Події на часі

22 Травня, 2018 15:51:00
Категорія: Район
Про нововведення в законодавстві про безпечність та якість харчових продуктів, і як вони стосуються сільгоспвиробників

Визначення терміну «Оператор ринку харчових продуктів» (далі - оператор ринку) - суб’єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об’єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об’єктів санітарних заходів. Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок.

Відповідно до Угоди про асоціацію, в Україні має бути запроваджена європейська модель контролю безпечності, побудована за принципом “від лану до столу”. Вона передбачає контроль на всіх етапах виробництва та обігу харчових продуктів. Має бути враховано та задокументовано те, в яких умовах виробляється та перевозиться харчова продукція, в якій упаковці вона потрапляє та як зберігається на полицях крамниць. Європейська система організована так, аби швидко виявити та вилучити небезпечний продукт з обігу і оперативно усунути причину проблеми.  З цією метою було прийнято новий харчовий закон "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів". Цей закон ще часто називають євроінтеграційним, оскільки він побудований на принципах та вимогах до безпечності харчових продуктів, які діють в ЄС.

Сьогодні європейська система безпечності харчових продуктів визнана однією з найкращих в світі, а європейський споживач є найбільш захищеним. Водночас харчове законодавство ЄС є прикладом осмисленого підходу, що враховує інтереси всіх, хто пов’язаний з ринком харчових продуктів.

Головною відмінністю нової системи від діючої є чітке закріплення відповідальності оператора ринку в межах своєї діяльності за недотримання вимог законодавства про безпечність харчових продуктів.

Запровадження превентивного підходу до контролю замість необхідності боротися з наслідками – це ще одна кардинальна зміна системи.

За новим підходом контролюватися буде весь ланцюг виробництва харчового продукту – від лану до столу. Це дозволить виявити загрозу на ранньому етапі та запобігти виробництву небезпечного продукту та, відповідно, потраплянню такого продукту до споживача. На законодавчому рівні це закріплено у формі вимоги обов’язкового запровадження системи управління безпечності харчових продуктів на принципах ХАССП (лат. НАССР).

Оскільки запровадження НАССР потребує часу та певних ресурсів, то задля уникнення шокової терапії законом передбачені значні перехідні періоди.

Наприклад, на всіх молокозаводах, бійнях та інших підприємствах, де виробляють харчові продукти, до складу яких входять необроблені інгредієнти тваринного походження, НАССР мав бути запроваджений у 2017 році. Виробники соків та цукерок мають впоратися із завданням у 2018 році, а власники всіх малих підприємств - до 2019 року. Низка виключень або можливість запровадити спрощений НАССР передбачена для закладів роздрібної торгівлі, закладів громадського харчування, кондитерських, пекарень.

Що ж таке первинне виробництво? Це - виробництво та вирощування продукції, у тому числі збір врожаю, доїння, розведення тварин до моменту забою, полювання на тварин, рибальство та збір врожаю диких рослин.

 Операторам ринку, які здійснюють первинне виробництво, запровадження НАССР не вимагається, але статтею 40 даного закону з метою забезпечення безпечності первинної продукції під час здійснення первинного виробництва, перевезення, зберігання та іншого поводження з первинною продукцією в місці її виробництва та перевезення живих тварин, а також захисту здоров’я людей оператори ринку здійснюють заходи щодо:

1) управління небезпечними факторами;

2) забезпечення здорового стану рослин та тварин, які мають вплив на здоров’я людини, включаючи виконання планів державного моніторингу та контролю зоонозів та їх збудників.

2. Оператори ринку, які займаються розведенням тварин, полюванням або первинним виробництвом продуктів тваринного походження:

1) підтримують потужності для виробництва та/або обігу первинної продукції та супутніх дій, включаючи потужності для зберігання та приготування кормів у чистоті шляхом чищення, миття та дезінфекції;

2) підтримують обладнання, інвентар та транспортні засоби у чистоті шляхом чищення, миття та дезінфекції;

3) забезпечують належний рівень чистоти тварин, які підлягають забою, та у разі необхідності чистоту тварин, які використовуються для виробництва харчових продуктів;

4) використовують на потужностях воду питну або воду чисту для запобігання забрудненню;

5) забезпечують допуск до виробництва та/або здійснення обігу харчових продуктів персоналу, стан здоров’я якого не становить загрози безпечності харчових продуктів та який пройшов обов’язковий медичний огляд і навчання (підготовку), що має бути документально підтверджено;

6) здійснюють ефективні заходи щодо боротьби із шкідниками;

7) зберігають та вивозять відходи та небезпечні речовини у максимально безпечний спосіб з метою запобігання забрудненню;

8) повідомляють з метою запобігання проникненню та поширенню хвороб, що передаються людині через харчовий продукт, компетентному органу про підозрілі спалахи хвороб, пов’язаних з появою нових тварин;

9) використовують результати досліджень (випробувань) зразків;

10) використовують ветеринарні препарати та кормові добавки відповідно до вимог законодавства.

