. Він запропонував вшанувати людей, які внесли суттєвий внесок у розвиток району, перейменуванням вулиць, облаштуванням плит на будівлях, провести масові спортивні змагання, фестивалі народної творчості тощо.

З цього питання колегія затвердила оргкомітет з підготовки та відзначення 45-річчя відновлення Житомирського району і затвердила план заходів.

 Сергій ЮРЧЕНКО

 
 
 
«В сім’ї вольній, новій…»
 

Тарас Шевченко - знакова постать для нашої держави. Він не лише знайшов своє безсмертя серед відомих класиків світової літератури, але, через стільки часу після смерті, залишився символом України і всієї української нації.

Вже два десятиліття Шевченківське літературно-мистецьке свято «В сім’ї вольній, новій…» з року в рік мандрує областями України. В цьому році  20  травня  учасників свята приймала Кодня Житомирського району, адже саме вона безпосередньо пов’язана з життям і творчістю Тараса Шевченка.

Віддати шану великому Кобзареві присутні на святі зібралися  біля пам'ятника Шевченку. Участь в заході взяли: заступник голови Житомирської обласної державної адміністрації Микола Черненко, голова Житомирської райдержадміністрації Андрій Кулик, Коднянський сільський голова Наталія Бовсунівська, представники громадських організацій, письменники та народний депутат України Володимир Яворівський.

- Шевченківське свято, яке проводиться в Україні з 1981 року, овіяне шаною і гордістю за нашого національного генія, якого знають у всьому світі, - сказав голова Житомирської райдержадміністрації Андрій Кулик. - Дозвольте від імені органів влади, мистецької громадськості Житомирського району сердечно привітати організаторів, учасників та гостей сьогоднішнього зібрання. Упевнений, що цьогорічне святкування стане справжньою мистецькою подією у житті України, Житомирщини, нашого району.

Після цього свято продовжилося урочистою ходою околицею села до пам'ятного знака «Братська могила учасників гайдамацького повстання «Коліївщина».

В рамках цього міжнародного заходу відбулися різноманітні культурні дійства - театралізовані вистави, прочитання віршів Тараса Шевченка, виконання пісень, танці та інше.


Світлана Яременко



Артем Кондратюк

виступав у Лівії

 

З президентом форуму Салехом Аль-Зарруком.

 

З 15 по 18 квітня у столиці Лівії місті Тріполі відбувся Міжнародний форум у підтримку дітей, які постраждали від тероризму, природних чи техногенних катаклізмів. На форум з’їхалися представники більш як 40 країн світу. Від нашої країни, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, поїхала делегація з дев’яти чоловік.

У рамках цієї великої міжнародної зустрічі відбувся концерт, який був підготовлений українською делегацією. Чотири співака з Києва, Донецька, Чернівців і Житомира гідно представили наше пісенне мистецтво.

Наш земляк з смт Озерного, лауреат «Гран-прі» багатьох міжнародних та всеукраїнських конкурсів Артем Кондратюк був у складі делегації і охоче поділився з нами ще свіжими враженнями від цієї події: «Я вважаю, що Україна – одна з найпісенніших країн світу. Я не раз співав за кордоном, і завжди після концерту підходили французи, німці, єгиптяни, японці та представники інших делегацій та просили диски з піснями, або вислати по інтернету ті пісні, які я виконую. Їм однаково подобаються як українські народні пісні, так і класичні та естрадні твори. Запрошували приїжджати з концертами в їхні країни.

У складі делегації з Житомирщини були, крім мене, співачка Анна Тиха та майстер народної творчості, директор Овруцької малої академії мистецтв Микола Климович. Він представляв народні промисли України, і одну з своїх картин подарував Президенту Лівії М. Каддафі.

– Це була фантастична поїздка, – продовжує Артем. – Ми виступали в Королівському палаці, було багато офіційних зустрічей. Нас ознайомили з традиціями Лівії, ми побували не тільки в музеях, нам показували ще й цікаві, секретні об’єкти. Посольство України в Лівії прийняло нашу делегацію на високому рівні (адже дружина Каддафі – українка з Києва).

18 квітня ми вилетіти до України не змогли, коли авіакомпанії багатьох країн скасували свої рейси через виверження вулкану в Ісландії. Нас прийняли посольські сім’ї України, і ще 4 дні вимушеної затримки ми провели з користю: мали змогу ознайомитися не тільки з офіційною частиною програми перебування, а й відпочити на морі і побачити країну та її традиції зсередини. Лівійці дуже гостинні. Я мав змогу дзвонити з посольства додому і своєму музичному керівникові Ларисі Петрівні Івасенко, яка готувала зі мною концертні виступи перед поїздкою. Мені, звісно ж, треба було поспішати додому, адже, крім наміченої участі в конкурсі в Україні, ми готували та готуємо пісні і до Дня Перемоги (було декілька концертних виступів), і до Дня Матері, до інших свят.

Поїздка в Лівію залишила найкращі враження, і я вдячний долі за те, що завдяки українській пісні я не тільки реалізую себе як вокаліст, артист, але й маю змогу спілкуватися з творчими, цікавими людьми, познайомитися з іншими культурами, побачити такий великий і багатогранний світ».

 

Еліна ПЕТРІВ

 


 

 Тягнути воза треба так, щоб віжки були натягнуті однаково.

 

 21 травня у Левкові відбулася сесія сільської ради, яку сміливо можна назвати новим етапом у розвитку місцевого самоврядування у нашому районі. Це засвідчує і присутність на її засіданні високопосадовців: заступника голови облдержадміністрації Володимира Дебоя, голови райдержадміністрації Андрія Кулика, керівних працівників підрозділів РДА, районних установ та служб, районної газети «Сільське життя». Результати цього форуму мають стати навчальними і для інших громад.

Першими на сесії розглядалися бюджетні питання. Коли з’ясувалося, що  вільних коштів для розподілу в бюджеті сільради 20 тис. грн., а це дуже мало для Левкова та навколишніх сіл, то Андрій Кулик встав і сказав: «Ми будемо працювати з вами, так, що через рік ділитимемо не 20, а 200 тисяч гривень. Запам’ятайте мої слова».

Депутати затвердили всі запропоновані пропозиції по бюджету. Помітним для них став і виступ начальника фінансового управління РДА Костянтина Тарасенка, який розповів як Левківська сільська рада виглядає на фоні інших в районі. І робилося це з метою підказати місцевій владі про резерві наповнення сільської казни.

- Таке велике приміське село як Левків має всі можливості мати значно вищі фінансові показники, ніж зараз, - сказав К. Тарасенко. – По залишку вільних коштів, наприклад, ви на рівні з Глибочком, у якому значно менше можливостей.

Протягом 4-х місяців п. р. до загального фонду Левківського сільського бюджету надійшло 123,1 тис. грн. власних та закріплених загальнодержавних податків та зборів – це на 15% менше планових показників, хоча й на 11 тисяч більше відповідного періоду минулого року.

Щодо використання резервів, то головний фінансист району, зокрема, вказав на вдосконалення комунального податку та збору на видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі, ставки єдиного податку з фізичних осіб (вона на рівні 111 грн., хоча максимально можлива у 200 грн., а середня по області – 175), розміру орендної плати за землю, а також значного посилення роботи по легалізації робочих місць та підприємств на території сільради.

Сільський голова Василь Шелест обіцяв взяти це до уваги в подальшій роботі.

Підводячи риску під розглядом першого питання, голова райдержадміністрації сказав: - У вас є всі можливості працювати так, щоб і школа, і дитсадок, і амбулаторія були в Левкові найкращими. Щоб тут можна було провести колегію обласної адміністрації. Яка потрібна буде допомога від районної влади – допоможемо, - запевнив Андрій Євтухович і додав: - Ми маємо працювати так потужно, як працює команда Віктора Януковича в державі, а команда Сергія Рижука – в області.

Другим питанням депутати розглянули можливість побудови в Левкові дитячого садка. Справа в тому, що тут працює дошкільний навчальний заклад на 20 дітей, хоча потреба значно більша, оскільки у цьому населеному пункті проживає 242 дитини. З цього питання місцева громада зверталася до влади всіх рівнів, проте справу вирішено не було.

Лише зараз з’явилася можливість використати свої природні ресурси на користь села. Суть справи в тому, що будівельна фірма «Бауком-Україна» (Луцьк), яка є субпідрядником будівництва дороги до Євро-2012, взамін на виділення ділянки для використання підсипного грунту на трасу погодилася побудувати у Левкові дитсадок за власні кошти.

Після плідного обговорення та виступу директора «Бауком-Україна» Сергія Фещенка, депутати погодилися на пропозицію будівельників і доручили сільському голові підписати протокол про наміри, що й було відразу зроблено. Визначилися і з місцем – в затишному місці біля школи.

В кінці засідання виступив заступник голови облдержадміністрації Володимир Дебой, який за дорученням губернатора області Сергія Рижука привітав присутніх з таким доленосним рішенням, пообіцяв сприяння обласної влади і сказав, що все тепер залежить від скоординованої роботи усіх долучених до справи осіб.

То ж дана подія може слугувати прикладом для наслідування як можливість використання природних ресурсів в інтересах громади. Про подальший розвиток подій – читайте у нашій газеті.

 

Іван МАРЧУК

 


Чим харчуються діти у школах?

 

21 травня голова Житомирської РДА Андрій Кулик провів першу апаратну нараду, на якій підбито підсумки роботи за минулий тиждень та спланована діяльність районних підрозділів влади на найближчий час.