3. Оператори ринку, які займаються збором врожаю або виробництвом продуктів рослинного походження, зобов’язані здійснювати дії, зазначені в частині другій цієї статті, крім дій, зазначених у пунктах 3, 8 та 10, а також використовувати засоби захисту рослин відповідно до вимог законодавства.

4. У разі отримання інформації про невідповідності потужностей вимогам Закону, виявлені під час здійснення державного контролю, оператор ринку вживає всіх необхідних заходів для усунення таких невідповідностей.

5. З метою забезпечення високого рівня безпечності харчових продуктів та швидкого реагування у разі виявлення випадків, що можуть спричинити шкідливий вплив на здоров’я людини, оператори ринку зобов’язані:

1) вести записи про заходи, які вживаються для управління небезпечними факторами, та зберігати їх протягом трьох місяців після закінчення кінцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної на маркуванні;

2) надавати на запит компетентного органу або операторів ринку, які отримують первинну продукцію, інформацію, передбачену цією статтею.

6. Оператори ринку, які займаються розведенням тварин, полюванням або первинним виробництвом харчових продуктів тваринного походження, ведуть записи щодо:

1) виду та походження кормів;

2) ветеринарних препаратів для тварин, дати їх застосування, часу очікування, після якого дозволяється використання тварини та/або харчових продуктів тваринного походження;

3) наявності хвороб тварин, які можуть вплинути на безпечність харчових продуктів;

4) результатів досліджень (випробувань) зразків, отриманих від тварин, або інших зразків, відібраних з діагностичною метою;

5) даних стосовно проведення перевірок тварин та/або харчових продуктів.

7. Оператори ринку, які займаються збором врожаю або виробництвом продуктів рослинного походження, ведуть записи щодо:

1) використання засобів захисту рослин;

2) наявності шкідливих організмів чи хвороб, що можуть вплинути на безпечність харчових продуктів рослинного походження;

3) результатів відповідних досліджень (випробувань) зразків рослин або інших зразків.

 

Сьогодні система управління безпечністю харчових продуктів на принципах НАССР визнана найнадійнішою системою в світі, яка запобігає виробництву небезпечних харчових продуктів. Отже, з її поступовим запровадженням рівень захищеності українського споживача зростатиме.

А для того щоб норма запрацювала, законом за її невиконання передбачено суттєве грошове покарання. Наприклад, для юридичних осіб це штраф від 30 до 75 мінімальних заробітних плат.

Іншою новелою харчового закону є обов’язкове запровадження бізнесом простежуваності за принципом "крок назад, крок вперед". Підприємство у будь-який час повинно мати точну інформацію про те, звідки воно отримало сировину чи харчовий продукт і куди його було направлено з підприємства.

Простежуваність є основою системи харчової безпечності в країні.

Від операторів ринку також вимагається застосовувати такі системи простежуваності, що забезпечують доступність інформації за принципом "крок назад, крок вперед" на запит контролюючого органу. Така інформація повинна зберігатися протягом шести місяців після кінцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної на маркуванні.

За недотримання цієї вимоги закон передбачає суттєвий штраф. Також штраф передбачено за невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів.

Встановлення суттєвих штрафів за невиконання вимог харчового законодавства для підприємств є дієвим рішенням, яке вже не один рік доводить свою ефективність у розвинутих країнах світу. Суми штрафів в деяких з них є колосальними. Так, у Канаді штраф за порушення вимог до безпечності харчових продуктів може становити від $250 тис. до $5 млн. Прийняття такого підходу було прокоментовано канадськими урядовцями як "забезпечення кращого захисту для жителів країни".

Згадані нововведення насамперед покликані забезпечити максимальний захист споживачів.

Разом з тим практика їх застосування довела, що вони також є рятувальними жилетами для бізнесу. Так, НАССР допомагає структурувати всі виробничі процеси та, у разі проблем на ринку, довести свою невинуватість, якщо харчовий продукт було зіпсовано, наприклад, у супермаркеті через недотримання умов зберігання. Простежуваність допомагає визначити ненадійних постачальників та дистрибуторів, а також відкликати проблемний товар та запобігти масовим отруєнням.

Якщо говорити про пряме спрощення для бізнесу, то воно стосується як державного контролю, так і дозвільних процедур.

За новим законом, контроль за безпечністю харчових продуктів здійснюватиме лише один державний орган - Держпродспоживслужба. Відповідно, зменшиться кількість візитів державних органів.

Пояснювати, що це більше ніж полегшення для бізнесу, зайве. Періодичність проведення державного контролю ґрунтуватиметься на ризик-орієнтованому підході. Це означає, що у разі дотримання підприємством вимог законодавства, відсутності рекламацій та скарг його перевірятимуть рідше, оскільки ризик від його діяльності є незначним. А державний орган отримує можливість приділяти більше уваги проблемним підприємствам.