Спочатку було відзначено високий рівень організації Шевченківського свята у Кодні і доручено внести пропозиції по нагородженню кращих. Затим Андрій Євтухович звернув увагу на необхідність запровадження в РДА нових підходів до організації та проведенню колегій, які вже використовуються в обласній адміністрації її головою Сергієм Рижуком і значно підвищують ефективність роботи колегіального органу.

Днями у будинку райдержадміністрації проводив прийом заступник губернатора Володимир Дебой. Це – унікальна можливість підняти актуальні питання з життя району та підключити до їх вирішення обласну владу. Але, чомусь, цим скористався лише один посадовець. То ж до подібних заходів потрібно готуватися серйозніше, особливо сільським головам, керівникам охорони здоров’я, освіти, культури та ін.

Керівник району висловив своє невдоволення якістю продуктів, що постачаються для харчування дітей в школах, що засвідчено у відповідному документі райСЕС.

– У районі вже сформувався цілий «бізнес» по постачанню «неякісних сосисок» в школи. Чому санстанція фіксує це у актах, а директори шкіл це «не бачать»? – невдоволено запитав голова адміністрації у начальника відділу освіти РДА В. Каменчук, якій доручено негайно виправити становище.

На нараді з інформацією про стан погашення заборгованостей по зарплаті виступив начальник управління соцзахисту І. Коцюбинський, про ситуацію у комунальному господарстві – нач. відділу О. Вєтошкін, про виплату пенсій – нач. управління ПФ Л. Голубович, про економічну діяльність підприємств району – нач. управління економіки Ю. Коваль та ін.

Особливу увагу на нараді голова адміністрації А. Кулик приділив і розвитку спорту в районі: – Масовий спорт на селі ми маємо розвивати якомога швидше, щоб залучати молодь  і всіх селян до активного образу життя. Це значно зменшить негативні впливи алкоголю та наркоманії і покращить здоров’я населення. В районі не повинно бути населеного пункту, де б не було футбольного поля, волейбольного, баскетбольного та інших майданчиків. Спортивні змагання мають проводитися постійно.

На завершення керівник району сказав, що команда, яка очолила владу в області та районі готова до співпраці з усіма політичними силами, і головний критерій тут – професіоналізм. Основним завданням на даний час він вбачає у збільшенні частки власними силами, зароблених коштів у місцевих бюджетах. То ж – до роботи.

 

С. Юрченко

 


Від слова пророчого промені

 

 

Майбутнє нації формується у щоденному зростанні її парості і тим, хто щодня, щогодини плекає українське слово, культуру, націю.

Закінчив стартувати  X Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика. Щороку учні Денишівської загальноосвітньої школи I-III ступенів імені В.Г.Бондарчука є активними учасниками конкурсу. І не лише учасниками, а й переможцями. Підтвердженням цього є результат цьогорічного конкурсу – 2-е місце на Всеукраїнському етапі.

11 травня 2010 року відбулася церемонія нагородження переможців у Київському Національному академічному театрі імені І.Франка, де мали честь бути присутніми і отримати  нагороди учитель української мови та літератури Вербило Лариса Василівна та учениця 10-го класу Коваленко Ганна.

Від слова українського промені доземно вклонились величі Тараса. 22 травня 2010 року стояли серед велелюддя обдарованої учнівської молоді, віншованої із звитягою у конкурсі на честь Великого Кобзаря знову ж Вербило Лариса Василівна і учениця 10-го класу Коваленко Ганна.

Тарас Шевченко – велика і невмируща слава українського народу. Доля так мало дарувала йому літ життя. Але й цього вистачило, щоб засіяв свою ниву Великий Кобзар словами добра, любові, правди та волі.

Свято шанують і плекають слово Шевченка у нашій шкільній родині, щиро засіваючи Шевченкову ниву чистими зернами великої вдячності і шани Кобзареві. Ось уже вкотре  учениця нашої школи Коваленко Ганна стає переможицею Всеукраїнського конкурсу, присвяченого Шевченківським дням «Об’єднаймося ж, брати мої».

Пізнати Шевченка, припасти душею до живодайного невичерпного джерела мудрого його слова допомагає учням наставниця, директор, учитель  Вербило Лариса Василівна. Завдячуючи саме творчій співпраці учителя та учениці, досягаємо вагомих результатів.

Ми віримо, що в української нації є майбутнє, що земля наша ніколи не збідніє на таланти і завжди пишатиметься людьми, котрі представляють нині творчу еліту України  у світі, такими як  наша учителька Лариса Василівна, яка прагне разом зі своїми учнями покласти власний вінок любові до підніжжя

пам’ятника Великому Кобзареві.

 

Заступник з навчально-виховної роботи

Денишівської ЗОШ  I-III ступенів імені В.Г.Бондарчука

Венгловська Г.С.

 

Copyright © 2008
Розробка сайту веб студія SEOTM