Суттєво пом’якшуються умови отримання експлуатаційного дозволу. Він буде потрібен тільки для підприємств, що провадять діяльність, пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження. Для решти, включно із закладами громадського харчування та частиною закладів роздрібної торгівлі, достатньо буде проходження простої процедури реєстрації.

До операторів ринку, які повинні зареєструватися відносяться:

− суб’єкти господарювання які провадять діяльність, пов’язану з первинним виробництвом та/або транспортуванням та/або зберіганням та/або продажем харчових продуктів, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною;

− заклади громадського харчування (ресторани, бари, кафе та ін.);

− потужності, які здійснюють виробництво харчових продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження;

− заклади роздрібної торгівлі харчовими продуктами (магазини);

− первинне виробництво – виробництво та вирощування продукції, у тому числі збір врожаю, доїння, розведення тварин до моменту забою, полювання на тварин, рибальство та збір врожаю диких рослин (сільськогосподарські підприємства, мисливсько-рибальські організації та ін.)

За роботу без державної реєстрації операторам ринку харчових продуктів передбачена адміністративна відповідальність згідно ч.1 п.2 ст.64 Закону виробництво, зберігання харчових продуктів на потужностях, незареєстрованих відповідно до вимог цього Закону,

- тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від двадцяти трьох до тридцяти мінімальних заробітних плат;

- на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від восьми до п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат. 

Порядок реєстрації здійснюється згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 лютого 2016 року № 39 «Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб’єктам».

Оскільки вся відповідальність за дотримання вимог харчового законодавства покладається суто на оператора ринку і законом встановлено значні штрафи, необхідність у таких інструментах державного регулювання, як сангігекспертиза та затвердження технічних умов, зникає.

Отже, оператори ринку зможуть спрямувати свої ресурси, які вони зараз витрачають на проходження цих процедур, на покращення виробничих процесів.

Ще одним нововведенням, яке принесе полегшення бізнесу, є включення до нового закону цілого розділу, присвяченого загальним вимогам до гігієни при поводженні з харчовими продуктами.

Цей розділ має замінити величезну кількість санітарно-ветеринарних правил до виробництва харчових продуктів, частина з яких датована ще 1980-ми роками (наприклад, санітарні правила для підприємств м’ясної промисловості були прийняті у 1985, а для молочної - у 1987 році).

Варто наголосити, що нові вимоги сфокусовані на досягненні саме безпечності харчового продукту та захисті споживача, даючи оператору ринку свободу у виборі кращих варіантів для цього.

Зазначену різницю зі старим підходом чудово ілюструє наступний приклад. Державні санітарні правила для підприємств (цехів), що виробляють кондитерські вироби з кремом, вимагають, щоб стіни виробничих приміщень були облицьовані плиткою на висоту не менше 1,8 м, а вище - пофарбовані олійною фарбою світлого кольору.

Виникає одразу декілька питань до цієї вимоги. По-перше, чому саме плиткою, якщо її можна замінити більш дешевим, але практичним матеріалом? По-друге, чому саме на 1,8 м, а не 1,79 чи 2 метри? По-третє, світлий колір - це який? Хто та відносного чого має визначати, чи є колір світлим?

Порівняйте це з новим, взятим у європейців, підходом, який є однаковим для всіх виробництв та дає можливість йти в ногу із часом та використовувати нові матеріали та підходи. Для стін та підлоги приміщень, в яких обробляються та/або переробляються харчові продукти, повинні використовуватись непроникаючі, непоглинаючі, нетоксичні та придатні до миття матеріали, або інші матеріали, які забезпечують можливість дотримання належного рівня гігієнічних вимог до харчових продуктів, включаючи захист від забруднення, під час операцій із харчовими продуктами та між такими операціями. Різниця очевидна.

Наведений перелік новел харчового закону є неповним, але він дає зрозуміти, чому необхідно змінити чинну систему безпечності харчових продуктів в Україні та запровадити нові, більш ефективні підходи.

Але прийняття закону - це лише половина шляху.

Для того щоб нова система запрацювала, гарантуючи кращий захист споживачу та підтримуючи розвиток харчового бізнесу в Україні, необхідно забезпечити імплементацію цього закону.  

У 2017 році було прийнято ЗУ “Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин”. Він набирає чинності у квітні 2018 року та посилює відповідальність виробників і підприємців за безпечність харчової продукції, запроваджує принцип перевірки виробництва без попередження, а також розширює підстави для позапланового приїзду на виробництво.

З питань державної реєстрації потужностей з виробництва та/або обігу харчових продуктів Вам необхідно звернутися до Житомирського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області за адресою м. Житомир, вул. Покровська, 56, не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку роботи потужності (заява про державну реєстрацію потужності може бути подана в паперовому або електронному вигляді. Подання заяви в електронному вигляді здійснюється з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа у порядку, встановленому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис").

Навігація:
Категорія новин:
footer-img